13.Нагромадження індив.Капіталу:Сутність,значення і роль.

Індивід. капітал – суку. відносин екон. власності між найм. працівниками та власниками малих і середніх капіталіст. п-ємств у всіх сферах сусп.. в-цтва, реалізацією яких є в-цтво і привласнення додат. в-сті у формі серед. прибутку.Індивід. капітал виникає із зародженням капіталіст. способу в-цтва (на поч. 16 ст.) і є найважл. Соц..-економ. формою розвитку продукт.х сил на нижчій стадії капіталізму (до кінця 19 ст.). Таку ж роль частково виконували держ. капітал, індивід. труд. власність. Станов. і розвиток індивід.капіталу супроводжується підпоряд. лихварс. й торгов. капіталів, що набули певного поширення за феодалізму. Тому повніше сутність індивід. капіталу розкрив.у взаємодії власників приват. капіталіст. і держ. п-мств, окремих акціон. компаній тощо.В процесі взаємодії всієї сукуп. індивід. капіталів та неприват. форм капіталу форм-ся суспіл. капітал (обґрунт. К. Марксом), хоча назва «суспіл.» не відповідала економ. сутності цієї категорії. Теорет. вираженням сукупності вироб. відносин, які охоплював індивід. капітал на нижчій стадії капіталізму, була система економ. законів і категорій «Капіталу» Маркса.Осн. екон. законом розвитку індивід. капіталу було в-цтво і привлас. додат. в-сті у формі серед. прибутку, а допоміж. формами його реалізації у сфері безпосеред. в-цтва – в-цтво і привлас. надлиш. в-сті. Засобами реалізації основ. Економ. закону в цій сфері стало в-цтво абсол.ї та відн. в-сті у процесі формал. й реального підкорення праці капіталом. Остання форма такого підкорення – наслідок промис.революції кінця 18 – початку 19 ст., створеної с-ми машин, що стала основ. матер.-речовим змістом індивід. капіталу в цій сфері та забезпечила цілковите соц.-екон. підкорення найм.працівників власникам засобів в-цтва і техніко-технол. підкорення.Основ. вироб. відношенням індивід. капіталу був продукт. капітал глибинна сутність якого полягала в антагоністичних відносинах між власниками монополізованих засобів в-цтва та позбавлених цих засобів найманих працівників, які водночас були юридично вільними власниками лише своєї робочої сили. Таким чином, основ.вироб. відношення було внутріш. суперечністю основ. Економ. закону.За капіталізму загальноекон. П-ття та категорії (праця, засоби праці та ін.) розвиваються у специф. Соц.-екон. формах – найм. праці, осн. капіталу, обор. капіталу тощо. У процесі еволюції основ. типів капіталіс. власності (капіталу) ці форми, зберігаючи глибинну внут. сутність, наповнюються ел-ми якісно нового змісту. Тому дотримання вимог діалектики за панування індивід. капіталу потребує запровадження в науковий обіг таких модифікованих понять і категорій, як індивідуальний основний капітал, індивідуальний постійний капітал, наймана праця в умовах індивід. капіталу тощо. У процесі трансформації індивід. капіталу в монопол. ці п-ття і категорії наповнюються якісно новим монопол. змістом монопол. товар, монопол.а найм. праця, моноп. змінний капітал та ін. Із переходом монопол. капіталізму в держ.-монопол. зазначені специф. для капіталізму соц.о-екон.і форми набувають якісно нового, державно-монополістичного змісту. Внаслідок діалектичного характеру заперечення розвинутішою формою капіталу попередньої менш розвинутої, індивідуальний капітал та його структурні елементи не зникають, а перетворюються на підпорядковані складові, ланки розвинутіших форм. Це стосується й інших менш розвинутих форм капіталу.В умовах соціалізації економічної системи капіталізму соціально-економічні форми праці, робочої сили, засобів в-цтва, продуктивних сил поступово наповнюються принципово новим соціалістичним змістом, в якому втілюються інтереси народу, і в науковому обігу функціонують такі поняття і категорії, як соціалістичний товар (продукт), народні фонди, народні підприємства, вільна праця, асоційована праця, людина (замість найманий працівник), робоча сила людини (замість змінний капітал) тощо. За панування індивід. капіталу домінувала вільна ринкова економіка, а отже, вільна конкуренція, стихійне ринкове ціноутворення тощо, економічні закони діяли стихійно, держава здебільшого виконувала роль «нічного сторожа» – захисника приватної капіталістичної власності, створювала умови для підприємницької діяльності (регулювала тривалість робочого дня, надавала поштові послуги, частково розвивала початкову освіту тощо). Певна планомірність і організованість в-цтва були обмежені масштабами підприємств.У процесі еволюції економ. С-ми капіталізму, з одного боку, змінюв. і розширювалися ф-ції держави, а з іншого – здійснювався актив. вплив держави на розвиток і функціонування економ. С-ми. Наприкінці 20 ст. індив. капітал був представлений малими й частково середніми капіталіс. П-твами, які є повною власністю окремих підприємців.