68. Держ регулюв макроекономіки. Осн полож теорії Кейнса.

Державний регулятор приходить на зміну механізму ринкового саморегулювання і знаходить своє теоретичне обгрунтування в роботах англійського економіста Джона Кейнса Основні положення державного регулювання макроекономіки, запропоновані Кейнсом, були настільки новими, суперечащими традиційним поглядам, що отримали назву «кейнсіанської революції». Ці положення зводяться до наступного:1) Основним регулятором макроекономіки стає не ринок, а держава;2)Державне регулювання має спиратися на систему науково-обгрунтованого прогнозування та планування народно-господарського розвитку. 3) Державне регулювання макроекономіки має здійснювати «політику ефективного попиту». Це означає, що держава повинна стимулювати розширення споживання предметів споживання і засобів виробництва. Для цього за Кейнсом, потрібно підтримувати і збільшувати доходи приватних домашніх господарств і фірм. 4) Політика ефективного попиту має спиратися на кількісні макроекономічні моделі. Кейнс розділяє на дві групи:• незалежні змінні, які не піддаються регулюючого впливу (схильність населення до споживання і накопичення, ставка відсотка);• залежні змінні, на які може надаватися вплив через незалежні змінні. Кейнс запропонував три основні макроекономічні моделі:- Перша виражає залежність між величиною доходів населення (Y) і рівнем процентної ставки (r). Чим вище величина доходів населення, тим більше зростає величина процентної ставки (така залежність спостерігається, тому, що зростає попит банків на гроші населення), і навпаки,- Друга макроекономічна модель виражає залежність обсягу інвестицій (і) від величини процентної ставки (r), тут спостерігається обернено пропорційна залежність, тобто із зростанням процентної ставки попит на капітал знижується і обсяг інвестицій зменшується, і навпаки, зниження рівня процентної ставки стимулює інвестиції (у даному випадку під інвестиціями розуміємо сукупне вкладення у виробничу і невиробничу сферу),• третій макроекономічна модель виражає кількісну залежність величини доходів суспільства від сумарного обсягу інвестицій.Таким чином, теорія Кейнса дозволила визначити основні напрямки державного регулювання макроекономіки.

69. Змішана система регулювання макроекономіки.

Ідеологія неокласичного синтезу тобто оптимального поєднання теорії Кейнса і прихильників неоконсерватизму, став американський економіст Поль Самуельсон. Перш, ніж неокласичний синтезу було досягнуто, в суперечках з'ясували переваги ринкового та державного регулятора. Дослідження показали, що ці механізми по - різному проявляють себе, по-друге, при різних економічних ситуаціях (попередня або подальша реакція на зміну макроекономіки, реакції на зовнішні впливи, ставлення до некомерційних проектів, до структурних перетворень; реакція на споживчий попит; вплив на ефективне підприємництво). Також по-різному ринкові і державний регулятори використовується на різних рівнях національного господарства: в мікроекономіці, мезосистемах, державному секторі. З'єднання ринкового і державного регуляторів дозволяє отримати такий механізм макроекономічне регулювання, який поєднує стабільність і силу державного впливу з гнучкістю ринкового механізму. Завдяки цьому досягається ефективність господарського розвитку, вирівнювання доходів населення (соціально - економічна ефективність), досягнення збалансування макроекономічного попиту і макроекономічної пропозиції. Змішана система управління економікою означає єдиний органічний механізм, в якому немає переважання або однобокого використання тільки ринкового або лише державного регулювання. У практиці державної діяльності промислово розвинених країн Заходу використовуються різні поєднання ринкового та державного важелів управління, наприклад, в США державне регулювання зведене до мінімуму, а в Японії, Швеції, Австрії, Німеччини навпаки, домінує державне регулювання. Втручання держ в процес регулюв макроекономіки призводить до виникнення нових, циклічних потоків на макрорівні. Основні циклічні потоки між приватними домаш господарствами і фірмами, які сформувалися на мікрорівні, на макрорівні доповнюються потоками ресурсів товарів і послуг, по-перше, між приватними домаш господарствами і держ, по-друге, між фірмами і держ, по-третє, між держ і домаш господарствами та фірмами. Циклічні потоки, що виникають на макрорівні, за своїм економічним змістом представляють вторинний перерозподіл доходів суспільства через державний механізм, а також соціальні фонди. Відзначимо, що ці потоки носять циклічний характер, тобто представляють постійний кругообіг матеріально - речових і фінансових ресурсів і свідчать про зростання ролі державного сектора економіки. Змішана система макроекономічного регулювання притаманна країнам з розвиненою ринковою економікою. Маючи спільні риси, вона характеризується певними національними особливостями. Виділяють два основні види регулювання — економічний лібералізм, економічний дирижизм та кілька моделей ДРЕ.Економічний лібералізм (лат. — вільний) — система соціально-економічних відносин, у якій домінують ринкові регулятори, а роль держави зведена дмінімуму.Економічний дирижизм (лат. — керований) передбачає значний вплив держави на соціально-економічний розвиток країни.