66. Економічна криза: класифікація, сутність , причини настання.

Економічна криза — фаза економічного циклу, під час якої відбувається різке відновлення порушених відтворювальних пропорцій шляхом спаду виробництва, недовантаження виробничих потужностей, зростання безробіття та ін. Кризу можна характеризувати за двома критеріями:-за масштабами:1) загальний;2) частковий.Загальна криза охоплює макроекономіку в цілому, при цьому він може вражати велику кількість країн світової економіки.Часткова криза відбувається в масштабах окремої галузі. Так, наприклад, може бути валютно-фінансова криза, криза сільського господарства і т.д.-по регулярності виникнення кризи:1) періодичний;2) проміжний;3) нерегулярний.Періодичний криза відбувається з певною частотою, тобто має регулярну повторюваність.Проміжна криза перериває цикл на деяких фазах ділової активності, може характеризуватися різною глибиною спаду і різною тривалістю протікання.Нерегулярна криза - має особливі причини виникнення, які, як правило, виникають при погіршенні внутрішньо-т а зовнішньо- економічної кон'юнктури. Дані кризи можуть бути, наприклад структурними, коли спостерігається дисбаланс окремих сфер в економіці, вражати будь-яку одну галузь, наприклад, аграрну кризу, або кілька пов'язаних між собою галузей. - За характером протікання:1) криза надвиробництва;2) криза недовироблення.Криза перевиробництва - надлишок товарів на ринку, коли макропредложеніе перевищує макроспрос. Криза недовироблення - характеризується товарним дефіцитом, коли макропопит перевищує макропропонування.Зазвичай для характеристики кризи використовують три критерії, щоб визначити його масштаби, регулярність, виникнення і характер протікання. Причини, є суперечність між суспільним характером виробництва і приватнокапіталістичною формою привласнення, несправедливість у розподілі багатства, недоспоживанням народних мас, невідповідністю між виробництвом і споживанням, диспропорційності розвитку економіки, нерівномірний розвиток всіх галузей.

67. Ринковий регулятор макроекономіки.

Механізм ринкового саморегулювання у найбільш розвиненому вигляді існує в період класичного капіталізму. У цей час формується єдиний ринок в масштабі держави, що базується на приватній власності товаровиробників і конкуренції, коли втручання держави у товарно-ринкове господарство практично не було потрібно, основним макроекономічним регулятором виступав сам ринок. Ринок вирішував головне завдання макроекономічного регулювання - забезпечував збалансованість макроекономічної пропозиції. «Невидима рука ринку» за рахунок системи цін забезпечувала взаємоув'язок обсягів і структури ринкового попиту та пропозиції. Ринок знаходився в точці рівноваги, де повністю використовувалися економічні ресурси, забезпечувалось максимальне задоволення суспільних потреб, а рівень ринкових цін найбільшою мірою відповідав рівню вартості товару.Питання «Що?», «Як?», «Для кого виробляти?» Вирішувались індивідуально кожним підприємцем, проте система ринкових цін встановлювала прямий і зворотний зв'язок між попитом і пропозицією і тим самим забезпечувала стабільність і ефективність функціонування ринкової системи. Поступово в ринковій системі досконалої конкуренції формуються монополістичні тенденції: крім суб'єктів мікроекономіки, що домінували на ринку чистої конкуренції і базувалися на приватній власності, з'являються мезосистеми - великі підприємства чи господарські асоціації, що базуються на спільній частковій власності і тим самим призводять до монополізації ринку. У цей період порушуються основні принципи ринкового саморегулювання епохи вільної конкуренції. Ринок вже не здатний забезпечити стабільність економічного розвитку (виникають економічні диспропорції та кризи), вирішити систему соціальної стабільності (забезпечити всім власникам чинників сильні доходи), забезпечити розвиток неприбуткових галузей, підтримувати розвиток освіти, науки і культури. Велика депресія та світова економічна криза кінця 20-х, поч. 30-х років ХХ століття з усією гостротою поставив питання про необхідність активного механізму регулювання замість ринкового саморегулювання