57. Ринок досконалої конкуренції.

Ринок чистої конкуренції має наступні основні риси: велика кількість товаровиробників,

немає бар'єрів для входу і виходу з ринку, товаровиробники незалежні, на ринку складається

єдина ринкова ціна під впливом попиту і пропозиції, на яку не можуть впливати ні окремі товаровиробники, ні покупці.

Ринок чистої конкуренції є вільним від втручання держави і монополії, а досконалим називається тому, що товаровиробники досконально знають властивості товару і процес торгівлі. Такий ринок був характерний для етапу класичного капіталізму і в найбільш повному обсязі представлений в Англії XIX ст.

Чиста або досконала конкуренція – конкуренція на ринку з багатьма продавцями та покупцями тотожного, взаємозамінного товару, коли жоден із продавців чи покупців не здатний відчутно вплинути на ціну чи обсяги продажу.

Схема досконалої конкуренції має теоретичне значення, проте вона є ключем до розуміння більш реальних ринкових структур.

58. Ринки недосконалої конкуренції та їх особливості.

Недосконала конкуренція - коли ринок не здатний виконувати свої функції, внаслідок чого окремі виробники мають змогу контролювати ціни і обсяги продукції, яку вони виробляють. Недосконала конкуренція згідна з економічною теорією – це така ситуація, в якій структура ринку не відповідає умовам для існування досконалої конкуренції.

Є така класифікація форм недосконалої конкуренції:

• монополія (тільки один продавець)

• олігополія (невелика к-сть. продавців)

• монополістична конкуренція (багато продавців, що виробляють схожі товари, але дещо відрізняються)

• монопсонія (тільки один покупець)

• олігопсонія (невелика к-сть. покупців)

59. Чиста монополія: сутність, показники, чинники, наслідки.

Під монополією розуміють володіння найбільшою або 100% ринковою часткою однієї фірми. Монополія - один виробник і продавець.

За охопленням ринку виділяють: чисту монополію (у масштабах сфери або галузі) та абсолютну монополію (у масштабах держави). ЧМ – це різновид монополіїї, за якої на ринку діє тільки 1 виробник (продавець), що реалізує товар, у якого не має близьких замінників. Характерними рисами даної ситуації є унікальність продукту, володіння основними видами сировини, низькі та середні витрати, патентні права, особливі привілеї – ліцензії . ЧМ виникають там, де відсутня альтернатива товарів чи послуг і їх замінників. Характерний високий рівень цін, подальший ріст яких стримується ризиком зниження попиту.

60. Рівні економіки та їх порівняльний аналіз.

Виділяють три основні рівні національного господарства:

- мікроекономіка;

- мезоекономіка;

- макроекономіка.

Ці назви походять від грецьких термінів:

- MIKROS (малий);

- MESOS (середній);

- MAKROS (великий).

Мікроекономіка заснована на приватній власності і конкуренції і охоплює малі суб'єкти господарювання.

Мезоекономіка формується в кінці XIX століття на базі спільної часткової власності і недосконалої конкуренції і включає середні і великі фірми. Формування мезоекономікі відбувається під впливом концентрації і централізації капіталу, у результаті чого виникають господарські асоціації, акціонерні товариства, товариства, кооперативи та ін злиття власності призводить до того, що дрібні та середні фірми підпорядковуються більшим. На цій основі виникають холдинги, фінансово-промислові групи, синдикати, картелі, трести, концерни та інші монополістичні утворення

Макроекономіка являє собою вищий, якісно новий рівень національного господарства, який складається в промислово розвинених країнах в середині 20 століття. Макроекономіка - складна система, народногосподарський комплекс, органічно зв'язує в єдине ціле мікро- і мезо- рівні.

Для макроекономіки характерні виникнення загальнонаціонального ринку який пов'язує окремі локальні ринки в єдину цілісну систему. У загальнонаціональному масштабі відбувається формування неринкового, державного сектора економіки на базі загального спільного присвоєння.

Макроекономіка характеризується виникненням державного регулювання національного господарства.

Дані особливості дозволяють говорити про макроекономіку, як про якісно новий рівень господарських відносин. Макроекономіка інтегрує в єдине ціле мікро- і мезо- рівні національного господарства. Тут спостерігається найвищий ступінь усуспільнення суспільного виробництва в масштабах національної економіки. Звідси, виникнення системи макроекономічних показників.