41.Еволюція відносин власності:світовий досвіт та практика в Україні.

На Заході еволюція відносин власності проходила від приватної до загальної часткової і потім до формування загального спільного присвоєння. В ХI-XIX ст. домінувала приватна власність. У XIX ст. спостерігаються тенденції інтенсивного становлення акціонерного капіталу та виникнення фінансового капіталу. У XX ст. внаслідок поглиблення процесів концентрації і централізації капіталу суспільного розподілу праці, інтернаціоналізації господарських зв'язків спостерігається збільшення усуспільнення суспільного виробництва, наслідком чого є становлення державного сектора економіки. Держава «бере на себе» неприбуткові, але важливі в стратегічному плані галузі, такі як: військово-промисловий комплекс, енергетика, транспорт, соціальні послуги.

Фактично держава здійснює контроль за вторинним перерозподілом доводів в суспільстві і, таким чином, ринкова економіка на даному етапі стає соціально-регульованої або соціально-регульовано або соціально - орієнтованою.

В даний час на Заході спостерігається багатоукладність або багато-варіантність відносин власності, тобто представлені всі типи, чи класи відносин власності і більшість форм їх реалізації.

У той же час постсоціалістичних країнах відбувається реформування відносин власності від абсолютної монополії держави до формування багатоукладності відносин власності. Тобто загальне спільне привласнення потрібно обмежити в масштабах і доповнити приватною власністю і спільної часткової. Такий процес носить назву «роздержавлення власності». Часто застосовують термін «приватизація». Однак його економічний зміст полягає в переході до приватної власності тобто це лише один елемент процесу роздержавлення.

Процес реформування відношення власності тривалим і охоплює кілька етапів. Він розвернувся у постсоціалістичних країнах на початку 90-х років.

В Україні процес роздержавлення власності був відзначений такими негативними тенденціями:

• кожне третє підприємство було приватизовано з порушеннями;

• 70-80% приватизованих об'єктів (здійснювалося через офшорні(- один із видів вільноекономічних зон)

зони з відходом капіталу через кордон).

42.Сутність та класифікація власності.

Власність в юридичному аспекті - система правовідносин, що включає три основні види:володіння, користування, розпорядження майном. З економічного погляду власність — це виробничі відносини між суб'єктами відносин з приводу об'єктів (земля, засоби виробництва, знання, інформація, робоча сила тощо). 

1.приватна(індивідуальна(особиста),приватна власність у формі капіталу, інтелектуальна) 2.колективна(кооперативна, кооперативна(акціонерна), власність громадських огранізацій) 3.державна(загальнодержавна,комунальна(муніципальна))

43. Система відносин власності.

Відносини власності можуть бути розглянуті як відносини: Власник - Майно - Невласник

У двох аспектах:

1) Система економічних відносин власності включає наступні основні елементи: - відносини присвоєння; - відносини господарського використання; - відносини економічної реалізації власності (різні доходи від власності ).

2) Власність в юридичному аспекті - система правовідносин, що включає три основні види: - володіння; - користування; - розпорядження майном.

Відносини власності - соціально-економічні відносини зв'язку між окремими індивідами, групами або соціальними колективами з привласнення факторів виробництва і результатів виробничої діяльності. Вони мають історично перехідний характер і утворюють базис відповідного соціально-економічного ладу.

Критерієм для класифікації економічних відносин власності виступає ступінь реального усуспільнення праці та виробництва.

Основними типами, або класами відносин власності виступають:

1) Приватна власність - реалізується в двох основних формах: - приватне присвоєння (власник засобів виробництва самостійно розпоряджається продуктами своєї праці); - привласнення чужої праці (власник засобів виробництва використовуючи чужу працю, розпоряджається продуктами, створеними ним). Наприклад рабовласницька, феодальна, часто капіталістичне правління.

Колективна власність реалізується через загальне пайову і загальне спільне привласнення.

2) Загальне пайове присвоєння характеризується такими рисами: - майно створюється за рахунок внесків або паїв учасників. - здійснюється спільне управління та використання майна в інтересах усіх учасників підприємства, 4 при цьому частка в майні і участі в управлінні зазвичай визначаються розмірами внеску або паю; -економічна реалізація власності здійснюється пропорційно розміру внеску або шляхом колективної угоди.

Загальна часткова власність реалізується в таких основних формах: - господарське товариство;- акціонерне товариство; - виробничий кооператив; - господарська асоціація; - спільне підприємство.

3) Загальне спільне привласнення характеризується наступними особливості: - майно і всі природні блага розглядаються як загальна нероздільно- спільна власність; - не передбачається будь-якої частки кожного учасника у спільній сумісній власності;- будь-який учасник підприємства не має права самовільно привласнювати будь-яку; - частка спільної власності; - управління здійснюється колективно в загальних інтересах, а економічна реалізація здійснюється або в рівних долях, або пропорційно трудовому внеску.

Спільна сумісна власність реалізується в таких формах: -первіснообщинний; -майно селянського господарства; -сімейна власність; -державна власність; -муніципальна власність.

Класифікація відносин власності може бути представлена наступною схемою:

Відносини власності

Приватна власності Колективна власність

Загальна часткова Загально спільне

власність привласнення