49. Основні особливості фрикційного безробіття

Фрикційне безробіття зумовлене міжрегіональними, професійними та віковими переміщеннями частини працездатного населення. Йдеться, зокрема, про переїзд осіб найманої праці на нове місце проживання, отримання іншої кваліфікації, перехід на навчання, призупинення роботи у зв'язку з доглядом за дітьми та ін. Структурне безробіття зумовлене структурними зрушеннями в економіці (відмиранням або зменшенням частки старих галузей та появою і швидким розвитком нових), науково-технічним прогресом, змінами в структурі споживчого попиту та ін.

Фрикційне безробіття - це безробіття, пов'язане з добровільною зміною працівниками місця роботи та періодами тимчасового звільнення. Тобто, що з короткотерміновим періодом, необхідним для пошуків нової роботи, у зв'язку з отриманням освіти, виходом з декретної відпустки, переїздом.

Існують також і сезонні роботи - сільськогосподарські, торговельні, курортні послуги, будівельні, на які частину працівників приймається на сезон, тобто на певний період часу. У проміжках між періодами робіт вони виявляються тимчасово звільненими. Цей вид безробіття за окремими характеристиками відповідає циклічному безробітті, а якою буде говоритися далі, по інших - фрикційної, оскільки вона носить добровільний характер. Прогноз показників сезонної безробіття можна визначити за біль-шої ступенем точності, оскільки вона повторюється з року в рік, і, відповідно, є можливість підготуватися до вирішення проблем, викликаних нею.

Ще одним різновидом фрикційного безробіття є те положення, коли деякі люди шукають роботу вперше, що стосується більшою мірою молодих людей, що закінчили навчальні заклади.

Існування фрикційного безробіття слід вважати неиз-бажаних, природним явищем. Це найлегша форма безробіття, так як не вимагає перенавчання, витрат на нього часу і грошових коштів. Фрикційне безробіття є навіть бажаною, тому що дозволяє працівникам поліпшувати умови праці та знаходити більш високу заробітну плату. Разом з тим, очевидно, що не кожна зміна робочого місця виявляється, в кінцевому рахунку, вдалою для працівника, а, отже, і для всієї економіки. Але це - неминучі витрати. Отже, фрикційне безробіття вважається хоч і неминучим, але все ж прийнятним наслідком здорової економіки.

В Україні фрикційне безробіття існувала завжди, навіть тоді, коли право на працю гарантувалося законом, а не працювати заборонялося під страхом кримінальної відповідальності. Але початок економічних реформ родило на українському ринку праці серйозну загрозу виникнення застійно-структурного безробіття, здолати яку буде дуже непросто.

50. Інфляція, визначення темпу інфляції

Інфляція — тривале зростання загального рівня цін, що, відповідно, є свідченням зниження купівельної спроможності грошей.

Розмір множини товарів, ціни на які зростають, та довжина процесу зростання цін є важливими характеристиками поняття інфляції. Наприклад, слід вирізняти відносне зростання цін, за якого ціни на окремі товари (послуги) зростають значно швидше (нафта, наприклад), ніж інші, або ж останні можуть залишатися постійними. Відповідно, зростання цін в одному періоді та відсутність або ж надто слабке зростання в наступних не є інфляцією.

Через складність інфляційних процесів існують суперечності між різними економічними школами щодо причин її виникнення.^[3] Наприклад, згідно з монетарною теорією «інфляція завжди і всюди є грошовим феноменом» (Мілтон Фрідман). При цьому, визначення процесу зростання цін як грошового явища можливе лише за умови безперервності і тривалості в часі процесу зростання цін.^[4] Збільшення грошової маси(створення нових грошей) може призводити до зростання цін, однак цілком очевидним цей взаємозв'язок стає лише за високого зростання пропозиції грошей. Окрім збільшення пропозиції грошей, існує досить багато причин виникнення і розвитку інфляційних процесів.

Основними негативними наслідками інфляції є падіння рівня життя населення. Найбільше страждають групи населення з фіксованим доходом — наприклад, особи, що отримують заробітну плату або ж соціальну допомогу від держави. Відбувається також погіршення очікувань щодо макроекономічної ситуації в майбутньому, що приводить, зокрема, до зниження ділової активності (через інвестиційну складову).

«Інфляція — це податок, що може вводитися без прийняття закону», — зазначив засновник монетаризму Мілтон Фрідман. Зростання цін призводить до зменшення реальної вартості утримуваних грошей (наприклад, зростання цін на 10% має той же ефект як і додатковий податок при купівлі даного товару). В той же час Уряд здобуває вигоду від інфляції, оскільки відбувається збільшення доходів внаслідок зростання номінальних значень вартості товарів (бази оподаткування).

Інфляція є протилежністю дефляції, котра проявляється в падінні рівня цін, що, в свою чергу, є підвищенням купівельної спроможності грошей.

Те́мпи інфляції — середньорічне збільшення загального рівня цін у відсотках.

Гіперінфляція — це інфляційний процес з надзвичайно високими темпами інфляції, наприклад 1 000 %, 1 000 000 % або навіть 1 000 000 000 % в рік. Інфляційний процес з темпами в 50, 100 або 200 % в рік називають галопуючою інфляцією.

Стримана інфляція — це такий загальний темп росту цін, який не приводить до значного порушення співвідношення цін або прибутків.

Помірна (нормальна) інфляція — традиційно так називають інфляцію темп якої відображається числом ціле якого записане однією цифрою, тобто з темпом менше 10 % на рік.