Кафедра соціальної медицини,

економіки та організації

охорони здоров’я

Методична розробка №6 для студентів IY курсу медичного ф-ту

ТЕМА: Експертиза інвалідності, порядок її проведення різними видами МСЕК, зміст їх роботи, первинний, вторинний і третинний рівень діяльності. Особливості проведення експертизи серед дітей. Організація роботи Вінницького обласного центру реабілітації особливої дитини “Промінь” (заняття проводиться на базі центру реабілітації особливої дитини “Промінь”)

МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ: центр реабілітації особливої дитини “Промінь” та центру соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Обрій».

КІЛЬКІСТЬ ГОДИН: 2 години.

І. Актуальність теми:

Практичним лікарям щоденно доводиться вирішувати питання, пов’язані з визначенням працездатності пацієнтів. Тільки медичні працівники мають право визнати хворого непрацездатним і видавати йому документ по це. Таке право покладає на лікарів велику відповідальність і зобов’язує їх знати основи медичної експертизи, вміти в кожному конкретному випадку правильно визначити порядок проведення експертизи непрацездатності та оформляти відповідні документи, що засвідчують факт непрацездатності згідно з чинними офіційними документами.

Сьогодні найгострішою соціальною проблемою в нашому суспільстві є стан здоров’я населення, в тому числі дитячого. На жаль, в останні роки показники здоров’я дітей погіршуються. Згідно даних ВООЗ частота народжуваності неповносправних дітей складає 10,8%, інакше кажучи, кожна десята дитина з’являється на світ з фізичними або розумовими вадами. У Вінницькій області за даними офіційної статистики у 2007 році рівень загальної інвалідності дитячого населення склав 217,8 на 10000 нас.

Існуюча в нашій країні система утримання дітей-інвалідів у спеціальних інтернатних установах забезпечує потреби таких дітей лише на 20%. При цьому відірваність дітей від сім’ї, від звичного і біологічно близького оточення посилює психологічний тиск на дитину. Несвоєчасне і неповне фінансування призводить нині діючі інтернатні установи до їх неспроможності якісно виконувати свої завдання, зумовлює необхідність створення більш прогресивної системи соціальної реабілітації дітей з особливими потребами, яка б відповідала сучасним вимогам.

На даному етапі розвитку нашого суспільства такими закладами нового типу є Центри реабілітації дітей з особливими потребами, в яких діти лікуються, виховуються, навчаються, спілкуються з оточуючими, що допомагає їм переступити бар’єр соціальної дезадаптації.

ІІ. Навчальні цілі заняття:

Студент повинен знати: (α=II)

• основні принципи організації військово-лікарської, судово-медичної, судово-психіатричної, патологоанатомічної та альтернативної експертизи;

• мету та особливості проведення експертиз;

• сучасні підходи до питань дитячої інвалідності;

• роботу центру реабілітації особливої дитини “Промінь”

• центру соціально-психологічної реабілітації«Обрій».

Студент повинен вміти: (α=II)

• розрізняти види медичних експертиз, їх завдання;

• вирішувати питання етапності, послідовності, комплексності у проведенні усіх видів реабілітації від народження до дорослого віку.

ІІІ. Цілі розвитку особистості.

Формування у майбутніх лікарів поняття про види медичних експертиз, а також медико-соціальні проблеми дитячої інвалідності.

ІV. Міждисциплінарна інтеграція

№	Дисципліни	Знати	Вміти
1	Попередні (забезпечуючі) 1.Релігієзнавство. 2.Філософія 3.Анатомія 4.Фізіологія 5.Загальна гігієна 6.Фармакологія 7.Внутрішня медицина 8.Хірургія	Морально-етичні, професійні підходи до вирішення питань стійкої непрацездатності в державі. Сучасні уявлення про причини та види хвороб, які призводять до інвалідності.	1. Пояснити вплив соціально-економічної ситуації на виникнення дитячої інвалідності 2. Пояснити наукові механізми розвитку хвороб, що призводять до інвалідності.
2	Наступні (забезпечувані) 1.Економіка охорони здоров’я 2.Клінічна епідеміологія 3.Неонатологія. 4.Акушерство-гінекологія. 5.Генетика. 6. Сімейна медицина. 7. Судова медицина.	1.Види медичних експертиз, їх завдання. 2.Особливості проведення експертиз: військово-лікарської, судово-медичної, судово-психіатричної, патолого-анатомічної 3.Дитяча інвалідність – актуальна медико-соціальна проблема сучасності. 4.Центр реабілітації особливої дитини – заклад нового типу по комплексному підходу до медичної, психолого-педагогічної реабілітації, профорієнтації та соціальної адаптації дітей-інвалідів. 5.Структура Центру та функціональне призначення кожного підрозділу.	1. Розрізняти види медичних експертиз. 2. Трактувати поняття різних видів реабілітації.
3	Внутрішньо-предметна інтеграція Захворюваність з ТВП. Аналіз діяльності роботи ЛПЗ. Організація роботи МСЕК. Організація роботи центру «Промінь».	1. 5. Формули розрахунку рівня та структури інвалідності. 6. Документацію, що використовується в роботі центрів	1. Розрізняти види медичних експертиз. 2. Трактувати поняття загальної інвалідності та інвалідизації; 3. Визначати покази для направлення неповносправних дітей та молоді в центри реабілітації;

V. Зміст теми заняття

Метою проведення медико-соціальної експертизи є визначення наявності факту, часу настання, ступеня, причини тимчасової та стійкої втрати працездатності та необхідності і тривалості звільнення в зв'язку з цим від роботи. Цей вид експертизи здійснюється лікувально-профілактичними закладами – при тимчасовій непрацездатності та медико-соціальними експертними комісіями (МСЕК) - при стійкій непрацездатності.

Такій експертизі підлягають особи, які втратили здоров'я внаслідок захворювання, травм та уроджених дефектів, що обмежує їх життєдіяльність, а також особи, які за чинним законодавством мають право на соціальну допомогу, компенсацію втраченого заробітку або звільнення від виконання відповідних обов'язків тощо.

Експертиза тривалої або стійкої втрати працездатності здійснюється медико-соціальними експертними комісіями, які встановлюють ступінь та причину інвалідності, визначають для інвалідів роботи і професії, доступні їм за станом здоров'я, перевіряють правильність використання праці інвалідів згідно з висновком експертної комісії та сприяють проведенню ефективних заходів щодо профілактики інвалідності, реабілітації інвалідів, пристосування їх до суспільного життя.

Порядок організації та проведення медико-соціальної експертизи встановлюється Кабінетом Міністрів України. Організаційне керівництво здійснює Міністерство охорони здоров'я України.

Згідно з "Основами законодавства України з охорони здоров'я" (1992 p.), існують такі види медичної експертизи:

• медико-соціальна експертиза втрати працездатності;

• військово-лікарська;

• судово-медична;

• судово-психіатрична;

• патологоанатомічна;

• альтернативна

Військово-лікарська експертиза

Військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, встановлює причинний зв'язок захворювань, поранень і травм з військовою службою огляд призовників, кандидатів, які вступають до військових навчальних закладів, військовозобов'язаних; визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при військових комісаріатах і закладах охорони здоров'я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань.

Судово-медична і судово-психіатрична експертизи

Проведення судово-медичної і судово-психіатричної експертизи призначається особою, яка проводить дізнання, слідчим, прокурором або судом у порядку, встановленому законодавством, для вирішення питань, що потребують спеціальних знань в галузі судової медицини або судової психіатрії.

Патологоанатомічні розтини

Патологоанатомічні розтини трупів проводяться з метою встановлення причин і механізмів смерті хворого. В обов'язковому порядку патологоанатомічні розтини здійснюються при наявності підозри на насильницьку смерть, а також коли смерть хворого настала в закладі охорони здоров'я.

За наявністю письмової заяви близьких родичів або задокументованого волевиявлення покійного і відсутності підозри на насильницьку смерть, виходячи з релігійних та інших поважних мотивів, патологоанатомічний розтин може не проводитися.