
- •3 Міцність деталей машин. Основні види та причини відмови деталей машин.
- •12 Критерії працездатності та розрахунку нарізних деталей.
- •21 Штифтові з'єднання.
- •30 Розрахунок на міцність з'єднань з кутовими швами.
- •48 Тепловий розрахунок швидкохідних підшипників ковзання. Способи підведення мастила до підшипників і підп'ятників ковзання.
- •57 Загальні відомості про пасові передачі. Переваги та недоліки пасових передач.
- •66. Розрахунок зубців коліс на згинну міцність
- •75. Загальні відомості про ланцюгові передачі. Типи ланцюгів.
48 Тепловий розрахунок швидкохідних підшипників ковзання. Способи підведення мастила до підшипників і підп'ятників ковзання.
Спочатку виконують умовні розрахунки підшипників, а потім – уточнені гідродинамічні та теплові.
1. Для тихохідних механізмів, машин із частими пусками й зупинками, при коливальному русі (втулки важелів, підшипники ресор та ін.), коли повинна виконуватися умова невидавлювання мастильного матеріалу, проводять розрахунок за допустимим тиском у підшипнику. Міцність вкладиша при такому статичному навантаженні залежить від питомого умовного тиску р на вкладиш, який не повинен перевищувати допустимий тиск [ р ], залежний від типу машини:
р = Fr / ( l d ) ≤ [ р ] .
2. Оскільки змащувальна здатність мастила в підшипнику залежить від тепловиділення в зоні контакту, а воно, у свою чергу, залежить від питомого тиску р на цапфу й колової швидкості v, то для підшипників середньої швидкохідності необхідно дотримуватись умови
р v ≤ [ р v ] .
Розрахунок за параметром р · v у наближеній формі поперед-жає інтенсивне зношування, перегрівання і заїдання. Допустимі значення [ р v ] встановлюються з досвіду експлуатації машин.
Для швидкохідних машин розрахунки підшипників ковзання базуються на рівняннях гідродинаміки.
57 Загальні відомості про пасові передачі. Переваги та недоліки пасових передач.
Пасова передача — це механічний пристрій для передавання механічної енергії (механічна передача) між валами за допомогою гнучкого елементу (приводного паса) за рахунок сил тертя або сил зачеплення (зубчасті приводні паси).
У найпоширенішій конструкції пасова передача складається з ведучого і веденого шківів та замкнутої форми приводного паса що розміщується на шківах із деяким попереднім натягом. Вільна ділянка паса, що набігає на ведучий шків , називається ведучою віткою паса, а вільна ділянка , що набігає на ведений шків, називається веденою віткою. Попередній натяг паса створюється за рахунок його пружного розтягу при закладенні на шківи або застосуванням спеціального натяжного пристрою (ролика) . Під час роботи передачі пас передає енергію від ведучого шківа до веденого за рахунок сил тертя, які виникають між пасом та шківами.
Пасові передачі переважно використовують для передавання потужностей у діапазоні 0,2...50 кВт. Зустрічаються також передачі для потужностей 500 і навіть 1500 кВт, проте застосування їх має унікальний характер.Передавальні числа пасових передач допускаються до 5–6, рідше до 10.Швидкість руху пасів у передачах загального призначення не перевищує 30 м/с. Спеціальні швидкохідні паси допускають при пониженій довговічності швидкості до 50 і навіть до 100 м/с.ККД пасових передач різних типів становить близько 0,90...0,97.
Переваги:
можливість передавання руху між валами, що знаходяться на значній відстані;
плавність та безшумність роботи, які обумовлені еластичністю паса;
запобігання різкому перевантаженню елементів машини внаслідок пружності паса та можливості його проковзування на шківах;простота конструкції, обслуговування та догляду в експлуатації;відносно високий ККД.
Недоліки:
неможливість виконання малогабаритних передач (для однакових умов навантаження діаметри шківів майже у 5 разів більші, ніж діаметри зубчастих коліс);несталість передавального числа через можливе проковзування паса;
підвищене навантаження валів та їхніх опор, що пов'язане із потребою достатньо високого попереднього натягнення паса;низька довговічність приводних пасів (у межах 1000–5000 год)