21 Штифтові з'єднання.

Штифтове з’єднання , яке досить поширене в машинобудуванні, здійснюється за допомогою додаткової деталі –штифта.

З’єднання використовується для передачі осьового навантаження а бо крутного моменту, а також для забезпечення точного взаємного розташування деталей, що з’єднуються.

Перевагами штифтових з’єднань є простота конструкції, зручність монтажу. До недоліків слід віднести послаблення основних деталей отворами під штифти, нетехнологічність конструкції та обмеження навантажень, що передаються.

Штифти розраховуються на зрізання та зминання. При передачі крутного моменту Т

Для виготовлення штифтів використовуються сталі 30, 35, 45, 50. Відповідно до цього приймаються [ЗМ] = 140 МПа і [ЗР] = 80 МПа.

30 Розрахунок на міцність з'єднань з кутовими швами.

Кутові шви, іноді називані валиковими швами, застосовують у з'єднаннях внакладку. Розглянемо розрахунок цих швів при осьовому навантаженні елементів, що з'єднуються. Залежно від розташування швів стосовно лінії дії зовнішньої сили розрізняють шви: лобові, флангові, косі. З'єднання, у якому застосовано одночасно не менш двох типів швів, називають комбінованим.

Розподіл напруг у кутових зварених швах, як показують спеціальні теоретичні й експериментальні дослідження, підкорюється досить складним закономірностям і в значній мірі залежить від характеру технологічного процесу зварювання. Практичні розрахунки носять умовний характер і засновані на наступних передумовах:

1) по довжині шва, незалежно від його розташування стосовно лінії дії зовнішньої сили, напруги розподілені рівномірно;

2) руйнування шва можливо від зрізу по площині, що проходить через бісектрису прямого кута трикутного перерізу шва, тобто розрахункова товщина шва

При прийнятих передумовах умова міцності для всіх розглянутих типів швів записується однаково:

Стрижень перебуває в рівновазі під дією сили F1 й сил S1 I S2, що заміняють дію на стрижень зварених швів. Сила F при центральному розтяганні куточка спрямована по його поздовжній осі — лінії, що проходить через центри ваги поперечних перерізів.

Приймаючи з деяким наближенням відстані від ліній дії сил S1 I S2 рівними відповідно y0 й B – y запишемо рівняння рівноваги:

Звідси так як зусилля у швах обернено пропорційні відстаням від швів до осі куточка. Для того щоб напруги у швах були однакові, треба їхню загальну довжину розподілити між швами в тім же відношенні, як і зусилля S1 I S2 тобто

Розрахунок зварених швів у більшості випадків виконують за умовою їхньої рівноміцності з основним металом конструкції.

39. Класифікація підшипників кочення. Конструкція підшипника кочення. Переваги та недоліки підшипників кочення.

Підшипники коченння класифікують за наступними конструктивними ознаками:

-за формою тіл кочення: кулькові та роликові. Роликові підшипники бувають з короткоми та довгими роликами, з конічними роликами, з бочкоподібними роликами, з витими роликами а також з голчатими роликами;

-за напрямком сприйняття навантаження – радіальні, які призначені для сприйняття тільки радіального або переважно радіального навантаження спрямованого перпендикулярно до осі обертання. Упорні - які призначені для сприйняття осьового навантаження. Радіально-упорні – які здатні сприймати як радіальні так і осьові навантаження. Упорно-радіальні – які сприймають значне осьове та незначне радіальне навантаження.

-за кількістю рядів тіл кочення – одно-, дво- та чотирирядні.

-за чутливістю до перекосів – самоуставні та несамоуставні.

-За циліндричним та конусним отвором внутрішнього кільця спарені та ін.

Окрім основних підшипників кожного типу існують їх конструктивні різновиди.

Підшипники кочення складаються з двох кілець, тіл кочення (різної форми) і сепаратора (деякі типи підшипників можуть бути без сепаратора), що відокремлює тіла кочення один від одного, що утримує на рівній відстані і направляє їх рух.

По зовнішній поверхні внутрішнього кільця і внутрішньої поверхні зовнішнього кільця (на торцевих поверхнях кілець наполегливих підшипників кочення ) виконують жолоби доріжки кочення, по яких при роботі підшипника котяться тіла кочення.

Переваги:

1. Малі втрати на тертя, η = 0.99 .

2. Висока несуча здатність.

3. Малі габарити в осьовому напрямку.

4. Незначні витрати мастильних матеріалів.

5. Невисокі вимоги до матеріалу і якості поверхні цапф валів.

Недоліки:

1. Значні діаметральні розміри.

2. Обмежений строк служби

3. Погано сприймають ударне навантаження.

4. Підвищений шум при високих швидкостях обертання.