5. Визначення осідання фундаментів.

1.Перевіряють виконання умови ,

2. Креслимо геологічний розріз, наносимо на нього в тому ж масштабі контур фундаменту. Верстви ґрунту, які залягають нижче підошви фундаменту ділимо на розрахункові шари товщиною =4*b.Якщо товщина останнього розрахункового шару верстви грунту ≤4*b ,то перший розрахунковий шар слідуючої верстви роблять таким ,щоб він доповнював попередній до 04*b.

3. Вираховуємо вертикальні напруження від ваги ґрунту і креслимо епюру .

4. Вираховуємо додаткові вертикальні напруження ,

де - коефіцієнт;

Р- середній тиск під підошвою фундаменту;

- вертикальне навантаження від власної ваги на рівні підошви фундаменту.

Креслимо епюру

5. Знаходимо нижню границю стиснення товщі, яка умовно розташована там, де

6. Вираховуємо осідання кожного розрахункового шару, який знаходиться в межах стисненої товщі.

Осідання фундаменту

7.Отриману деформацію порівнюємо згранично допустимою

Стрічковий фундамент по осі 1с

Визначаємо вихідні дані:

тиск на рівні підошви фундаменту р=156 кПа<R=170,33 кПа;

додаткові напруження в ґрунті на рівні підошви фундаменту:

p₀=p–σ_zg0=156–19,3 ∙1,95=118,37 кПа;

товщина розрахункового шару:

h_i=0,4b =0,4∙1,4=0,56 м;

Стрічковий фундамент по осі 2с

Визначаємо вихідні дані:

тиск на рівні підошви фундаменту р=164,9 кПа<R=172,00 кПа;

додаткові напруження в ґрунті на рівні підошви фундаменту:

p₀=p–σ_zg0=164,9–19,3∙1,95=127,27 кПа;

товщина розрахункового шару:

h_i=0,4b =0,4∙1,6=0,64 м.

Подальші розрахунки ведемо в табличній формі.

6. Проектування пальових фундаментів.

Приймаємо забивні залізобетонні призматичні палі квадратного перерізу. Вибираємо метод занурення паль дизель-молотом.

Глибину закладення ростверку приймаємо рівною:

.

У зв´язку з тим, що палі будуть занурюватись в ІГЕ – 5 (пісок середньої крупності, насичений водою), вона матиме довжину 12,0 м, та поперечний переріз 30*30 см, марка палі – ПН 110.30

Несучу здатність палі F_d визначаємо як для висячої палі за формулою:

де γ_c=1,0; A=0,3*0,3=0,09 м²; u=11*0,3=3,3 м; γ_cR=1,0; R=4080кПа.

Допоміжні розрахунки в визначення граничного опору ґрунту на бічній поверхні палі виконуємо в табличній формі

Таблиця 11

До розрахунку несучої здатності палі

Назва ІГЕ		№	hi , м	lі, м	fi,кПа	γcf*hi*fi ,кПа м
ІГЕ-2 ,суглинок м’якопластичний IL=0,57 hі=7,15 м
		1	2	2,95	13,9	27,8
		2	2	4,95	16,9	33,8
		3	1,2	6,55	18,25	21,94
ІГЕ-3 пісок пилуватий ,середньої щільності насичений водою hi=0,8м		4	0,8	7,55	32,55	26,04
ІГЕ-4 Суглинок текучопластичний IL= 0,88 hі=4,0 м		5	2	8,95	7,0	14
		6	2	10,95	7,0	14
ІГЕ-5 пісок середньої крупності . середньої щільності насичений водою hі=4,4 м		7	1,70	12,8	68,92	117,164
					∑	254,74

Навантаження P, допустиме на палю, виходячи з її несучої здатності по ґрунту, обчислюємо з формули:

кН,

де γ_k=1,4 (несучу здатність палі визначали розрахунком за формулами СНиП).

Визначаємо відстань між осями сусідніх паль по:

Мінімальна конструктивна відстань між осями сусідніх забивних висячих паль становить а_min=3b=3∙1,4=4,2 м. Максимальна конструктивна відстань між осями сусідніх паль у стрічковому фундаменті становить а_max=8b=8∙1,4=11,2 м. Отже остаточно приймаємо відстань між осями паль a_1с=2,65м., а_2с=3,2 м.