При оцінці випускної кваліфікаційної роботи виходять з того, що магістр повинен уміти:

• формулювати мету і завдання дослідження;

• складати план дослідження;

• вести бібліографічний пошук із застосуванням сучасних інформаційних технологій;

• використовувати сучасні методи наукового дослідження, модифікувати наявні та розробляти нові методи, виходячи із завдань конкретного дослідження;

• обробляти отримані дані, аналізувати і синтезувати їх на базі відомих літературних джерел;

• оформляти результати досліджень відповідно до сучасних вимог, у вигляді звітів, рефератів, статей.

Процедура підготовки і захисту магістерської роботи подібна до захисту дипломної роботи.

Зміст магістерської роботи в найбільш систематизова­ному вигляді фіксує як вихідні передумови наукового дос­лідження, так і весь його хід, а також отримані при цьому результати. Причому тут не просто описуються наукові факти, а й проводиться їх всебічний аналіз, розглядають­ся типові ситуації, відповідно до обраної теми.

Магістерську дисертацію, дипломну (курсову) роботу рекомендується готувати за допомогою комп'ютера, друкувати машинописним засобом, або оформити рукописним засобом з однго боку аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм),

Аркуш має бути не більше тридцяти рядків. Можна також використовувати папір форматів у межах від 203х288 мм до 210х297 мм. Таблиці й ілюстрації дозволяється оформляти також на аркушах формату А3.

Обсяг магістерської дисертації - 120-125 сторінок машинописного або комп'ютерного тексту, дипломної роботи - 85-100 сторінок, курсової роботи - 35-45, реферату -5-20 сторінок. Обсяг роботи залежить від характеру і широти вивчення теми.

Текст магістерської дисертації, дипломної і курсової роботи на сторінках необхідно розташовувати з такими полями: ліве - 30 мм, праве - 10 мм, верхнє і нижнє - 25 мм.

Шрифт друку має бути бути чітким, чорного кольору. Ілюстрації можуть бути як чорно-білого, так і кольорового зображення.

Заголовки структурних частин магістерської дисертації, дипломної і курсової роботи «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВОК», «ПЕРЕЧЕНЬ ПОСИЛАНЬ», «ДОДАТКИ» друкують прописними буквами симетрично щодо тексту. Заголовки підрозділів друкують малими літера (крім перший прописний) з абзацного відступу. Крапку наприкінці заголовка не ставлять.

Якщо заголовок складається з двох і більш речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують малими літера (крім перший прописний) з абзацного відступу в добір до тексту. Наприкінці заголовка, надрукованого в добір до тексту, ставиться крапка.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) і текстом повинно має дорівнювати 3-4 інтервалам у пунктах.

Кожну структурну частину магістерської дисертації, дипломної і курсової роботи варто починати з нової сторінки.

Розділ 3. Характерні недоліки при написанні курсової,кваліфікаційної та магістерської робіт Типові помилки в написанні й оформленні курсових та випускних робіт

Переважна більшість курсових і випускних робіт виконується на належному рівні. Це роботи, що містять логічно побудований, фактично достовірний матеріал, критично продуманий, проаналізований і науково аргументований, оформлені за нормами літературної мови й структуровані за вимогами, що до них ставляться.

Разом з тим у роботах трапляються недогляди, а часом і суттєві недоліки, що знижують їх якість. Ці недоліки стосуються як змісту робіт, так і оформлення.

Найчастіше в роботах бувають такі недоліки:

Основна частина роботи чи її розділи не повною мірою розкривають тему, не відповідають плану (для курсової) або змісту (для випускних).

Назви розділів чи параграфів (підрозділів) не відбивають реальну проблему, предмет дослідження.

Між темою роботи та її змістом не завжди простежується чітко виражена відповідність. Це пояснюється тим, що студент не сповна розуміє теоретичне і практичне значення дослідження. Особливо часто цей недолік виявляється в курсових роботах.

Мета дослідження іноді не пов’язана з проблемою, сформульована абстрактно, відірвано від предмета, не відбиває його специфіки. Цей недолік часто спостерігається в роботах лінгводидактичної тематики.

В окремих роботах (особливо курсових) немає чіткого розмежування матеріалу, використаного з літературних джерел і досліджуваного самим студентом: іноді важко встановити, що студент узяв (чи дослівно переписав) з рекомендованих наукових джерел, а що є результатом його самостійної праці. Такі роботи читаються рівненько, на перший погляд важко помітити недоліки, але це, звичайно, є суттєвою вадою, бо свідчить про відсутність навичок самостійної роботи з науковою літературою. Такий недолік недопустимий у випускних роботах, а в дисертаційних трактується як плагіат.

Відсутній (або недостатній) глибокий і всебічний аналіз сучасної спеціальної літератури (останні 5-10 років) з теми дослідження. Цей недолік часто призводить до зниження якості (й оцінювання) роботи, особливо дипломної чи магістерської. Часто навіть студент-випускник не вміє критично аналізувати сучасну наукову літературу, виражати власну позицію і давати оцінку мовним чи лінгводидактичним фактам і явищам. У таких випадках робота (особливо курсова) зводиться до звичайного переказування прочитаного і має реферативний характер.

Подекуди немає відповідності між викладеним у роботі матеріалом і висновками: висновки часто абстрактні, вони мають форму звітності, а не аналізу результатів дослідження, не відбивають завдань курсової чи випускної роботи. Врешті кінцевий результат не відповідає меті дослідження, а висновки – поставленим завданням.

У роботі (особливо курсовій) часто відсутнє цитування наукових положень, думок учених, немає посилань на першоджерела або вказано не ті, з яких використано матеріал.

Аналітичний огляд публікацій з теми роботи не відбиває рівня дослідженості проблеми, що є суттєвим недоліком випускних робіт.

При цитуванні студент часто не додержується встановлених правил технічного оформлення цитат: неточно оформляє посилання на літературне джерело, неправильно називає прізвище автора (без ініціалів, з порушенням правил написання прізвищ, особливо при перекладі з російської мови тощо), опускає в кінці цитати лапки, неправильно оформляє т. зв. обірвані цитати, що виражені частиною речення, та ін.

Трапляється, що студент надмірно використовує цитати, не коментуючи їх, не демонструючи своє розуміння висловлених ученими думок. Часом цитати використовуються недоречно, вони логічно не вписуються в контекст роботи.

Часто трапляються порушення у складанні бібліографічного списку використаних джерел. Студент іноді використовує старі норми оформлення списку літертаури. Тому автори посібника пропонують сучасні вимоги до складання бібліографічного списку джерел (Додаток Д).

Обсяг та оформлення (структура) роботи не відповідає загальним вимогам. Цей недолік виявляється тоді, коли студент не ознайомився з відповідними вимогами або через недбальство їх не дотримується.

У літературному оформленні роботи (особливо курсової, написаної від руки) зустрічаються порушення правописного характеру. Якщо робота набрана на комп’ютері (це, як правило, випускні роботи), то вона має бути добре вичитана, бо й там трапляються помилки, здебільшого технічного плану. В усіх випадках роботу слід ретельно редагувати, щоб уникнути порушень норм літературної мови (стилістичних, лексичних, граматичних та правописних).

Порушення трапляються і в оформленні додатків до роботи (якщо вони наявні): надмірна кількість додатків, їх роздрібненість, неправильне технічне оформлення тощо.

Уникнути цих та інших недоліків у написанні курсових та випускних робіт допоможуть змістовні, кваліфіковані групові та індивідуальні консультації наукових керівників і добросовісне ставлення студентів до їх виконання.

Недоліки у захисті курсових та випускних робіт

Виступ студента (особливо на державних екзаменах) позбавлений логіки викладу, не продуманий, не відображає сутності й кінцевого результату дослідження.

Студент недостатньо володіє ораторською майстерністю.

Через поверховість знань досліджуваної теми не може відповісти на запитання комісії або демонструє розлогі, надто загальні відповіді.