Тема 3. Управління грошового потоку підприємства

Ситуація, що склалася на сьогоднішній день в економіці будь-якого підприємства України, характеризується суперечливими явищами, пов’язаними з глобальною економічною кризою, політичними змінами в країні, з пошуком нових шляхів розвитку, у ході яких часто допускаються економічні помилки та прорахунки.

Негативний вплив таких факторів|факторів| повинно нівелювати вдале та продумане управління підприємством. Одним з основних напрямів|направлень| такого управління господарюючим суб'єктом повинна стати його «кровоносна система» - грошовий потік ( ГП).

Грошовий потік підприємства є сукупністю розподілених в часі надходжень|надходжень| і виплат грошових коштів, що генеруються господарською діяльністю.

Висока актуальність та значимість управління грошовими потоками визначається наступними|слідуючими| основними положеннями|становищами|:

1. ГП обслуговують здійснення господарської діяльності підприємства практично у всіх її аспектах. Образно ГП можна представити як систему «фінансового кровообігу» господарського організму підприємства. Ефективно організовані ГП підприємства являються найголовнішим симптомом його «фінансового здоров’я», передумовою досягнення високих кінцевих результатів його господарської діяльності в цілому.

2. Ефективне управління ГП забезпечує фінансову рівновагу підприємства в процесі його стратегічного розвитку. Темпи цього розвитку, фінансова стійкість підприємства в значній мірі визначається тим, наскільки різні види потоків грошових коштів синхронізовані між собою за об’ємами та у часі. Високий рівень такої синхронізації забезпечує суттєве прискорення реалізації стратегічних цілей розвитку підприємства.

3. Раціональне формування ГП сприяє підвищенню ритмічності здійснення операційного процесу підприємства. Будь-який збій в здійсненні платежів негативно відзначається на формуванні виробничих запасів, сировини та матеріалів, рівні продуктивності праці, реалізації готової продукції та інше. В той же час ефективно організовані ГП підприємства, підвищуючи ритмічність здійснення операційного процесу, забезпечують зростання об’єму виробництва та реалізації його продукції.

4. Ефективне управління ГП дозволяє скоротити потрібність підприємства в запозиченому капіталі. Активно управляючи ГП, можна забезпечити більш раціональне та економне використання власних фінансових ресурсів, що формуються із внутрішніх джерел, знизити залежність темпів розвитку підприємства від залучених кредитів. Особливу актуальність цей аспект управління ГП має для підприємств, котрі знаходяться на ранніх стадіях свого життєвого циклу, доступ яких до зовнішніх джерел фінансування досить обмежений.

5. Управління ГП є важливим фінансовим важелем забезпечення прискорення обороту капіталу підприємства. Цьому сприяє скорочення тривалості виробничого та фінансових циклів, що досягається у процесі результативного управління ГП, а також зниження необхідності в капіталі, котрий обслуговує господарську діяльність підприємства. Пришвидшуючи за рахунок ефективного управління ГП оборот капіталу, підприємство забезпечує зростання суми прибутку, що генерується у часі.

6. Ефективне управління ГП забезпечує зниження ризику неплатоспроможності підприємства. Навіть у підприємств, що успішно здійснюють господарську діяльність та таких, що генерують достатню суму прибутку, неплатоспроможність може виникнути як наслідок незбалансованості різних видів ГП у часі. синхронізація надходжень та виплат грошових коштів, що досягається в процесі управління ГП підприємства, дозволяє усунути цей фактор виникнення неплатоспроможності підприємства.

7. Активні форми управління ГП дозволяють підприємству отримувати додатковий прибуток, що генерується безпосередньо його грошовими активами. Мова йде в першу чергу про ефективне використання тимчасово вільних залишків грошових коштів у складі оборотних активів, а також інвестиційних ресурсів, що накопичуються при здійсненні фінансових інвестицій. Високий рівень синхронізації надходжень та виплат грошових коштів за об’ємом та у часі дозволяє знизити реальну потребу підприємства в поточному та страховому залишках грошових активів, що обслуговують операційний процес, а також резерв інвестиційних ресурсів, що формується у процесі здійснення реального інвестування. Таким чином, ефективне управління ГП підприємства сприяє формуванню додаткових інвестиційних ресурсів для здійснення фінансових інвестицій, що є джерелом прибутку.

Так, в економічній літературі широко застосовуються наступні|такі| словосполучення «грошові потоки», «фінансові потоки», «рух грошових коштів», «рух грошових потоків», «рух потоків грошових коштів» або cashflow| (кеш-фло|). На питання про визначення грошового потоку немає однозначної відповіді.

Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку|урахування| (МСБО) визначають поняття грошових потоків таким чином: "Грошові потоки - це надходження |прибутки| і видатки грошових коштів і їх еквівалентів" [45, с.106]. Грошові кошти і їх еквіваленти визначені МСБУ таким чином: "Грошові кошти складаються з готівки в касі і депозитів до запитання" [45, с.105]. "Еквіваленти грошових коштів - короткострокові|короткотермінові| високоліквідні інвестиції, які вільно конвертуються у відомі суми грошових коштів і яким властивий| незначний ризик зміни вартості" [45, с.106].

Доктор економічних наук, професор І.О. Бланк говорить про поняття "Грошовий потік" таким чином: "Грошовий потік (cash| flow|) - основний показник, що характеризує ефект інвестицій у вигляді повернених інвесторові грошових коштів. Основу грошового потоку по інвестиціях складають чистий| прибуток і сума амортизації матеріальних і нематеріальних активів" [10, с.394].

Поняття управління ГП модернізовано в «тотальне управління грошима», причому досить вдало та обґрунтовано в літературі Савчука В.П. [63, с. 352]

Варто зазначити, що Бланк досить детально та найкраще охарактеризував ГП та процес управління грошовими потоками і зробив найбільший фундаментальний вклад у їх вивчення. Його література найкраще складена та зрозуміла читачу.

Відомий фахівець|спеціаліст| в області фінансового менеджменту Е.Ф. Брігхем визначає поняття "Грошовий потік" таким чином: "Грошовий потік - це фактичні чисті| грошові кошти, які приходять у фірму|фірма-виготовлювач| (або витрачаються нею) впродовж|упродовж| певного періоду" [12, с.425].

Однак, на думку Крейніної М.М. «грошовий потік» - це грошові кошти, що отримує підприємство від всіх видів діяльності та які витрачаються на забезпечення подальшої діяльності. Головним фактором формування грошового потоку є оплата покупцями вартості проданої підприємством продукції. Вихідні показники для розрахунку грошових потоків – це виручка та прибуток від продажу [39, с.249].

Варто сказати, що опрацювавши літературу Крейніної М.М., можна зробити висновок, що вона не зовсім правильно трактує поняття грошового потоку, оскільки як далі буде показано, грошовий потік може бути різних видів. Також даний автор більш зациклюється на надходженні грошових коштів, практично відкидаючи їх використання. ЇЇ грошовий потік повністю розраховується за даними балансу. Таким чином, можливо, що під грошовим потоком автор розуміла більше приріст капіталу та шляхи його збільшення і зменшення.

Серед економістів склалося неоднозначне тлумачення даного поняття. Як відомо, в економіці є два основні способи виміру|вимірювання| величин: на певну дату (залишок|остача|) і за певний період (потік). При першому способі фіксується моментний| стан|статок|, при другому – рух. Виходячи з цього, найбільш поширено два визначення грошових потоків.

Автори першого (Б.Коласс, Ж.Рішар, Е.І. Крилов) визначають грошові потоки як різницю між отриманими|одержувати| і виплаченими підприємством грошовими коштами за певний період часу. Згідно|згідно з| думки прибічників|прихильників| іншої позиції (І.Т. Балабанова, Е.Дж.Долан, А.В. Кузьменкова, М.В. Новікова і ін.), грошові потоки підприємства є рухом грошових коштів за певний період часу.

З вищеназваних трактувань можна зробити зведену таблицю 1.1, в якій будуть відображені визначення поняття «грошовий потік» серед економістів.

Таблиця 1.1