6. Проаналізуйте сучасні дослідження з проблеми формування у дітей граматичної компетенції.
Теорія і практика формування граматично правильного мовлення в дітей дошкільного віку (на матеріалі морфології і словотворення) 2005 года.
Источник: Автореф. дис... д-ра пед. наук: 13.00.02 / К.Л. Крутій; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2005. — 44 с.: рис. — укp.
Аннотация: Запропоновано концептуально-методичний підхід до розв'язання проблеми формування граматично правильного мовлення в дітей дошкільного віку. Науково обгрунтовано й опрацьовано лінгводидактичну модель, яка була реалізована за етапами: пропедевтично-превентивним, репродуктивно-диференційованим, нормативно-адаптивним і діяльнісно-творчим. Уперше виокремлено й описано своєрідні періоди оволодіння дітьми правилами словозміни, формотворення та способами словотворення, які різняться змістом і ступенем усвідомлення мовних узагальнень. Одержано нові дані щодо обсягу, кількісного та якісного складу лексики сучасної дитини дошкільного віку. З'ясовано особливості формування граматично правильного мовлення в онтогенетичному розвитку дитини. Розкрито зміст феномена "граматична правильність мовлення". Визначено педагогічні умови, що сприяють підвищенню рівня оперування дошкільниками граматичними категоріями. Удосконалено систему методичної роботи з педагогічними кадрами. Розвинуто теорію та методику формування граматично правильного мовлення даних дітей, а також систему занять, яка передбачає пропедевтичне засвоєння дітьми широкого кола дотеоретичних знань практичної граматики на рівні усвідомлення та вживання граматичних категорій у зв'язному мовленні. Доведено доцільність застосування системи цілеспрямованої роботи щодо формування граматично правильного мовлення.
Проблема формування граматично правильного мовлення дітей дошкільного віку є досить складною і багатоаспектною. До неї зверталися психолінгвісти, лінгвісти, педагоги, методисти, дефектологи, основними серед яких, можна виділити дослідження А. Богуш, К. Крутій, Т. Пироженко, Т. Чиркова, С. Шишов та ін.
Для перевірки граматично правильного мовлення можна використовувати діагностичні завдання взяті зі спеціальної методичної літератури (А. Арушанова, А. Богуш, Н. Лопатинська, Н. Маковецька, Г. Ніколайчук, О. Ушакова та їн.)
28. Розкрийте сучасні підходи до організації і розвитку мовлення у днз.
Сучасні підходи до розвитку мовлення дітей
Поради педагогам
Ці поради стануть у пригоді педагогам щодо здійснення особистісно-орієнтова-ного підходу до вихованців під час навчально-виховного процесу.
Порада перша.
Новий мовленнєвий матеріал, незнайома інформація мають подаватися дитині з урахуванням її потреб, намірів, інтересів. Майстерність педагога саме у тому й полягає, щоб побачити настрій, бажання, стан вихованця, зрозуміти міру його зайнятості і зважити на ту зайнятість. Глибоке розуміння конкретної ситуації допоможе вихователеві з’ясувати, чи хоче дитина зараз займатися тим, що за планова-но дорослим, чи доречними в цю хвилину будуть бесіда, читання вірша, розмова, чи не порушать вони зосередженості дитини, чи своєчасним є вплив на її емоції.
Порада друга.
Подаючи новий матеріал, варто врахувати, наскільки успішною була попередня мовленнєва діяльність дитини. Наприклад, якщо вона зазнала неуспіху, заучуючи вірш чи переказуючи його зміст, то згадка про вірш, навіть інший або з іншою метою, не викличе в дитини ані захоплення, ані бажання долучитися до цієї мовленнєвої діяльності. Тому варто при неуспішній чи недостатньо успішній діяльності показати малюкові, в чому полягає проблема, як можна подолати труднощі через мовленнєве вправляння, накреслити реальну перспективу успіху.
Порада третя.
Незнайомий матеріал дорослий має ретельно опрацювати і подати дітям так, щоб обов’язково заінтригувати їх. Нове має бути цікавим, захопливим, привабливим.
Не варто до кінця розкривати перед дітьми всі особливості мовленнєвого мате-ріалу. Краще, коли дошкільнята самостійно або разом з дорослим дошукуватимуть-ся елементів новизни, несхожості-схожості, варіативності. Дітям імпонує позиція дослідників, відкривачів.
Особливу увагу слід приділити характеру та структурі запитань. Домінування простих запитань не сприяє розвитку дитини. Необхідними і доречними є запитання проблемно-пошукового характеру, які спонукатимуть малюка до встановлення часової послідовності зображеного, до визначення просторового, емоційно-дійового, часового взаємовпливу і взаємозалежності зображених об’єктів чи предметів.