Модульна контрольна робота

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КАФЕДРА

ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ТА СПОРТИВНОЇ ПІДГОТОВКИ

МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА

І семестр 2017– 2018 навчального року

Факультет інститут, група ____________________________________________

П.І.Б. студента______________________________________________________

П.І.Б. викладача ____________________________________________________

ВАРІАНТ № 2

Питання №1

Поняття про рухову якість – витривалість. Види витривалості та їх характеристика за ЧСС. Прояв витривалості у різних видах спорту.

Питання№2

Засоби і методи розвитку рухового якості – швидкості.

Питання№3

Характеристика контролю та самоконтролю за фізичним станом та фізичною підготовленістю. Контроль за розвитком рухової якості «сила».

Метод. завдання.

Самооцінка фізичних можливостей за «Індивідуальною картою фізичних можливостей».

Бали ________

Дата ____________ Підпис________

ВАРІАНТ № 2

1. Витривалість-це здатність організму до тривалого виконання будь-якої роботи без помітного зниження працездатності. Рівень витривалості визначається часом, протягом якого людина може виконувати задану фізичну вправу (різновид діяльності).Витривалість людини можна охарактеризувати як здатність організму протистояти втомі.

Види витривалості:

• Загальна витривалість — здатність до тривалого виконання з високою ефективністю роботи помірної інтенсивності.

• Спеціальна витривалість — здатність до тривалого перенесення навантажень, характерних для конкретного виду діяльності.

• Силова витривалість — це здатність тривалий час виконувати роботу без зниження її ефективності, що потребує значної прояви сили. По-друге, це здатність долати заданий силове напругу протягом певного часу. У залежності від режиму роботи м'язів можна виділити статичну і динамічну силову витривалість.

Витривалість дуже важлива у всіх видах спорту.Особливо у такому спорті,як біг.Також у:баскетболі,плаванні,боксі та інших різновидах борьби.

2. Під швидкісними здібностями розуміють можливості людини, що забезпечують йому виконання рухових дій в мінімальний для даних умов проміжок часу. Розрізняють елементарні і комплексні форми вияву швидкісних здібностей. До елементарним форм відносяться швидкість реакції, швидкість одиночного руху, частота (темп) рухів.

Всі рухові реакції, що здійснюються людиною, поділяються на дві групи: прості і складні. Відповідь заздалегідь відомим рухом на заздалегідь відомий сигнал (зоровий, слуховий, тактильний) називається простою реакцією. Прикладами такого виду реакцій є початок рухової дії (старт) у відповідь на постріл стартового пістолета в легкій атлетиці або у плаванні, припинення нападника або захисної дії в єдиноборствах або під час спортивної гри при свистку арбітра і т.п. Швидкість простої реакції визначається по так званому латентному (прихованому) періоду реакції - часовим відрізком від моменту появи сигналу до моменту початку руху. Латентний час простої реакції у дорослих, як правило, не перевищує 0,3 с.  Складні рухові реакції зустрічаються у видах спорту, що характеризуються постійною і раптовою зміною ситуації дій (спортивні ігри, єдиноборства, гірськолижний спорт і т.д.). Більшість складних рухових реакцій у фізичному вихованні та спорті - це реакції «вибору» (коли з декількох можливих дій потрібно миттєво вибрати одне, адекватне цій ситуації).  У ряді видів спорту такі реакції одночасно є реакціями на рухомий об'єкт (м'яч, шайба і т.п.).  Часовий інтервал, витрачений на виконання одиночного руху (наприклад, удар у боксі), теж характеризує швидкісні здібності.  Частота, або темп, рухів - це число рухів в одиницю часу (наприклад, число бігових кроків за 10 с). У різних видах рухової діяльності елементарні форми прояву швидкісних здібностей виступають в різних поєднаннях і в сукупності з іншими фізичними якостями і технічними діями. У цьому випадку має місце комплексне прояв швидкісних здібностей. До них відносяться: швидкість виконання цілісних рухових дій, здатність якомога швидше набрати максимальну швидкість і здатність довгостроково підтримувати її.  Для практики фізичного виховання найбільше значення має швидкість виконання людиною цілісних рухових дій у бігу, плаванні, пересуванні на лижах, велогонка, веслування і т.д., а не елементарні форми її прояву. Здатність як можна швидше набрати максимальну швидкість визначають по фазі стартового розгону або стартовою швидкості. У середньому цей час становить 5-6 с. Здатність як можна довше утримувати досягнуту максимальну швидкість називають швидкісною витривалістю і визначають за дистанційною швидкості.  В іграх і єдиноборствах є ще одна специфічна прояв швидкісних якостей - швидкість гальмування, коли у зв'язку зі зміною ситуації необхідно миттєво зупинитися і почати рух в іншому напрямку. 

3.Самоконтроль важливий не тільки для спортсмена, але і для будь-якої людини, самостійно займається фізичними вправами: плаванням, бігом, їздою на велосипеді і т.д. Всі дані самоконтролю повинні також фіксуватися в щоденнику, який дещо відрізняється від щоденника спортсмена.

При регулярних заняттях фізичними вправами і спортом дуже важливо систематично стежити за своїм самопочуттям і загальним станом здоров'я. Самопочуття після занять фізичними вправами повинне бути бадьорим, настрій гарним, що займається не повинен відчувати головного болю, розбитості і відчуття перевтоми. При наявності сильного дискомфорту варто припинити заняття і звернутися за консультацією до фахівців.  Застосовувані навантаження повинні відповідати фізичній підготовленості і віку.  При погіршенні самопочуття, сну, апетиту необхідно знизити навантаження, а при повторних порушеннях - звернутися до лікаря.  Щоденник самоконтролю служить для обліку самостійних занять фізкультурою і спортом, а також реєстрації антропометричних змін, показників, функціональних проб і контрольних іспитів фізичної підготовленості, контролю виконання тижневого рухового режиму.  Регулярне ведення щоденника дає можливість визначити ефективність занять, засоби і методи, оптимальне планування величини й інтенсивності фізичного навантаження і відпочинку в окремому занятті.