4. Провідна діяльність молодшого школяра.

Провідну діяльність молодший школяр опановує тривалий час, і не швидко йому це вдається.

Відбувається засвоєння компонентів навчальної діяльності не стихійно, як під час оволодіння грою, а потребує його великих особистісних зусиль, допомоги дорослих, насамперед педагога.

Навчальна діяльність — цілеспрямована діяльність учнів, результатом якої є розвиток особистості, інтелекту, здібностей, засвоєння знань, оволодіння уміннями та навичками.

Компонентами навчальної діяльності є мотивація, навчальні завдання, навчальні дії та операції, дії контролю, дії оцінки.

1. Мотиви учіння:

- пізнавальні мотиви (спрямовані на оволодіння знаннями, способами отримання знань, прийомами самостійної роботи,

Починають формуватися усвідомлені пізнавальні інтереси, щоб зрозуміти суттєві зв'язки і відношення предмета. Обсяг інформації, яка їх зацікавлює, часто виходить за межі шкільних програм.

Пізнавальний інтерес школярів — виразна інтелектуальна спрямованість на пошук нового у предметах, явищах, подіях, це прагненням глибше пізнати їх особливості.

Цей інтерес завжди є емоційно забарвленим (здивування, захоплення, радість від пошуку, переживання успіху, розчарування від невдачі), виявляється у вольових діях, спрямуванні зусиль на пізнання нових сторін навколишньої дійсності.

Мотиви є соціальні (відповідальність, розуміння соціальної значимості учіння, прагнення зайняти певну позицію у стосунках з оточуючими, отримати їх схвалення).

Мотиви є вузько особисті – отримати хорошу оцінку, заслужити похвалу.

Учитель повинен ознайомити школярів з основними компонентами навчальної діяльності,

У 1 класі учні діють у навчальних ситуаціях під керівництвом учителя. У 2—4 класах окремі компоненти навчальної діяльності вони виконують самостійно, усвідомлюючи свої можливості при розв'язуванні завдань, маючи певне уявлення про те, яку оцінку отримають.

2. Другий компонент навчальної діяльності - учбова задача. Учневі необхідно засвоїти найбільш загальні способи дій. Учбову задачу потрібно відрізняти від окремих завдань. Наприклад, в математиці вирішувати задачі, розв`язувати приклади.

3. Учбова дія та операція – спосіб виконання дії. Наприклад, додавання чисел в межах 10, в межах 20. Вчитель навчає конкретним діям з математики, читання, письма. Вчить різним способами дій.

4. Дія контролю. Вчитель навчає виконувати завдання вголос, потім в «умі», слідкувати за кожною дією, розвиваючи вміння поопераційного контролю. Завдяки цьому у дітей розвивається довільна увага, зосередженість, діти вчаться самостійно контролювати правильність виконання завдання за зразком вчителя.

5. Дія оцінки. Формуються знання з перевірки завдання, уміння оцінити успішність розв'язання навчального завдання.

Важливе завдання педагога полягає у забезпеченні розвитку творчої особистості в процесі навчання. Цього можна досягти, стимулюючи школярів до експериментування, якому властиві розкриття нових властивостей об'єктів, породження нових запитань, складніших перетворень.

На розвиток особистості молодшого школяра впливають й інші види діяльності. Його інтерес, наприклад, до різних видів художньої діяльності (мовлення, малювання, заняття музикою, ліплення, виготовлення аплікацій) зумовлений не тільки доступністю і привабливістю цих занять, а й віковими особливостями дітей.

Важливою умовою гармонійного розвитку молодшого школяра є прилучення його до праці. Найчастіше нею є самообслуговування і виготовлення іграшок-саморобок. Самообслуговування, наприклад, сприяє вихованню поваги до праці дорослих, розумінню значення праці у житті людини, готовності до фізичного напруження.

Педагог повинен постійно стимулювати самостійність, ініціативу, творчість, використовуючи з цією метою педагогічно обґрунтовану оцінку, схвальне, доброзичливе слово. Молодші школярі мають виконувати і корисні для всіх завдання: прибирати у приміщенні, поливати квіти, доглядати молодших тощо.