ПСИХОЛОГІЯ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА (ЗРІЛОГО ДИТИНСТВА)

План.

1. Загальна характеристика розвитку молодшого школяра: анатомо-фізіологічні можливості молодшого школяра.

2. Криза 6-7 років.

3. Соціальна ситуація розвитку молодшого школяра.

4. Провідна діяльність молодшого школяра.

5. Новоутворення молодшого шкільного віку.

6. Розвиток самосвідомості молодшого школяра.

7. Розвиток мотиваційної сфери молодшого школяра.

8. Особливості пізнавальної сфери молодшого школяра (Самостійно).

Молодший шкільний вік завершує етап дитинства, називають вершиною дитинства. Діти опановують новий вид діяльності — навчання, і ще багато часу, енергії віддають грі.

Перед молодшим школярем стоїть нове завдання - прийняти і усвідомити свою внутрішню позицію школяра, що називає цей вік зрілим дитинством.

1. Загальна характеристика розвитку молодшого школяра (зрілої дитини).

Молодший шкільний вік охоплює період життя дитини від 6—7 до 10—11 років. Визначається як період навчання дітей у початкових класах.

У перші місяці періоду ознаки дошкільного дитинства поєднуються з ознаками школяра. Тому спочатку діти адаптуються до школи.В цей період виникає криза 6-7 річного віку.

Анатомо-фізіологічні можливості молодшого школяра. В молодшому шкільному віці, хоча і сповільнено, але продовжується ріст і розвиток організму дитини, змінюються пропорції тіла: співвідношення голови та довжини тіла, збільшується вага (більше за показниками у дівчаток).

Кістковий апарат в цьому віці ще гнучкий, оскільки багато хрящової тканини. Батькам і вчителям потрібно на це зважати, щоб запобігти викривленню хребта, кистей рук.

Активно розвивається м'язова система: збільшується вага всіх м'язів, що сприяє зростанню фізичної сили, підвищенню витривалості.

Але, слабкими залишаються дрібні м'язи, які розвиваються повільніше, діти ходять і бігають добре, але недосконало координують рухи, здійснювані дрібними м'язами. Наприклад: (Першокласникові важко писати в межах рядка, спрямовувати роботу руки, не роблячи зайвих рухів, через це швидко втомлюються). Тому в 1-му класі слід проводити фізкульт-хвилинки під час письмових занять, щоб розслаблялись дрібні м'язи пальців і кисті.

Діти навчаються вмінням розподіляти навантаження на різні групи м'язів, координувати рухи, точніше писати.

У дітей продовжує розвиватись жрецтво-судинна система, артерії ширші, ніж у дорослого, що зумовлює особливість його артеріального тиску;

- частота серцевих скорочень стійкіша, ніж у дитини дошкільного віку, але під впливом рухів, різних емоцій швидко змінюється.

Діти цього віку дихають з більшою частотою, ніж дорослі, тому для працездатності особливо важливо, щоб у класі було чисте повітря.

Вага мозку першокласника наближається до ваги мозку дорослої людини. Відбувається морфологічне дозрівання лобного відділу великих півкуль головного мозку, що створює можливості для цілеспрямованої вольової поведінки, планування і виконання програм дій. Нервова система стає більш пластичною, що допомагає помічати і реагувати на зміни та вплив середовища.

Зростає рухливість нервових процесів - це дає змогу швидко змінювати поведінку відповідно до вимог учителя. В молодших школярів стає вищою, ніж у дошкільнят, урівноваженість процесів збудження та гальмування, хоча процеси збудження все-таки переважають.

У дітей добре розвинені всі органи чуття, деякі з них мають певні особливості. Так, очі завдяки пластичності кришталика можуть швидко змінювати свою форму залежно від пози під час читання і письма. Якщо не враховувати цієї особливості органів зору молодших школярів і не стежити за їхньою поставою, це може спричинити підвищення очного тиску, нечіткість зображень на сітківці, короткозорість.

Спостерігається дисгармонія в фізичному розвитку, який випереджає нервово-психічний розвиток дитини, що проявляється на тимчасовому ослабленні нервової системи, спостерігається підвищена втомлюваність, тривожність, підвищена потреба в рухах.