Лаба №4. Малярчук

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет транспорту, менеджменту та логістики

Лабораторна робота № 4

з дисципліни «Інформаційні системи і технології»

на тему: «Система даних і підтримка цілісності даних»

Виконала: Перевірив:

студентка групи МТ-202 доцент кафедри КСМ

Саламаха Є. Р. Малярчук В. О.

КИЇВ 2019

Мета роботи – набути навиків установлення зв’язків між таблицями і редагування взаємозв’язаних таблиць.

Хід роботи

Завдання 4.1 Створення схеми даних і її зв’язків.

У цьому завданні працюємо з Схемою даних поступово відкриваючі всі таблиці і створюємо зв’язки між таблицями. Також до кожного зв’язку встановлюємо параметр Забезпечення цілісності даних, Каскадне оновлення зв’язаних полів і Каскадне видалення зв’язаних полів. Отримали ось такий результат:

Завдання 4.2. Уведення та коригування даних взаємозв’язаних таблиць.

Відкриваємо таблицю КласМарка і послідовно її заповнюємо, далі відкриваємо підпорядковані таблиці КласГруп, КласПідгруп, ЦСкладЗЧ і також заповнюємо рядки які не зв’язані.

У Задачі про Дефективну відомість я знаходила дані про деталь ресурс якої ще не вичерпаний. Так як у моїй таблиці не було таких деталей я ввела нові дані до таблиці ЦСкладЗЧ. Відкоригувала дані, додала також записи у ключові поля, і так як таблиці зв’язані відповідні дані з’явились і в інших таблицях.

Фрагмент вікна редагування взаємопов’язаних таблиць.

Завдання 4.3. Перевірка підтримки зв’язаної цілісності БД.

Спочатку перевіряємо вплив параметра Забезпечення цілісності даних. Виконуємо такі дії: відкриваємо підпорядковану таблицю ЦСкладЗЧ у режимі таблиці і заповнюємо такі поля: КМарка = 10, КГруп = 10, КПідгруп = 05, КДеталь = 22, НДеталь = Вал колінчастий. При закритті таблиці система сповіщає про помилку. Під час перевірки цілісності даних , було порушено умову введення даних у таблицю, були заповнені не всі ключові поля і таблиця не могла зберегтись. Так як таблиці зв’язані дані введені в одну таблицю впливають і на записи таблиці з якою вона має зв’язки.

Для перевірки впливу параметру Каскадне оновлення зв’язаних полів виконуємо такі дії: відкриваємо основну таблицю КласПідгруп у режимі таблиці. Знаходимо запис, КМарка = 10, КГруп = 17, КПідгруп = 05. Замінюємо у цьому записі ключове поле КПідгруп = 20. Далі відкриваємо підпорядковану таблицю ЦСкладЗЧ у режимі таблиці і бачимо оновлення даних у стовпці КПідгруп, всі старі дані замінились новими.

Для перевірки впливу параметру Каскадне видалення зв’язаних записів виконуємо наступні дії: відкриваємо основну таблицю КласПідгруп у режимі таблиці. Знаходимо запис, ключові поля якого КМарка = 10, КГруп = 17, КПідгруп = 05, робимо цей запис активним і виконуємо команду Правка → Видалити. Спостерігаємо, що запис видалився не тільки в основній таблиці КласПідгруп а й в підпорядкованій ЦСкладЗЧ. Тобто параметр каскадного видалення зв’язаних полів працює, це зручно і скорочує час на видалення ідентичних записів із декількох таблиць.

Відповіді на контрольні запитання

1. Для чого створюється схема даних бази Access?

Схема даних створюється для відображення зв’язків між таблицями.

2. В яких відношеннях мають бути таблиці, щоб для них можна було встановити параметри підтримки зв’язаності цілісності даних?

Між таблицями дозволяються такі типи відносин: 1:1 або 1:М.

3. За яким полем має бути встановлений зв'язок між таблицями, щоб з'явилася можливість установити параметри підтримки зв’язаної цілісності даних?

Зв'язані поля повинні мати однаковий тип даних, хоч їхні імена можуть бути різними.

4. Чи можна у підпорядковану таблицю ЦСкладЗЧ ввести запис про деталь, яка не подана в таблиці КласПідгруп, якщо для цих таблиць підтримується цілісність даних?

Не можна ввести новий запис, тому що спочатку має заповнюватись основна таблиця, а далі – підпорядкована.

5. Чи можна видалити запис про вузол ТЗ таблиці КласПідгруп, якщо в таблиці ЦСкладЗЧ подані записи про деталь цього вузла і підтримується цілісність даних і не встановлений параметр «Каскадне видалення зв’язаних записів»?

В основній таблиці не можна видалити запис, якщо не видалені пов’язані з нею записи в підпорядкованій таблиці.

6. Що відбувається після зміни значення ключового поля в головній таблиці, якщо для її зв’язку з підпорядкованою таблицею встановлений прапорець «Каскадне оновлення зв’язаних полів»?

Каскадне оновлення зв’язаних полів забезпечує за зміни значення ключа зв'язку в запису основної таблиці автоматичну зміну значення ключа зв'язку в підпорядкованих записах.

7. Для чого призначена позначка «+» у лівому стовпці таблиці?

Для відображення зв’язаних записів основної і підпорядкованої таблиці.

8. Яка команда меню дозволяє відкрити зв’язані записи необхідної підпорядкованої таблиці в основній таблиці?

Наявність стовпці з позначкою «+» у режимі таблиці.

9. Яка властивість таблиці забезпечує виведення зв’язаних записів підпорядкованої таблиці в разі натискання на позначку «+»?

Установлення між двома таблицями зв'язку типу 1:М надає статус одній з таблиць основної, а другій – підпорядкованій. Ознакою того, що основна таблиця має зв’язані записи, є наявність стовпця з позначками «+» у режимі таблиці.

Висновок: Виконавши лабораторну роботу №4 я набула навиків установлення зв’язків між таблицями і редагування взаємозв’язаних таблиць. Ознайомилась із впливом таких параметрів як: забезпечення цілісності даних, каскадне оновлення зв’язаних полів та каскадне видалення зв’язаних записів. Навчилася правильному введенню даних та їх коригуванню а також створила схему даних і її зв’язків на прикладі документа «Технічна служба АТП».