Творчий проект

Виконавець проекту: Ткачук Максим, учень 10 класу

Керівник проекту: Чернега Л. Г. , учитель трудового навчання.

Випалювання сови Хід проектування

У ході проектування свого виробу я повинен пройти такі етапи:

І. Організаційно – підготовчий етап.

1. Обґрунтування вибору теми проекту. Змалечку я пробував свої сили у найрізноманітніших зайняттях рукоділля. І якось у руки мені потрапило зображення будиночка, випаленого на дерев’яній дощечці. Я одразу ж захотів спробувати й собі, оскільки дуже люблю малювати, а це певний різновид малювання. Мабуть і приглянулось мені це зайняття через більшу довговічність таких робіт порівняно із паперовими малюнками. Щоправда я вимушений був розчаруватись, бо не мав спеціального пристрою для випалювання по дереву. Але ж бажання спробувати не давало засвоїтись, тому я взяв звичайний паяльник і почав вправлятись із ним. Звісно ж в мене не вийшло шедевру відразу, бо ж ним важко щось вималювати через відсутність наконечників для тонкої роботи. Після того випадку була ще маса спроб, кожна із яких була кращою за попередню. Мені вдавалось, тому й було цікаво. І коли у школі задали домашнє завдання зробити який-небудь виріб, то одразу ж згадав про випалювання і прийшовши додому взявся за роботу. 2. План виконання проекту.

1. Обґрунтування проблеми, формулювання теми проекту.

2. Визначення обсягу знань і вмінь, необхідних для виконання задуманого виробу.

3. Узгодження з батьками передбачуваних витрат на виготовлення виробу.

4. Пошук, обробка й аналіз потрібної інформації.

5. Оформлення відповідних документів (ескіз, опис, креслення).

6. Добір інструментів і матеріалів.

7. Виготовлення задуманого виробу.

8. Оформлення пояснювальної записки.

9. Захист проекту.

3. Історична довідка.

Художня обробка дерева була відома в IX - X ст. У Росії її, багатій на ліси, дерево завжди любили і застосовували багато майстрів народних промислів. Для виготовлення художніх виробів і сувенірів використовують деревину різних порід, добре піддається опорядженні та їх обробки, приймаючи до уваги художні особливості текстури деревини, природні вигини стовбура, будова сучків. Крім деревини використовують кап, берест, лозу.

Серед багатьох художніх ремесел, що з обробкою дерева, окреме місце посідає декоративне випалювання. Один із популярних ремесел, глибоко що з традиціями російського народної творчості, випалювання розвивалося паралельно різьбленню, гострінням, мозаїкою і живописними роботами з дереву, нерідко доповнюючи ці види мистецтва чи виступаючи самостійно.

Колись для випалювання використовували металеві стрижні, кінці яких вогні розжарювали до червоного кольору чи вживали металеві клейма з вигравіруваними по мотивам народної різьби рельєфним візерунком.

Нині застосовують електричний випалювач. Він з понижувального трансформатора, електрошнура і ручки зі штифтом, наконечник якого виготовлений із ніхромового дроту.

Прийоми випалювання

Приступаючи на роботу потрібно чітко представляти характер композиції. Потрібно з'ясувати це буде випалювання. Існує три виду випалювання: контурне, силуетне і художнє.

• Контурне випалювання використовують багато початківці. Воно дещо просте та нагадує роботу олівцем при виконання контурного малюнка на папері. Такий тип випалювання виконується, зазвичай, кінцем голки. Контурним випалюванням зручно робити написи. При діяльності з орнаментом можна використовувати цей прийом в ролі штрихування.

• Силуетне випалювання має два прийоми: «гладкий штрих» і «випал». З використанням першого виходить дуже гладка чорна поверхня, без ям і подряпин, без сильних випалів і світлих плям. Цим прийомом можна випалювати досить великі поверхні. Рух голки на більш швидкому темпі дозволяє їм отримати випалені поверхні різних відтінків: від глибокого темного до світло-бежевого.

Інший прийом силуетного випалювання – «випал». У цьому прийомі важливо у початку роботи випалити від краю смужку і водночас чітко визначити сам контур малюнка. Звідси і назва цього прийому «випал».

Художнє, чи малярське, випалювання ґрунтується на контурному і найбільше - силуетному випалюванні. Однак обмежуватися лише набутими навичками недостатньо. Цей прийом випалювання познайомить вас з важливими поняттями. Завдання художнього випалювання у тому, щоб передати не лінію, а об'ємну форму, яку треба побудувати в уявлюваному просторі. Важливо показати, що навколо одні предмети перебувають ближче, інші – далі у глибину та що між ними вільний простір. Матеріал зображуваних предметів передається з допомогою різноманітної техніки штриха, різних прийомів тушування.

Щоб добре володіти усіма прийомами випалювання, слід бути хорошим рисувальником. Тому радимо початківцям-випалювальникам, якомога більше малювати. Заняття малюванням (особливо олівцем) допоможуть вам стати спостережливішим, розширити кругозір і фантазію.