33. Манципація

Засіб придбання речей за Законами 12 таблиць. Відчуження речей, що становлять 1 групу, могло здійснюватися лише шляхом манципації. Манципація була суто формальним обрядом;здійснювалася за посередництвом міді і ваг.

Вона вимагала наявності 5свідків, вагодержателя. Покупець торкався рукою речі, що придбавалася ним. тримаючи у руці мідь і промовляв урочисту формулу, що ніби цей товар належить йому і куплений ним за цей метал і за допомогою цих ваг.

Потім він вдаряв цим металом об ваги і передавав його купівельну суму тому. від кого придбав річ шляхом манципації. Неманциповані речі передавалися шляхом простої передачі без будь яких особливих формальностей.

34. Нексум - договір позики у Римі за Законами 12 таблиць

Боргове рабство узаконене 12таблицями відрізнялося надзвичайною суворістю. Договір позики, за яким засобом забезпечення були м'ясо і кров боржника, називався в Римі-кабала. За способом укладення кабала схожа на манципацію (свідки, мідь, формула).

У разі прострочення платежу кредитор, користуючись дозволом суду, мав право закувати боржника в кайдани. Боржник тричі виводився на міську площу молити про допомогу друзів і родичів. Третього базарного дня боржник підлягав страті або ставав рабом. У 326р до не боргове рабство було скасоване у Римі.

35. Сільські сервітути за законами 12 таблиць

Особливим видом речового права, що виникло в найдавніший період були сервітути-фіксоване в звичаях або в законі і строго обмежене право користуватися чужою річчю. Сервітути з’явилися разом з приватною власністю на землю і необхідністю чіткого врегулювання взаємовідносин власників сусідніх ділянок. Сервітути належали до категорії манципованих речей. Найдавнішими були такі:право переходу через сусідню ділянку. право прогону худоби, право перевезення навантажених візків, право відведення води з ділянки сусіда. Окремі сервітути передбачалися за законами 12таблиць.

36. Судовий процес у Стародавньому Римі за законами 12 таблиць

Процес мав 2 стадії. Так званий легісакційний процес. Позивач з’являвся до претора і робив заяву. Претор призначав день суду. Відповідач викликався самим позивачем.

Процес відбувався у формі боротьби за спірну річ. Віндикація-витребування речі з чужого неправомірного володіння. На 2 стадії суддя призначений претором розглядав справу по суті:вислуховував свідків, знайомився з документами, виносив рішення.

У разі неявки одної із сторін без причини рішення виносилося на користь її опонента. Такий процес створював штучні труднощі на шляху розвитку товарних відносин. За таким процесом вирішувалися майнові спори. Кримінальний процес мав інквізиційних характер.

37. Акт про парламент 1911р. В Англії

На початку 20 ст. основна боротьба між лібералами і консерваторами розгорнулася навколо питання про тарифи. Консерватори, тісно пов`язані з важкою індустрією, вимагали встановлення протекціоністського мита з метою захисту від конкуренції з боку Німеччини. Інші підрозділи промисловості що працювали на експорт були заінтересовані в збереженні вільної торгівлі. Ця галузь була провідною в Англії. Конфлікт між консерваторами і лібералами торкнувся також і питання про пенсії. Особливо гострі розбіжності мали місце в 1910р. після того як палата громад прийняла новий бюджет. Верхня палата відкинула його. Акт про парламент 1911р. встановлював, що якщо фінансовий білль, не буде протягом місяця прийнятий останньою без поправок, він стає законом після затвердження короною. На спікера палати громад покладався обов’язок засвідчувати, що зазначений законопроект є фінансовим. Права палати лордів були урізані й у питаннях прийняття не фінансових публічних біллів. Якщо протягом трьох послідовних сесій парламенту прийнятий палатою громад законопроект буде заперечуватися палатою перів, він все одно має бути занесений до книги статутів Великобританії. Але для цього необхідно, щоб між другим читанням білля під час першої сесії і третім його читанням на третій сесії пройшло 2 роки.