49. Феодальна сербська держава

Феодальна сербська держава складається на пд-зх. частині сучасної Сербії. На сербську державу вплинуло візантійське завоювання . Сербське суспільство було багатоукладним.

Особливістю Сербії було існування задруги - складалися з кількох поколінь близьких родичів по батьківській лінії. Всі дорослі жителі входили до сімейної ради яка була закладом влади і мала вищу владу задруги. Декілька задруг утворювали племена аті-жупи.

В 12 ст. відбувається процес феодалізації сербського суспільства до королівської землі долучали землі удільних князів.

Спадкова земельна власність - баштина. великим спільником землі також була церква.

50. Законник Стефана Душана

Являвся 1 кодифікацією сербського феодального права. його джерелами були:сербське звичайне право, жалувані грамоти царів, норми візантійського права. мав 200 статей.

Включав в себе правила судового процесу, злочини і кару, а також норми відносні до землю, а також право на експлуатацію залежних селян. Закріплював 2 форми землеволодіння в баштанній кроні.

Поняття злочин розглянулося як порушення царського миру. Покарання виступає як наслідок злочину. Існують форми вини які поділяються на умисні та необережні.

60. Джерела права стародавнього Китаю

Перші закони з’являються в 7ст. до Р. Х. відомий бронзовий тринож ник - Огляд законів який містить перелік покарань за протиправні дії. У 4ст. до Р.Х. сановник царства вей підготував “книгу законів царства вей“. —фацзін що складається з таких глав законів про крадіїв, розбійників, ув’язнення, піймання злочинця, знаряддя тортур. до джерел права того часу також належать конкретні розпорядження правителів та судові прецедент

61. Злочин та покарання за мусульманським правом

Злочини поділялися на 3 групи:1. злочини проти прав Алаха. 2. посягання на права певних осіб. 3. дії які через деякий час стали розглядатися як злочини(несплата податку на користь бідних, образа, хабарництво). за перші дві групи назначалися фіксовані та жорстокі покарання, а за злочини 3 групи-таліон або викуп майном.

62. Особливості розвитку феодального суспільства та держави Японії

Протягом багатьох століть Японія була типовою феодальною країною. єдиного державного простору не було країна поділялася на князівства. владу в них утримували різні клани феодалів між якими відбувались безперервні зіткнення. За формою правління країна була монархією на чолі якої стояв монарх. фактично країною управляв сильний князівський рід очолюваний сегуном. імператор фактично був під домашнім арештом і виконував релігійно-церемоніальні обряди. його прибічники із знатних сімей земель не мали і отримували плату рисом. вплив придворних на політику був мізерним. до початку 60-х років стан народних мас погіршився що призвело до революції.

63. Виникнення арабського халіфату

В 6 ст. аравійський півострів асоціювався з окраїною світу. На більшій частині камянистої аравії кочували племена арабів, бедуїнів. Лише на пд. Та зх. існували протодержави:Ємен, Мекка, Медіна. В 7 ст. в житті арабів відбуваються зміни: виділяються племінна знать, розвивається торгівля, сформувалась писемність та пн. Арабська мова. подальша історія арабів пов’язана з іменем Мухамеда-засновника ісламу. Мусульманство виявилося останньою за часом релігією. Він проголосив необхідність встановлення культу єдиного Бога Алаха та нового суспільного порядку. Головою держави повинен був стати пророк- посланець Алаха на землі. В 622 році Мухамед тікає до Астебу який став зародком мусульманської держави. після смерті Мухамеда медінська знать обрала замісника Пророка-Халіфа. Загони бедуїнів завоювали Сирію, Йордан, Месопотамію, Палестину, Єгипет, Іран. Араби підкорили вірменів, Азербайджан та частину пн. Африки, Лівію, Туніс, Алжир, Марокко, Іспанію та сер. Азії. Невдовзі арабський халіфат вступає в період розпаду. Причини:1. різний рівень економічного розвитку країни. 2. фізико-географічні умови. 3. історико-культурні традиції. 4. повстання. 5. боротьба класів