ТЕМА2

27. Загальні закономірності виникнення держави.

До достовірно встановлених обставин, пов’язаних з виникненням держави, можна віднести:

1.Держава існувала не завжди, а перші державні утворення виникли близько 6 тис років тому;

2.Держава виникла як продукт суспільного розвитку на певному етапі в результаті тривалого історичного процесу під впливом різного роду факторів: демографічний, політичний, кліматичний, економічний, ідеологічний, психологічний, етнонаціональний, інтелектуальний.

Основні моменти, які зумовили появу держави і постійно обумовлюють необхідність її існування:

-необхідність удосконалення управління суспільством;

- необхідність підтримання суспільного порядку;

- необхідність придушення опору експлуатованих мас;

- необхідність проведення широкомасштабних великих суспільних робіт;

- соціально-майнова диференціація суспільства;

- диференціація інтересів на індивідуальні, правові, загально-суспільні і поява функцій суспільних справ.

Процес виникнення держави глибоко пов'язаний з усіма трансформаціями, що проходили в первісному суспільстві, а також історією розвитку суспільства.

28.Загальна характеристика первісного суспільства.

Епоха первісного суспільства – це період від з’явлення перших людей (бл. 2 млн. р. т.) до виникнення держави (бл. 5 тис. р. т.).

Залежно від способів господарювання виділяють 2 головних періоди в розвитку первісного суспільства : 1)період добувної економіки, коли люди отримували готові продукти від природи шляхом полювання, збирання плодів, рибної ловлі. Для цього людина використовувала примітивні знаряддя праці, що виготовлялися з природних металів. Економіка цього суспільства була заснована на суспільній власності. При цьому неухильно дотримувалися двох правил: усе, що здобувалось, надходило до загального кошика і усе здане перерозподілялося, кожен одержував певну частку.

2)період виробничої економіки, коли людство перейшло до землеробства,тваринництва, керамічного виробництва тощо.

Протягом багатьох століть і тисячоліть економіка носила привласнюючий характер. Продуктивність праці була вкрай низькою. Природно, що в таких умовах не могли виникнути ні приватна власність, ні експлуатація. Це було суспільство економічно рівних, але рівних у бідності людей. Поступовий і досить повільний розвиток економіки йшов по двох зв’язаних між собою напрямках: удосконалення знарядь праці та удосконалення способів, прийомів і організації праці.

Для первіснообщинного ладу характерними були:

-кровно-родинна природа колективу;

-спільна власність на знаряддя праці;

-природний (статевовіковий) розподіл праці;

-колективні форми вирішення загальних справ;

-регулювання поведінки людей з допомогою звичаїв та інших соціальних норм.

29. Етапи розвитку первісного суспільства.

У своєму розвитку первісне суспільство пройшли 3 етапи:

1) ранній – етап праобщини (стадія становлення);

2) середній – етап родової общини (стадія зрілості);

3) пізній – етап селянської общини (стадія розкладу).

Община — універсальна форма організації аграрних та інших ранніх суспільств, через яку пройшли (або проходять) усі народи світу. В період існування праобщини закінчився біологічний розвиток людини, виникли штучні житла і знаряддя праці з метою самозбереження і життєзабезпечення. Люди об'єднувалися в колективи, збудовані на кровнородинних зв'язках, із владою ватажка. Це стало початком соціальної організованості, яка розвинулася в період родової общини завдяки колективізму у виробництві і споживанні. Оскільки знаряддя праці були примітивними, а продуктивність праці — низькою, родова община користувалася усім спільно — мала спільну власність, рівномірний розподіл засобів до життя (дільба порівну).Головну роль у родовій общині спочатку відігравала жінка (матріархат), вона піклувалася про дітей і господарювала. Споріднення дотримувалося за материнською лінією. Роди об'єднувалися у племена в результаті шлюбних зв'язків, заборонених усередині роду.

30. Соціальна влада в первісному суспільстві. Рід – це історично сформована спільність людей, що ґрунтується на кровній спорідненості, має спільну власність і веде спільне господарство.

Характерні риси соціальної влади в період родової общини:

1.Джерелом влади була вся родова община в цілому. При цьому влада існує лише в межах роду, виражає його волю і базується на кровній спорідненості.

2.Суб’єкт і об’єкт управління збігаються.

3.Вища влада належала загальним зборам всіх дорослих членів роду.

4.Уплавління справами родової общини здійснював старійшина, який обирався на загальних зборах роду.

5.Влада опиралась на авторитет, повагу і звичаї.

6.Влада в більш широких соц. об’єднаннях ґрунтувалась на тих самих принципах, що й у родовій общині.

7.Регулятивною системою в родовій общині були первісні звичаї і табу , які мали характер  мононорм.

8.В родовій общині не було відмінності між правами і обов’язками членів роду.