40. Розкрийте місце Володимира Великого в історії України

Діяльність Володимира Великого (980-1015 рр.): 1.Своїх синів і вірних дружинників посадив у містах для контролю над місцевою знаттю; 2.Завершив формування території Київської Русі. Приєднав дулібів, радимичів, білих хорватів, в’ятичів; 3.Почав будувати фортеці навколо Києва для оборони від печенігів; 4.Здійснив військову реформу, замість варягів у дружину набирали виключно слов’ян; 5.Провів релігійну реформу 980 року. В 988 році похрестив Русь; 6.Сприяв розвитку освіти; 7.Розбудував Київ як столицю європ держави; 8.Першим почав карбувати золоті та срібні монети; 9.Започаткував шлюбну дипломатію._ Отже, князювання Володимира Великого стало початком нового етапу в історії КР, етапу піднесення та розквіту. Сівши на великокняжий стіл, новий правитель виявив себе як авторитетний політик, мужній воїн, далекоглядний реформатор, тонкий дипломат. Він ніби уособлював якісно новий рівень управління державою. Володимир Великий займає визначне місце в історії укр держави.

41. Дайте аналіз процесу розвитку освіти і літератури в Київській Русі. На X-XII ст. припадає розквіт культури Русі, якому сприяло зміцнення держави, поширення зв'язків з іншими державами, насамперед з Візантією. На Русі з'являються бібліотеки, школи. Найбільш відомою є бібліотека князя Ярослава Мудрого. Перша державна школа була заснована князем Володимиром у 988 році. Тут здобували освіту діти «нарочитої чаді» – найближчого оточення князя. Пізніше з'явилася школа для дівчат, яку відкрила онука Ярослава Мудрого Янка при Андріївському монастирі. Школи утв при церквах і монастирях, учителями були священики. Діти вчилися читати і писати, співати у церкві.  Ще до появи кирилиці на Русі існувало власне письмо «чертами й різами». Цим письмом, ймовірно, писалися міжнародні договори. Із ств солунськими братами Кирилом і Мефодієм нової абетки – кирилиці набуває поширення література на старослов'янській мові. На Русі з'явилися літописи – «Повість минулих літ» Нестора-літописця, Київський та Галицький, літературні твори – «Повчання дітям» Володимира Мономаха, «Моління» Данила Заточника, «Слово про закон і благодать» митрополита Ілларіона, «Слово о полку Ігоревім» невідомого автора. Особливе місце серед літературних творів займає «Слово о полку Ігоревім», воно цінне не тільки багатою і образною мовою автора, а основною ідеєю – ідеєю єдності Русі, патріотизму. «Слово...» є шедевром світової літератури. Розвивається усна народна творчість – обрядові пісні, легенди, загадки, билини. Улюбленими героями билин були богатирі – Ілля Муромець, Добриня Микитич, Альоша Попович. Особливою популярністю у заможних верств користуються рукописні книги, великого поширення набуває Біблія

42. Розкрийте зміст Люблінської унії та її наслідки для укр. Земель.

Люблінська унія була важливою історичною подією, яка мала суперечливі наслідки для долі України Зміст унії: Польща і Литва об’єдналися в одну державу, яка дістала назву «РП» з єдиним королем, сеймом, грошовою системою, законами, католицизмом як державною релігією. Лит князівство отримало статус автономії. Усі українські землі, що раніше належали Литві, переходили під владу Польщі. Негативні наслідки.Ця угода сприяла: а)посиленню польської експансії на українські землі, наступу католицизму; б) ополяченню української знаті; в) покріпаченню селян, що було остаточно затверджено Лит статутом 1588 р., який увів 20-річний термін піймання селян-утікачів і надав право шляхтичам самим установлювати всі повинності, розпоряджатися селянським життям і майном. До позитивних наслідків унії можна віднести: а) зближення українських земель із західноєвроп культурою: через Польщу до У потрапляли ідеї Відродження, Реформації та Контрреформації; поширювалася західноєвропа с-ма освіти: українці навчалися в європ університетах, прилучалися там до західноєвроп наукових і художніх ідей, збагачували ними рідну культуру; б) могутнє піднесення культурно-просвітницького руху, що сприяв зародженню та розвитку укр нац самосвідомості; за відсутності держави культура залишалася єдиною сферою, у якій українці могли захистити свою самобутність.

43. Розкрийте історичне значення хрещення Русі. Важливе значення для Русі мала релігійна реформа князя Володимира Великого – 988 p. офіційною релігією стало християнство. Спочатку князь увів культ Перуна та 6 головних богів східнослов'янських земель, однак це не дало тих результатів, на які він розраховував. Тоді князь хрестився, за легендою, у Корсуні після конфлікту з Болгарією, а потім запровадив християнство на Русі. Першою кам'яною церквою стала Десятинна. Процес християнізації тривав декілька століть і до сьогодні ми маємо у своїх звичаях та традиціях елементи язичництва. Внаслідок хрещення зміцнилася влада великого князя, Русь стала визнаною у світі християнською державою, прилучилася до європ цивілізації. Налагодилися стосунки з державами Європи. Сини Володимира одружувалися з доньками іноземних правителів, так Ярослав узяв шлюб з шведською принцесою.

44. Покажіть роль Києво-Могилянської академії в культурно-освітньому розвиткові українського народу. 1632 р. за митрополита П. Могили Київська братська школа об'єдналася зі школою Києво-Печерської лаври. Так виникла знаменита Києво-Могилянська колегія - єдиний вищий навчальний заклад на східнослов'янських землях до початку XVIII століття. їй належала визначальна роль в культурно-освітньому процесі XVII–XVIII століть, вона стала центром освіти й науки, осередком сусп-культурного життя в Україні. В Академії працювали видатні науковці і педагоги І. Гізель, І. Галятовський, Л. Баранович, С. Полоцький, Є. Славинецький. Заклад готував служителів православної церкви, державних чиновників, вчителів шкіл. За структурою колегіум відповідав вищим навчальним закладам Зх Європи. Тут вивчали старослов'янську, українську, польську, німецьку, французьку мови, риторику, філософію, богослов'я, математику, фізику, медицину, історію, географію, астрономію, музику. З кінця XVII ст. колегіум отримав право на самоврядування, а у 1701 р. за грамотою Петра І перетворений на академію. В Академію приймали дітей різних станів. 8 класів передбачали навчання студентів протягом 12 років. Викладання велося латинською та літературною українською мовами. Викладачі ств курси лекцій, готували підручники. Так «Синопсис» (1674 р.) вихованця і викладача Академії І. Гізеля став першим підручником з історії східних слов'ян.