Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Na_KiK_.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
589.82 Кб
Скачать
  1. Розкрийте порядок оформлення договору гарантії, поруки, їх зміст. Визначте форму перевірки платоспроможності гарантій.

Однією з форм забезпечення кредиту може бути поручительство або гарантія юридичної особи – підприємства, організації, банку та інших осіб яке формується як договір поручительства або гарантії між банком і поручителем. Договір поручительства (гарантії) укладається обов’язково в письмовій формі і включає обов’язки поручителя щодо виконання в повній сумі зобов’язань по поверненню позички, що надається банком – кредитором, та належних відсотків за користування нею в разі не виконання позичальником зобов’язань по поверненню боргу банку згідно з кредитним договором.

До укладення договору поручительства або гарантії необхідно ретельно проаналізувати фінансовий стан поручителя (гаранта) і можливість повернути за позичальника не сплачений кредит і належні відсотки по ньому. Такий аналіз необхідно проводити за аналогією до аналізу фінансового стану позичальника. При цьому слід одержати дані про раніше надані зобов’язання і гарантії, що значаться за балансом поручителя (гаранта), а також його статут, свідоцтво про державну реєстрацію та інші необхідні банку документи для визначення фінансового стану поручителя (гаранта).

Паралельно з оформленням поручительства (гарантії) доцільно укладати з поручителем (гарантом) договір застави. Для стягнення з поручителя (гаранта) не сплаченої позичальником позички, відсотків, штрафних санкцій банку необхідно наступного дня після настання строку платежу направити поручителю (гаранту) письмову претензію (з обов’язковою відміткою в подальшому при її одержання), в якій викласти суть вимог банку. У разі виникнення випадку безспірного стягнення боргу з поточного рахунку поручителя гаранта банк направляє платіжні документи на безспірне стягнення в банк, де відкрито поточний рахунок поручителя (гаранта). Якщо по закінченню місячного строку з дня одержання поручителем (гарантом) претензії банку – кредитор не одержить від поручителя (гаранта) кошти в погашення заборгованості по кредиту і відсотках у повній сумі, питання про стягнення з поручителя (гаранта) коштів необхідно вирішувати через суд або арбітражний суд згідно з чинним законодавством. А саме, направити позов до суду з додержанням трьох місячного строку пред’явлення позову. Питання продовження строку погашення кредиту, забезпеченого поручительством (гарантією), може бути вирішено лише після погодження з поручителем (гарантом) нового строку дії поручительства (гарантії), що оформляється додатковою угодою до договору поручительства. Продовження гарантійних зобов’язань повинно бути оформлено до настання строку погашення кредиту.

  1. Визначте методику оцінки майна, що віддається для забезпечення повернення кредиту та аналізу достатності забезпечення.

Однією з найважливіших економічних проблем при інве­стиціях у нерухомість (земельні ділянки, виробничі або житлові будівлі, споруди тощо) є точна та правильна вартісна оцінка не­рухомого майна. До факторів, що впливають на вартість об'єкту нерухо­мості, належать: правовий режим використання об'єкту; цільове призначення та функціональне використання; умови продажу; дата продажу (різниця в часі між операціями з продажу, пов'язана із зміною ринкових умов); місцезнаходження (відмінності у розташуванні майна в різних природнокліматичних зонах. Сьогодні на практиці існує багато методів визначення вар­тості об'єкту нерухомості. Більшість із них об'єднані у три підходи: доходний підхід; порівняльний (ринковий) підхід; витратний майновий підхід.

Метод доходного підходу. При використанні цього мето­ду для оцінки нерухомості інвестори виділяють декілька рівнів до­ходів та витрат. Джерелом інформації для цього служить бухгал­терський звіт про доходи та витрати.

Визначивши величину доходів за попередні періоди, виз­начається тенденція їх розвитку в майбутньому та вираховується їх прогнозне значення. Саме прогнозні значення доходів служать основою для оцінки об'єктів нерухомості при бажанні інвестора вкладати туди кошти.

Метод валової ренти. Оцінка нерухомості з використанням методу валової ренти базується на тому, що існує пряма залежність між ціною продажу та доходом від здачі нерухомості в оренду.

Даний метод оцінки нерухомості часто використовується при її покупці. Разом із тим необхідно вказати, що він є надто наближеним, так як не враховує різниці в операційних ви­тратах різних об'єктів нерухомості, а також особливостей їх фінансування, ціни можливої перепродажі, розмірів і часу одер­жання майбутніх доходів.

Метод прямої капіталізації. У термінах оцінки нерухомості капіталізацію слід розуміти як визначення величини поточної вартості майбутнього потоку доходів та вигод, одержаних у результаті володіння об'єктами нерухомості.

Капіталізований потік доходів, тобто поточна вартість цього потоку, є оцінкою вартості об'єкта нерухомості. Викорис­тання метода капіталізації передбачає поділ доходу за один рік або середньорічного доходу за період, на коефіцієнт капіталізації.

Одним із найважчих питань у процесі оцінки доходності нерухомості є розрахунок коефіцієнта капіталізації.

Поряд із приведеним методом для визначення величини коефіцієнта капіталізації (процентної ставки) використовується також метод кумулятивної побудови. Він передбачає побудову відсоткової ставки як результату додавання кількох величин. За основу приймається так звана без ризикова ставка, тобто ставка, яка показує доходність на найбільш надійні цінні папери.

Звіт про експертну грошову оцінку нерухомості повинен містити: Підставу для проведення експертної грошової оцінки нерухо­мості; Мету оцінки та дату, на яку проведено оцінку; Опис нерухомого майна; План та характеристику нерухомого майна, включаючи його фізичні та економічні особливості, правовий режим, особли­вості місцезнаходження, опис меж, цільове призначення, ха­рактер використання та стан забудови; Аналіз ефективності використання нерухомого майна; Обґрунтування обраних методичних підходів; Розрахунок оцінної вартості нерухомого майна за обраними методичними підходами; Основні передумови проведення оцінки; Висновок експерта щодо оцінної вартості нерухомого майна; Сертифікат нерухомого майна.

До звіту додаються ситуаційний план та план нерухо­мості, інші матеріали, використані для оцінки майна, а також ко­пія договору на проведення цієї оцінки та копія кваліфікаційного сертифіката експерта.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]