36. Охарактеризуйте методи управління проблемними кредитами та порядок реструктурування безнадійних боргів.

Проблемні кредити можна визначати як такі, з приводу яких виникла ситуація невиконання банку зазначених умов, а саме: втрата можливості відшкодування суми боргу за рахунок заставного майна; недотримання цільового характеру використання кредитних коштів, що спричиняє до втрати контролю з боку банку за використанням кредиту і як наслідок – виникнення непевності щодо повернення позикових коштів; загроза неповернення кредиту та нарахованих відсотків на нього

Критерії визначеня: 1)наявність простроченої заборгованості за кредитом(його частиною); 2)прострочена заборгованість за нарахованими відсотками; 3)загроза банкрутства або ліквідації підприємства-боржника.

Для недопущення ситуації, коли конкретний кредит стає проблемним, банк повинен наглядати за виконанням умов кредитної угоди, цільовим використанням, своєчасним і повним погашенням кредиту, підтримуючи тісний зв'язок з позичальником та гарантом повернення кредиту протягом всього періоду користування кредитом.

У разі невиконання позичальником своїх обов'язків,банк має право: підвищити процентні ставки та застосувати штрафні санкції; попередити про припинення подальшого кредитування, якщо у погоджені строки не будуть виконані пропозиції банку; припинити подальшу видачу кредиту, передбачену кредитною угодою; розірвати кредитну угоду і достроково стягнути кредит; звернутися з позовною заявою.

При виявленні проблемного кредиту потрібно розробити і провести в життя комплекс заходів:1. вимагати від позичальника надання необхідної поточної фін інф, інфї оперативного обліку, інших матеріалів; провести їхній детальний аналіз і порівняння з матеріалами кредитної справи. 2. організувати офіційну зустріч з клієнтом і спільно розробити план заходів щодо відновлення стабільності підприємства і усунення диспропорцій (продаж активів, зменшення накладних витрат, зміна маркетингової стратегії, призначення нових осіб на керівні посади).

У процесі роботи з проблемними кредитами банк може застосувати два основні методи управління: реабілітацію чи ліквідацію. Метод реабілітації полягає в розробці спільного з позичальником плану заходів щодо повернення кредиту. Метод ліквідації означає повернення кредиту через проведення процедури банкрутства та продажу активів позичальника.

Процес реабілітації складається з декількох етапів: збір і підготовка інформації; зустріч із позичальником; розробка плану дій; реструктуризація боргу; постійний контроль за виконанням плану реабілітації.

Реабілітація починається зі швидкого виявлення будь-яких проблем, пов'язаних з кредитом, і причин їх виникнення. План реабілітації кредиту може включати такі конкретні дії: 1введення системи контролю за запасами: 2скорочення або ліквідація надмірних запасів сировини, напівфабрикатів і готової продукції; 3прискорення стягнення дебіторської заборгованості; 4 відкладення платежів за кредиторською заборгованістю; 5продаж застарілого обладнання, а також виробничих ліній, цехів, які не приносять прибутку;6 пошук нових можливостей на ринку або нових ринків; 7повна чи часткова зміна керівництва компанії-позичальника або інші форми організаційної перебудови.

Ліквідація — це останній захід з боку банку, який означає приховане визнання того факту, що банк припустився помилки, надавши кредит, і вчасно не вжив виправних заходів. Ліквідація може бути спокійною або з ускладненнями, залежно від поведінки власників компанії та зовнішніх обставин. Компанію можливо ліквідувати продажем як діючого підприємства або через розподіл та продаж частинами. Іноді процес ліквідації триває досить довго, оскільки потребує відповідного судового рішення, створення ліквідаційної комісії, розгляду претензій усіх кредиторів та організації процесу продажу активів компанії.