
4.1 Номінальний тиск в гідросистемі
Номінальний тиск, рн (МПа), у гідросистемі вибирається з нормативного ряду згідно з ГОСТ 12445-80: 0,1; 0,16; 0,25; 0,4; 0,63; 1,0; 1,6; 2,5; 6,3; 10; 16; 20; 25;
32; 40; 50; 63; 80; 125; 160; 200; 250. Стандарт також передбачає номінальний тиск менш 0,1 і більш 250 МПа.
При збільшенні тиску (до певної міри) зменшується вартість гідравлічного обладнання.
На основі результатів спеціальних досліджень рекомендується для бульдозерів і автогрейдерів вибирати тиск до 6,3 МПа, для приводів вантажопідйомних та інших будівельно-дорожних машин до 20 – 32 МПа.
4.2 Вибір робочої рідини
Залежно від температурних умов, режиму роботи гідроприводу та номінального робочого тиску вибирається робоча рідина (таблиця А.4).
Номінальною температурою робочої рідини вважається температура 70-80 °С при номінальному тиску до 10 МПа, а при більшому тиску 50-60 °С.
При такої температурі рекомендується застосовувати рідину з кінематичною
в`язкістю ν=20-36 мм2/с при тисках до 7 МПа і ν=60-110 мм2/с при тисках від 7 до
25 МПа.
Використання малов’язких робочих рідин при високому тиску приводить до збільшення витоків та зниженню ККД гідропривода.
4.3 Розрахунок параметрів гідродвигунів
4.3.1 Визначення параметрів гідроциліндрів
Діаметр гідроциліндра з однобічним штоком визначається в залежності від схеми його включення і напрямку дії навантаження. Напрямок робочого ходу гідроциліндрів позначений у вихідних даних стрілкою.
При подачі робочої рідини:
6
− в
поршневу
порожнину
циліндра
D = 2 R
, м; (1)
πΔpцηгмц
− в штокову порожнину
D = 2
Rϕ πΔpцηгмц
, м; (2)
− в обидві порожнині одночасно (диференційна схема включення)
D = 2
Rϕ
πΔpц (ϕ − 1)ηгмц
, м; (3)
− у випадку взаємноспарених гідроциліндрів, коли рідина подається
одночасно в поршневу порожнину одного циліндра і в штокову другого
D = 2
Rϕ
πΔpц (ϕ + 1)ηгмц
, м; (4)
де R – навантаження на штоці, Н;
Δрц – перепад тиску на гідроциліндрі, Па;
ηгмц – гідромеханічний коефіцієнт корисної дії гідроциліндра, ηгмц = 0,93-
0,97;
ϕ – відношення площин поршневої та штокової порожнин.
ϕ
=
Sпп
Sшп
; (5)
де Sпп – площа поршневої порожнини, м2;
Sшп – площа штокової порожнини, м2.
Відношення ϕ приймає постійне значення 1,25; 1,6 або 2,0 згідно з ОСТ 22–
1417–79 (таблиці А.5, А.6).
7
Перепад тиску на гідроциліндрі попередньо можливо прийняти рівним:
Δрц = (0,8...0,9)рн , МПа. (6)
Диференційна схема включення гідроциліндра застосовується у випадку коли
необхідно забезпечити однакові швидкості та зусилля при висуванні і утягуванні
штоку. У такому випадку приймається ϕ = 2.
Схема підключення гідроциліндрів відповідно до четвертого випадку
застосовується у механізмах керування будівельних машин (скрепери, трактори).
Діаметри гідроциліндрів з двобічним штоком визначається за формулою (2).
Одержане значення діаметра заокруглюють до стандартного (найближчого більшого) відповідно до ОСТ 22–1417–79 (таблиця А.3).
Діаметр штока гідроциліндра визначається з рівняння:
d = D
ϕ − 1 , м; (7)
ϕ
і також заокруглюють до стандартного значення.
Витрата робочої рідини гідроциліндром визначається виходячи з необхідних максимальних швидкостей:
ц
ηоц
де S – площа відповідної робочої порожнини гідроциліндра, м2;
υп – швидкість переміщення поршня, м/с.
ηоц – об`ємний ККД гідроциліндра, ηоц = 0,98…0,99;
Площа поршневої порожнини гідроциліндра визначається за формулою:
πD 2 2
Sпп = 4 , м . (9)
Площа штокової порожнини визначається за формулою:
π
Sшп = 4
(D 2 − d 2 ), м2. (10)
Для спарених гідроциліндрів, з однаковими робочими порожнинами, загальна витрата робочої рідини буде дорівнювати подвійній витраті одного гідроциліндра.
8
При диференційній схемі включення гідроциліндра:
η
пп
шп
ц
оц
, м3/с. (11)
У випадку взаємноспарених гідроциліндрів загальну витрату можливо визначити за формулою:
η
ц
пп
шп
оц
, м3/с. (12)
Втрати тиску в гідроциліндрі залежать від схеми його включення:
− поршнева робоча порожнина
ц
R , Па; (13)
Sппη
гмц
− штокова робоча порожнина
ц
R , Па; (14)
Sшпη
гмц
− диференційна схема включення
Δpц = S
R
− S η
, Па; (15)
( пп
шп ) гмц
− взаємноспарені гідроциліндри
Δpц = S
R
+ S η
, Па. (16)
( пп
шп ) гмц
9
Повна потужність гідроциліндра визначається за формулою:
ц
ηц
де ηц – повний ККД гідроциліндра, який можна прийняти рівним ηц = 0,9.
4.3.2 Визначення параметрів та вибір гідромоторів
У випадку коли відомий момент Мм на валу гідромотора визначається необхідний робочий об’їм гідромотору:
V 2πМ м 3
м = Δр
мηгмм
, м ; (18)
де Мм – даний момент на валу гідромотору, Н⋅м;
Δрм – перепад тиску на гідромоторі, Па;
ηгмм – гідромеханічний ККД гідромотора, ηгмм = 0,85-0,96.
Перепад тиску на гідромоторі можливо прийняти аналогічно з
гідроциліндром формула (6).
У випадку коли відомий момент Мр на валу виконавчого органа машини та його частота обертання np, вибір гідромотора здійснюється виходячи з корисної потужності. В гідроприводах вантажопідйомних, будівельних і дорожніх машин в основному використовують шестеренні та аксіально-поршневі гідромотори (таблиця А.2). Вони високооборотні тому з виконавчими органами вони з`єднуються через редуктор.
Корисна потужність гідромотора має дорівнювати:
M pπn p
N м = , Вт; (19)
30η ред
де Мр – момент на валу виконавчого органа машини, Н⋅м;
np – частота обертання вала виконавчого органа, хв-1;
ηр – ККД редуктора, ηр = 0,90-0,96.
За значенням номінального тиску рн та корисної потужності Nм (або робочого
10
об'єму Vм) вибирають гідромотор (таблиця А.2).
Якщо прийнятий номінальний тиск у гідросистемі не відповідає
номінальному тиску гідромотора, необхідно перерахувати корисну потужність гідромотора при даних умовах, виходячи з того, що потужність змінюється прямопропорційно зміні тиску. Для цього необхідно скласти пропорцію.
Після вибору гідромотору необхідно уточнити частоту обертання його вала nм. Відомо, що для об'ємних гідродвигунів потужність що знімається з валу прямопропорційна частоті обертання (коли вал обертається з частотою, яка перевищує мінімальну).
Потрібне передаточне число редуктору визначається за формулою:
³ = nì ðåä n
; (20)
ð
Далі визначається момент на валу гідромотора, який дорівнює:
Ì ð
Ì ì = ³ η
, Н⋅м; (21)
ðåä
ðåä
де nм – прийнята частота обертання вала гідромотора, хв-1.
Втрати тиску в гідромоторі:
м
Vмη м
де ηм – загальний ККД мотора.
Втрати тиску в гідромоторі не повинні перевищувати номінальний тиск у
гідросистемі. Бажано що б виконувалась умова
Δð ì
≈ (0,8...0,9) ðí . Якщо ця умова
не виконується необхідно збільшити передаточне число редуктору іред і
перерахувати момент за формулою (21), а потім і
Δð ì
за формулою (22).
Після цього необхідно визначити потрібну частоту обертання вала гідромотора за формулою:
nì .ï
= ³ðåä.ô n ð ; (23)
де іред.ф – фактичне передаточне число редуктора.
Витрата робочої рідини гідромотором:
11
Q = Vì nì .ï
ì 60η
, м3/с; (24)
îì
де Vм – робочий об’їм гідромотору, м3;
ηом – об`ємний ККД гідромотору за паспортними даними.
Для спарених гідромоторів загальна витрата збільшується в два рази.
Результати розрахунку параметрів гідродвигунів зводяться у таблицю 1.
Таблиця
1
–
Результати
розрахунку
гідродвигунів
Гідродви -гун |
Зусилля
R, кН |
Швид-
поршня |
Момент Мр, Н⋅м |
Частота
ня np, хв-1 |
Діаметри гідроцилі ндрівD×d , мм |
Робочий об`єм гідромо- тора Vм, |
Витрата гідродвиг уна Q, л/с |
Перепад тиску у гідродвиг унах Δр, МПа |
Повна потужність гідродвигу нів N, кВт |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4.4 Визначення параметрів та вибір насосів
Параметри насоса, який живить гідродвигун, повинні забезпечити дані навантаження і швидкості, а також мають відповідати прийнятим параметрам гідросистеми.
Основними параметрами гідронасоса є робочий об’єм Vн, номінальний тиск рн.ном, частота обертання приводного вала nн, а похідний параметр – подача робочої рідини Qн.
При виборі насоса у якості номінального тиску, який розвиває насос,
використовують вибране значення номінального тиску рн в гідросистемі.
Необхідна подача насоса визначається як сума витрат паралельно працюючих
12
двигунів:
n
Qн = К п ∑ Qм(ц )i , л/с; (25)
i =1
де Qм(ц)i – витрата робочої рідини гідродвигуном (гідромотором чи гідроциліндром), л/с;
Кп – коефіцієнт подачі, який ураховує втрати робочої рідини в гідросистемі,
Кп = 1,05-1,15.
У випадку коли декілька гідродвигунів або груп гідродвигунів працюють роздільно, необхідну подачу визначають по тому двигуну або групі двигунів, яки мають найбільшу витрату:
Qн = К пQм(ц ) max , л/с. (26)
Згідно з отриманим значенням необхідної подачі вибирають тип і марку
насоса (таблиця А.1)
Частота обертання вала насоса дорівнює:
n = 60Qн
, хв-1 (27)
н
он
де Qн – необхідна подача насоса, л/с;
і – кількість насосів, що працюють паралельно;
Vн – робочий об’єм прийнятого насоса, л;
ηон – об’ємний ККД насоса
Аналізуючи отримані дані можливо прийняти рішення о доцільності
об’єднання потоків. Тобто чи можливо здійснити живлення різних двигунів від одного насоса за умов, що кожен з споживачів працює окремо.
Після прийняття рішення о кількості потоків необхідно уточнити швидкості
гідродвигунів.
Фактична швидкість поршня гідроциліндра:
υп.ф
nн.фVн
= η
60Sm
онηоц
, м/с; (28)
де nн.ф – фактична частота обертання вала насоса, хв-1;
S – площа робочої порожнини гідроциліндра, м2;
m – кількість паралельно працюючих гідроциліндрів.
13
Фактична частота обертання вала гідромотора:
nн.фVн
n = η η
, хв-1; (29)
м.ф
Vм m
он ом
де m – кількість паралельно працюючих гідромоторів.
Результати розрахунку параметрів насосів бажано оформити у табличної формі (таблиця 2).
Таблиця 2 – Результати розрахунку насосів
Гідродви-
гун
Параметри
насоса
Номер
поток
у
Фактичні
тип
Vн,
см3
ηон
ηн
потрібна
частота
обертання,
хв-1
n ,
-1
хв
Q ,
л/с
υ
,
см/с
n ,
хв-1
н.ф
п.ф
м.ф
4.5 Вибір гідроапаратури та допоміжних пристроїв
Номінальний тиск гідроапаратури повинен відповідати номінальному тиску в гідросистемі.
При виборі параметрів гідророзподільників, клапанів, дроселів та ін. необхідно щоб номінальна витрата гідроапарата дорівнювала або перевищувала дійсну (фактичну) подачу насоса. Тип гідроапаратів вибирається з номенклатури апаратів, що призначені для використання у мобільних машинах. Технічні характеристики гідроапаратів наведені у додатку А (таблиці А.7-А.19)
Для фільтрів основними параметрами є тонкість очищення робочої рідини δн,
витрата Qф, величина умовного проходу. Вибір типу фільтра та його типорозміру
(таблиця А.18) здійснюється по витраті робочої рідини у зливній гідролінії і
потрібній для даного гідроприводу тонкості фільтрації. Перепад тиску у фільтрі
Δрф = 0,1-0,2 МПа.
Для гідробака основним параметром є ємність (об’єм) бака Vб. Об’єм
гідробака для мобільних машин, що працюють на відкритому повітрі, приймають
не менше 0,3-1,0-хвилинної подачі насоса, але не менше півтора-двох об’ємів
14
рідини, що циркулює в гідросистемі. Розрахований об’єм бака заокруглюють до найближчого більшого стандартного значення (таблиця А.3).
4.6 Розрахунок трубопроводів
Розрахунок здійснюють по ділянкам, які виділяються в гідравлічній схемі. Ділянка – це частина гідролінії між розгалуженнями, яка пропускає одну витрату при однаковому діаметрі.
Діаметри трубопроводів визначаються виходячи з рекомендованих швидкостей рідини, які складають для всмоктувальної гідролінії – 0,5-1,5 м/с; для зливної – 1,4-2,2 м/с; для напірної – 3-6 м/с.
Діаметр трубопроводу розраховують за формулою:
d = 4Q , м; (30)
πυ
де Q – подача насоса, м3/с;
υ – швидкість руху рідини в трубопроводі, м/с.
Одержане значення діаметра заокруглюють до найближчого стандартного
значення по ГОСТ 16516-80 (таблиця А.3). Результати розрахунку діаметрів доцільно звести у таблицю.
Далі уточнюють швидкості рідини в гідролініях за формулою:
υ = 4Q
πd 2
, м/с. (31)
Визначають число Рейнольдса:
Re = υd ; (32)
ν
де ν – кінематична в’язкість робочої рідини (при робочої температурі), м2/с.
В’язкість рідини в значної мірі залежить від температури. Для робочих рідин,
що використовуються у гідросистемах машин, запропонована формула, яка зв’язує кінематичну в’язкість з температурою:
15
2
ν t = ν 50 ⎜ ⎟
⎝ t ⎠
, мм /с; (33)
де νt – кінематична в’язкість при температурі t °C, мм2/с;
ν50 – кінематична в’язкість при температурі 50 C, мм2/с;
n – показник степеню, що залежить від значення ν50:
при ν50 = 10 мм2/с – n = 1,73;
при ν50 = 20 мм2/с – n = 1,99;
при ν50 = 30 мм2/с – n = 2,16.
Експериментально визначено, що для круглих труб при Re < 2300 режим руху
рідини – ламінарний, при Re > 2300 – турбулентний.
При визначенні втрат тиску на тертя слід мати на увазі, що при ламінарному режимі руху коефіцієнт гідравлічного тертя визначається за формулою:
λ = А ; (34)
Re
де А=75 – для сталевих труб;
А=150 – для гнучких шлангів;
При турбулентному режимі руху використовується формула Блазіуса:
λ = 0,3164 . (35)
Re0,25
Втрати тиску на тертя по довжині трубопроводів визначають за формулою:
υ 2
Δрт = ρλl 2d
, Па; (36)
де ρ – питома маса робочої рідини, кг/м3;
l – довжина трубопроводу, м.
Результати розрахунку поздовжніх втрат тиску доцільно оформити у таблиці,
наприклад таблиця 3.
16
Таблиця 3
Потік/ гідродвигун |
Гідролінія |
Витрата рідини Q, л/с |
Діаметр трубопроводу d, мм |
Уточнена швидкість рідини υ, м/с |
Число Рейнольдса Re |
Режим руху рідини |
Коефіцієнт Дарсі λ |
Довжина трубопроводу l, м |
Втрати тиску на тертя Δрт, МПа |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4.7 Розрахунок втрат тиску в гідросистемі
При розрахунку втрат тиску гідравлічну схему розділяють на замкнені контури, складені з послідовних ділянок трубопроводів та різних агрегатів. Втрати тиску в гідросистемі складаються з трьох складових:
Δp = ∑ Δpт + ∑ Δрм + ∑ Δрг , МПа; (37)
де Δрт – втрати на тертя, МПа;
Δрм – втрати на місцевих опорах, МПа;
Δрг – втрати в гідроапаратурі, МПа.
Розрахунок втрат тиску на тертя у трубопроводах наведене у пункті 4.6.
Місцеві опори появляються при нерівномірному руху рідини в окремих місцях трубопроводу (різноманітні фасонні ділянки трубопроводу – колена, трійники, тощо) і не залежать від довжини. Втрати тиску на місцеві опори визначають за формулою Вейсбаха:
υ 2
Δpм = ξρ
2
z , Па; (38)
де ξ – коефіцієнт місцевого опору;
υ – швидкість після місцевого опору, м/с;
ρ – питома маса, кг/м3;
z – кількість місцевих опорів на ділянці трубопроводу.
Коефіцієнт місцевого опору для коліна можливо прийняти ξк = 0,15.
17
Формулу (36) можливо використати для розрахунку втрат тиску у зворотному
клапані для якого ξкл = 2-3.
Втрати тиску в гідроапаратах (гідророзподільниках, роздільниках потоку,
дроселях, фільтрах та ін.) приводяться у паспортних даних. Втрати тиску в гідродвигунах розраховуються за формулами (13)-(16), (22).
Якщо необхідно визначити втрати тиску в гідроапараті при відсутності відповідних коефіцієнтів опору у довіднику, то втрати визначають за умов автомодельністі потоку рідини по формулі:
Δрг
= Δр
⎛ Q
г .ном ⎜ г
2
⎞
⎟ , МПа; (39)
⎝ Qг .ном ⎠
де Δрг, Δрг.ном – відповідно втрати тиску при даної витраті Qг гідроапарата і
при номінальної (паспортної) витраті Qг.ном, МПа.
Результати розрахунку втрат тиску в місцевих опорах і гідроапаратах для кожного потоку вміщуються у таблицю 4.
Таблиця 4 – Результати розрахунку втрат тиску в місцевих опорах і гідроапаратах
Потік/ гідродвигун |
Гідроліні я |
Втрати тиску, Па |
|||||||
Коліно |
Зворотний клапан |
Гідророзподі льник |
Роздільни к потоку |
Фільтр |
Гідродвиг ун |
||||
z |
Δрк |
z |
Δркл |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4.8 Визначення коефіцієнта корисної дії гідропривода
18
Коефіцієнта корисної дії гідропривода визначається за формулою:
η = N к .д
N пр .н
; (40)
де Nк.д – корисна потужність гідродвигуна, кВт;
Nпр.н – потужність на валу насоса (потужність, що затрачена), кВт.
Корисна потужність гідроциліндра:
ï
= m ⋅ R ⋅υ ô
, (кВт); (41)
ï
– фактична швидкість поршню гідроциліндра (таблиця 2);
m – див. формулу (28).
Корисна потужність гідромотора:
N ê . ì
= m ⋅ Ì
πï ì .ô
ì 30000
(кВт). (42)
Потужність на валу насоса:
N
ïð .í
= Qí .ô pí .ô
η í
, кВт; (43)
де Qн.ф, pн.ф – відповідно фактичні подача і тиск насоса;
ηн – повний ККД насоса.
Фактичний тиск насоса дорівнює сумарної втраті тиску по трасі і
розраховується за формулою (37)
4.9 Тепловій розрахунок
Надійна і ефективна робота гідроприводу можлива в умовах оптимального
19
теплового стану, що забезпечує постійність робочих характеристик. Відомо, що з підвищенням температури збільшуються витоки робочої рідини, погіршуються умови змазування деталей, що труться.
Втрати потужності у гідроприводі, що перетворюються в тепло:
ΔN = Nпр .н − Nк .д , Вт; (44)
де Nпр.н – потужність приводу насоса, Вт;
Nк.д – корисна потужність гідродвигуна, Вт.
Підвищення температури ΔТ робочої рідини до сталого значення Тж може бути розраховано по формулі:
ΔТ = (Т ж
ΔN
)
, °С; (45)
∑ Кі Si
i =1
де Тж – стала температура робочої рідини у баці;
Тв – температура навколишнього повітря;
ΣSi – площа елементів гідропривода, м2;
Кі – коефіцієнт теплопередачі від робочої рідини до навколишнього
повітря, Вт/(м2⋅°С).
Коефіцієнт Кі є умовною величиною, яка залежить від конструкції машини.
На основі спеціальних досліджень встановлено, що Кі = 15 Вт/(м2⋅°С) є
граничним для гідроприводів будівельних машин, у яких не застосовується
спеціальних пристроїв по забезпеченню тепловідводу. Для проектувальних
розрахунків рекомендується прийняти Кі = 9 Вт/(м2⋅°С).
В проектувальному розрахунку у якості поверхні теплообміну Sі можливо
прийняти поверхню гідробака.
Якщо площа поверхонь елементів гідроприводу, що віддають тепло, не забезпечує потрібного значення Тж, необхідно збільшити площу за рахунок оребріння бака або встановлення теплообмінника.
Подальша інтенсифікація тепловідводу здійснюється за рахунок обдуву теплообмінника, що дозволяє підвищити значення коефіцієнту Кі.
Попередньо можливо прийняти:
при υв ≤ 5 м/с К = 6,15+4,17υв;
0,78
при υв > 5 м/с К = 7,5υв ;
20
Отримане в результаті розрахунку значення площі теплообмінника заокруглюють до найближчого значення в ряді теплообмінників, що випускаються серійно. Технічні характеристики теплообмінників приведені у таблиці А.19.
21
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Васильченко В.А. Гидравлическое оборудование мобильных машин.
Справочник. –М.: «Машиностроение», 1983. –301 с.
2. Гейер В.Г., Дулин В.С., Заря А.Н. Гидравлика и гидропривод: Учеб. для вузов – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: «Недра», 1991. – 331 с.: ил.
3. Гидравлика, гидромашины, гидроприводы /Т.М. Башта, С.С. Руднев, Б.Б.
Некрасов и др. –М.: «Машиностроение», 1982, -423 с.
4. Завдання і методичні вказівки до оформлення курсової роботи з дисципліни “Гідро- і пневмопривод” (для студентів спеціальності 7.090214 “Підйомно-транспортні, будівельні, дорожні, меліоративні машини і обладнання” денної і заочної форми навчання) / Уклад.: Б.О.Корольков, О.Г. Водолажченко. – Макіївка: ДонНАБА, 2007. – 24 с.
5. Мандрус В.І., Лещій Н.П., Звягін В.М. Машинобудівна гідравліка. Задачі та
приклади розрахунків. Львів, «Світ», 1995. –263 с.
6. Машиностроительная гидравлика. Примеры расчетов /В.В. Вакина, И.Д.
Денисенко, А.Л. Столяров. –К.: «Вища школа», 1987. –208 с.
7. Савин И.Ф. Гидравлический привод строительных машин. –М.:
«Стройиздат», 1974. –239 с.
8. Справочное пособие по гидравлике, гидромашинам и гидроприводам. Под ред. Б.Б. Некрасова. Минск, «Вышэйная школа», 1985. –323
22
Додаток А
(довідковий)
Таблиця А.1 – Технічні характеристики насосів для об`ємних гідроприводів
Тип насоса |
Тиск (номіналь- ний/макси- мальний), МПа |
Робочий об`єм, см3 |
Частота обертання (номінальна/ максимальна), хв-1 |
ККД об`ємний/ загальний |
Подача, л/с |
Шестеренні насоси |
|||||
НШ10Е |
10/14 |
10 |
1500/2200 |
0,92/0,82 |
0,23 |
НШ32У |
10/14 |
31,7 |
1500/1920 |
0,92/0,82 |
0,73 |
НШ46У |
10/14 |
45,7 |
1500/1920 |
0,92/0,83 |
1,05 |
НШ10Е–2 |
14/17,5 |
10 |
1920/3000 |
0,92/0,82 |
0,29 |
НШ32У–2 |
14/17,5 |
32 |
1920/2400 |
0,92/0,82 |
0,94 |
НШ50У–2 |
14/17,5 |
49,1 |
1920/2400 |
0,92/0,83 |
1,45 |
НШ67–2 |
14/17,5 |
69 |
1500/1920 |
0,92/0,85 |
1,59 |
НШ100–2 |
14/17,5 |
98,8 |
1500/2000 |
0,94/0,85 |
2,32 |
НШ10–3 |
16/20 |
10 |
2400/3000 |
0,92/0,82 |
0,37 |
НШ32У–3 |
16/20 |
31,7 |
1920/2400 |
0,92/0,82 |
0,93 |
НШ50А–3 |
16/20 |
48,8 |
1920/2400 |
0,95/0,86 |
1,48 |
НШ71А–3 |
16/20 |
69,7 |
1500/1920 |
0,96/0,86 |
1,67 |
НШ100А–8 |
16/20 |
98,8 |
1500/1920 |
0,96/0,86 |
2,37 |
Аксіально-поршневі насоси нерегульовані |
|||||
210.12 |
16/25 |
11,6 |
2400/5000 |
0,965/0,91 |
0,45 |
210.16 |
16/25 |
28,1 |
1920/4000 |
0,965/0,91 |
0,87 |
210.20 |
16/25 |
54,8 |
1500/3150 |
0,95/0,91 |
1,30 |
210.25 |
16/25 |
107 |
1200/2500 |
0,95/0,91 |
2,03 |
210.32 |
16/25 |
225 |
960/2000 |
0,95/0,91 |
3,43 |
210.12х |
20/32 |
11,6 |
2400/5000 |
0,95/0,91 |
0,44 |
210.16х |
20/32 |
28,1 |
1920/4000 |
0,95/0,91 |
0,85 |
210.20х |
20/32 |
54,8 |
1500/3150 |
0,95/0,91 |
1,30 |
210.25х |
20/32 |
107 |
1200/2500 |
0,95/0,91 |
2,03 |
210.32х |
20/32 |
225 |
960/2000 |
0,95/0,91 |
3,43 |
Аксіально-поршневі насоси регульовані |
|||||
207.20 |
20/32 |
54,8 |
1500/3150 |
0,95/0,92 |
1,30 |
207.25 |
20/32 |
107 |
1200/2500 |
0,95/0,92 |
2,03 |
207.32 |
20/32 |
225 |
960/2000 |
0,95/0,92 |
3,43 |
223.20 |
20/32 |
54,8+54,8 |
1500/3150 |
0,95/0,92 |
2,60 |
223.25 |
20/32 |
107+107 |
1200/2500 |
0,93/0,92 |
4,06 |
23
Таблиця А.2 – Технічні характеристики гідромоторів
Тип гідро- мотора |
Тиск, МПа (номіналь- ний/макси мальний) |
Робочий об`єм, см3 |
Крутний момент, Нм |
Частота обертання, хв-1 (номінальна/ максимальна) |
ККД об`єм- ний/ загальний |
Корисна потужність, кВт |
Шестеренні гідромотори |
||||||
ГМШ10 |
10/12,5 |
10 |
13,5 |
3780/4800 |
0,92/0,78 |
5,3 |
МНШ46У |
10/14 |
45,7 |
72,7 |
1200/1650 |
0,92/0,78 |
9,1 |
ГМШ32 |
14/16 |
32 |
59,6 |
1500/1920 |
0,92/0,78 |
9,4 |
ГМШ50 |
14/16 |
50 |
92 |
1500/1920 |
0,92/0,78 |
14,4 |
ГМШ100 |
14/16 |
100 |
130 |
1500/1900 |
0,92/0,78 |
28,3 |
ГМШ32-3 |
16/17,5 |
32 |
69,8 |
1500/1920 |
0,92/0,80 |
11,0 |
ГМШ50-3 |
16/17,5 |
50 |
108 |
1500/1920 |
0,92/0,80 |
17,0 |
ГМШ100-3 |
16/17,5 |
100 |
214 |
1500/1920 |
0,92/0,78 |
33,6 |
Аксіально-поршневі гідромотори нерегульовані |
||||||
210.12 |
16/25 |
11,6 |
29 |
2800/5000 |
0,96/0,92 |
8,5 |
210.16 |
16/25 |
28,1 |
71,5 |
2240/4000 |
0,96/0,92 |
16,8 |
210.20 |
16/25 |
54,8 |
139 |
1800/3200 |
0,95/0,91 |
26,2 |
210.25 |
16/25 |
107 |
270 |
1400/2500 |
0,95/0,90 |
39,6 |
210.32 |
16/25 |
225 |
575 |
1120/2000 |
0,95/0,78 |
67,4 |
210.12х |
20/32 |
11,6 |
35,6 |
2240/5000 |
0,95/0,92 |
8,35 |
210.16х |
20/32 |
28,1 |
86,2 |
1800/4000 |
0,95/0,92 |
16,2 |
210.20х |
20/32 |
54,2 |
168 |
1400/3150 |
0,95/0,92 |
24,6 |
217.25х |
20/32 |
107 |
328 |
1120/2500 |
0,95/0,92 |
38,5 |
210.32х |
20/32 |
225 |
690 |
870/2000 |
0,95/0,92 |
62,8 |
310.20 |
20/32 |
56 |
169,4 |
1500/3000 |
0,96/0,91 |
26,6 |
Таблиця А.3 – Номінальні параметри гідроциліндрів, трубопроводів і гідробаків
Діаметри гідроциліндрів і штоків, мм |
10, 12, 14, 16, 18, 20, 22, 25, 28, 32, 36, 40, 45, 50, 56, 63, 70, 80, 90, 100, 110, 125, 140, 160, 180, 200, 220, 250, 280 |
Ряд номінальних діаметрів труб, мм |
6, 8, 10, 16, 20, 25, 32, 40, 50, 65, 80, 100, 125, 150, 200, 250 |
Ряд номінальних ємностей гідробаків, л |
25, 40, 63, 100, 125, 160, 200, 250, 320, 400, 500, 630, 800, 1000 |
24
Таблиця А.4 – Робочі рідини для об`ємних гідроприводів
Марка масла |
ГОСТ, ТУ |
Питома маса при 50 С, кг/м3 |
Кінематична в`язкість при 50 С, мм2/с |
Температурний інтервал застосування |
Умови застосування |
Основні сорти |
|||||
ВМГ3 |
ТУ-38-1-01-479-79 |
860 |
10 |
-40…+65 |
При плюсових та мінусових температурах у відповідальних випадках. |
МГ-20 |
ТУ-38-1-01-50-79 |
885 |
20 |
-10…+80 |
В закритих приміщеннях |
МГ-30 |
ТУ-38-1-01-50-79 |
980 |
30 |
+5…+80 |
На відкритому повітрі при плюсових температурах |
Замінювачі |
|||||
АМГ-10 |
ГОСТ 6794-75 |
950 |
10 |
-45…+60 |
При плюсових та мінусових температурах у відповідальних випадках. |
ИС-20 |
ГОСТ 20799-75 |
900 |
20 |
+5…+30 |
При плюсових температурах в закритих приміщеннях. |
ИС-30 |
ГОСТ 20799-75 |
916 |
30 |
+5…+80 |
При плюсових температурах на відкритому повітрі. |
25
D
d
при
ϕ
Ход
поршня
L
1,6
2
100
63
70
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
110
70
80
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
125
80
90
-
400
-
500
-
-
-
-
1000
-
1250
140
90
100
-
-
-
-
-
630
-
-
1000
1250
1400
160
100
110
-
-
-
-
-
-
-
-
1250
1400
-
180
110
125
-
-
-
-
-
-
-
-
1400
-
1800
26
D
d
при
ϕ
Хід
поршню
L
1,25
1,6
40
18
25
80
-
100
110
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
400
-
-
50
22
32
100
-
125
-
-
-
-
-
-
-
320
-
400
-
500
-
630
63
28
40
125
140
160
180
-
-
250
280
-
360
-
-
-
-
-
-
-
80
36
50
160
-
200
220
250
280
320
-
400
450
500
560
630
710
800
900
1000
100
45
63
200
-
250
-
320
360
400
-
500
560
630
710
800
900
1000
1120
110
50
70
-
250
280
-
360
400
-
-
-
630
-
800
-
1000
-
-
125
56
80
250
280
320
360
400
450
500
560
630
710
800
-
1000
-
1250
1400
140
63
90
280
320
-
400
-
500
560
630
-
800
900
1000
1120
1250
1400
-
160
70
100
320
360
400
-
500
-
630
-
800
-
1000
1120
1250
1400
1600
-
180
80
110
-
-
-
500
560
630
710
800
-
1000
-
1250
-
-
-
-
200
90
125
-
-
500
-
630
710
800
-
1000
1120
-
1400
1600
-
-
-
220
100
140
-
-
-
630
710
-
-
-
-
-
1400
-
-
-
-
-
250
110
160
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
2000
2240
-
-
Примітка
-
ϕ
–
відношення
площі
поршневої
порожнини
до
площі
штокової
порожнини
Таблиця А.7 – Моноблочні гідророзподільники Р75
Тип |
Витрата масла, л/хв |
Тиск, МПа |
Кількість |
|||
номінальна |
максимальна |
номінальни й |
максимальн ий |
золотників |
позицій |
|
Р75-В2А |
40…50 |
75 |
10 |
13 |
2 |
4 |
Р75-П2А |
40…50 |
75 |
7 |
10 |
2 |
3 |
Р75-В3А |
40…50 |
75 |
10 |
14 |
3 |
4 |
Р75-П3А |
40…50 |
75 |
7 |
10 |
3 |
3 |
Р150-В3 |
100 |
150 |
10 |
13 |
3 |
4 |
Таблиця А.8 – Золотникові гідророзподільники типу Р
Параметри |
Типорозміри |
||||
Р 102 |
Р 203 |
Р 323 |
Р 503 |
Р 803 |
|
Умовний прохід, мм |
10 |
20 |
32 |
50 |
80 |
Номінальний тиск, МПа |
20 |
32 |
32 |
32 |
32 |
Витрата робочої рідини, л/хв |
40 |
160 |
400 |
800 |
2000 |
Втрати тиску, МПа |
0,2 |
0,32 |
0,32 |
0,32 |
0,32 |
Габаритні розміри, мм ширина довжина висота |
|
|
|
|
|
70 191-327 92-182 |
114 260-380 130-330 |
197 375-535 175-418 |
353 490-550 213-303 |
460 745-820 310-400 |
|
Маса, кг |
3,4-9,2 |
10,0-22,8 |
41,6-66,0 |
72 |
240 |
Таблиця А.9 – Секційні гідророзподільники типу Р по ОСТ 22–829–74
Параметри |
Тип |
|||
Р-16 |
Р-20 |
Р-25 |
Р-32 |
|
Витрата масла, л/хв: номінальна максимальна |
63 |
100 |
160 |
250 |
80 |
125 |
200 |
320 |
|
Тиск, МПа: номінальний максимальний |
16 |
16 |
16 |
16 |
17,5 |
17,5 |
17,5 |
17,5 |
|
Втрати тиску при робочий позиції золотника для прямого і зворотного потоку, МПа |
0,65 |
0,65 |
0,65 |
0,65 |
Максимальна кількість робочих секцій |
8 |
8 |
7 |
6 |
27
Таблиця А.10 – Зворотні клапани
Параметри |
Тип |
||||||||
Г51-21 |
Г51-22 |
ПГ51-22 |
Г51-23 |
Г51-24 |
ПГ51-24 |
Г51-25 |
Г51-26 |
Г51-27 |
|
Витрата масла, л/хв |
8 |
18 |
18 |
35 |
70 |
70 |
140 |
280 |
560 |
Втрати тиску при номінальної витраті, МПа |
не більше 2 |
Таблиця А.11 – Зворотні клапани типу 61
Параметри |
61100 |
61200 |
61300 |
61400 |
Умовний прохід, мм |
16 |
20 |
25 |
32 |
Номінальна витрата, л/хв |
63 |
100 |
160 |
250 |
Втрати тиску, МПа |
0,05 |
0,05 |
0,05 |
0,05 |
Маса, кг |
0,52 |
0,92 |
1,83 |
2,31 |
Таблиця А.12 – Запобіжні клапани
Тип |
л/хв |
Тип |
л/хв |
Тип |
л/хв |
БГ52-13 |
5…35 |
БГ52-15А |
10…100 |
БГ52-16 |
30…280 |
2БГ52-13 |
5…35 |
2БГ52-15А |
10…100 |
БГ52-17А |
40…400 |
БГ52-14 |
5…70 |
БГ52-15 |
15…140 |
БГ52-17 |
50…550 |
2БГ52-14 |
5…70 |
2БГ52-15 |
15…140 |
|
|
Таблиця А.13 – Регулятор потоку
Параметри |
ПГ55-22 |
ПГ55-24 |
ПГ55-25 |
Умовний прохід, мм |
10 |
20 |
32 |
Номінальний тиск, МПа |
20 |
20 |
20 |
Перепад тиску, МПа |
0,15 |
0,15 |
0,15 |
Витрата робочої рідини, л/хв |
20 |
80 |
160 |
Маса, кг |
3,7 |
7,4 |
12,0 |
28
Таблиця А.14 – Гідродроселі регульовані типу ДР
Параметри |
ДР-12 ДР-С12 |
ДР-20 ДР-С20 |
ДР-32 ДР-С32 |
Умовний прохід, мм |
12 |
20 |
32 |
Витрата, л/мин номінальна максимальна |
25 40 |
63 100 |
160 250 |
Тиск, МПа номінальний максимальний |
32 35 |
32 35 |
32 35 |
Втрати тиску, МПа |
0,2 |
0,2 |
0,2 |
Маса, кг |
3,5 |
4,6 |
6,9 |
Таблиця А.15 – Дроселі зі зворотним клапаном типу 62
Параметр |
62600 |
62700 |
62800 |
62900 |
Умовний прохід, мм |
16 |
20 |
25 |
32 |
Номінальна витрата робочої рідини, л/хв |
63 |
100 |
160 |
250 |
Тиск, МПа номінальний максимальний |
32 35 |
32 35 |
32 35 |
32 35 |
Втрати тиску при номінальної витраті, МПа через зворотний клапан через дросель |
0,08 0,1 |
0,06 0,15 |
0,08 0,2 |
0,06 0,3 |
Маса, кг |
1,1 |
1,9 |
3,2 |
4,1 |
Таблиця А.16 – Роздільники потоку типа КД
Параметри |
КД-12/200 |
КД-20/200 |
КД-32/200 |
Умовний прохід, мм |
12 |
20 |
32 |
Номінальний тиск, МПа |
20 |
20 |
20 |
Втрати тиску, МПа |
1/0,8 |
1/0,8 |
1/0,8 |
Діапазон витрат, л/хв при настройці: перша друга третя |
16-25 10-16 4-10 |
55-70 40-55 25-40 |
130-160 100-130 70-100 |
29
Таблиця А.17 – Гідрозамки однобічні
Параметри |
541.08 |
541.12 |
Умовний прохід, мм |
8 |
12 |
Витрата робочої рідини, л/хв номінальна максимальна |
16 25 |
63 125 |
Тиск, МПа номінальний максимальний |
25 32 |
25 32 |
Таблиця А.18 – Фільтри для об`ємних гідроприводів
Позначення |
Тонкість очищення, мкм |
Номінальна пропускна здібність, л/хв |
Номінальний тиск, МПа |
Тип приєднання |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
1.1.25-10 |
10 |
63 |
0,63 |
Різьбове |
1.1.25-25 |
25 |
63 |
||
1.1.32-25 |
25 |
100 |
||
1.1.32-40 |
40 |
100 |
0,63 |
Різьбове |
1.1.40-10 |
10 |
160 |
||
1.1.40-25 |
25 |
160 |
||
1.1.40-40 |
40 |
200 |
||
1.1.50-25 |
25 |
250 |
||
1.1.63-40 |
40 |
400 |
Фланцеве |
|
1.1.25-25/16 |
25 |
63 |
1,6 |
Різьбове |
1.1.32-25/16 |
25 |
100 |
||
Примітка. Фільтри призначені для установки на зливної гідролінії. |
Таблиця А.19 – Теплообмінники
Параметри |
КМ6-СК-1 |
КМ6-СК-2 |
Тепловій потік, що відводиться, Вт |
18 600 |
37 200 |
Витрата робочої рідини, л/хв номінальна максимальна |
320 450 |
450 650 |
Перепад тиску, МПа |
0,3 |
0,3 |
Найбільший тиск, МПа |
1,2 |
1,2 |
Площа, м2 поверхні, що передає тепло для повітря живого перетину для повітря серед трубами для теплоносія в трубі |
23,7 0,103 0,001478 |
52 0,362 0,002226 |
Маса, кг |
77,3 |
177,6 |
30
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДОНБАСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ Кафедра “Підйомно-транспортні, будівельні, дорожні машини і обладнання”