- •1. Поняття міжнародного публічного права.
- •1. Поняття міжнародного публічного права
- •2. Предмет міжнародно-правового регулювання.
- •3. Об’єкт міжнародних правовідносин.
- •4. Історія виникнення та основні етапи розвитку міжнародного права.
- •5. Становлення та характерні риси сучасного міжнародного права
- •6. Теорії співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права
- •7. Джерела міжнародного права
- •8. Ієрархія джерел міжнародного права
- •9. Система галузей, інститутів та норм міжнародного права
- •10. Поняття і класифікація норм міжнародного права
- •11. Основні принципи міжнародного права
- •12 Кодифікація міжнародно-правових норм
- •13. Поняття суб’єкта міжнародного права
- •14. Види міжнародної правосуб’єктності і класифікація суб’єктів міжнародного права.
- •15. Міжнародна правосуб’єктність держави
- •16. Визнання держав. Декларативна і конститутивна теорії та форми визнання
- •17. Правонаступництво у міжнародному праві
- •18. Міжнародні організації як суб'єкти міжнародного права
- •19. Міжнародна правосуб'єктність народів, що борються за незалежність
- •20. Особливі види міжнародної правосуб’єктності (квазідержави)
- •21. Міжнародна правосуб’єктність фізичної особи
- •22. Міжнародно-правовий статус міжнародних неурядових організацій та невизнаних держав
- •23. Поняття, джерела і система дипломатичного і консульського права
- •24. Органи зовнішніх зносин: поняття і класифікація.
- •25. Міжнародно-правове регулювання організації і діяльності постійних дипломатичних представництв
- •26. Види, функції та персонал дипломатичних представництв
- •27. Дипломатичні привілеї та імунітети
- •28. Організація та функції консульських установ
- •29.Структура, персонал і функції консульських установ
- •30. Консульські привілеї й імунітети
- •31. Дипломатичне право міжнародних організації
- •32. Міжнародно-правовий захист осіб, що користуються дипломатичним імунітетом
- •33. Поняття і джерела права міжнародних договорів
- •34. Класифікація міжнародних договорів
- •35. Форма і структура міжнародних договорів
- •36. Основні стадії укладення міжнародного договору
- •37. Функції депозитарію при укладанні міжнародних договорів
- •38. Застереження і поправки до міжнародних договорів
- •39. Дія договорів
- •Умови дійсності. Абсолютна та відносна недійсність міжнародного договору
- •Тлумачення міжнародних договорів
- •42. Походження, поняття і класифікація міжнародних організацій
- •43Юридична природа міжнародних організацій
- •44. Організація Об’єднаних Націй, її структура, цілі та принципи діяльності
- •45. Регіональні міжурядові організації
- •46. Міжнародно-правові аспекти громадянства
- •47. Поняття і види правового режиму іноземних громадян
- •48.Міжнародно-правове регулювання статусу біженців та вимушених переселенців
- •49. Міжнародно-правова класифікація території
- •50. Склад та юридична природа державної території
- •51. Державні кордони та їх правовий режим
- •52. Юридичні підстави зміни державної території
- •53. Поняття і джерела міжнародного морського права
- •54. Класифікація та правовий режим морських просторів
- •55. Поняття й основні риси міжнародного повітряного права
- •Глава 1. Поняття міжнародного повітряного права.
- •Глава 2. Основні принципи міжнародного повітряного права
- •Глава 3. Джерела міжнародного повітряного права
- •56. Юридична природа і правовий режим повітряного простору
- •57. Поняття і джерела міжнародного космічного права
- •59. Поняття і види міжнародних спорів
- •60. Дипломатичні та судові (правові) засоби вирішення міжнародних спорів
- •61. Реалізація принципу мирного розв’язання спорів за допомогою міжнародних організації
- •62. Поняття права міжнародної безпеки
- •63. Система міжнародної безпеки
- •64. Правові аспекти національної безпеки
- •65. Поняття і види колективної безпеки
- •66. Загальна характеристика міжнародно-правових засобів забезпечення безпеки
- •67. Правові засади використання гуманітарної інтервенції
- •68. Поняття міжнародно-правової відповідальності.
- •69.Кодифікація норм про відповідальність у міжнародному праві
- •70. Підстави міжнародно-правової відповідальності держав
- •71. Поняття і елементи міжнародних правопорушень. Класифікація міжнародних правопорушень держав
- •72. Види і форми міжнародно-правової відповідальності держав
- •73. Обставини, що виключають відповідальність держав
- •74. Основні універсальні міжнародні акти із захисту прав людини та механізми їх реалізації
- •87. Принципи побудови та діяльності органів єс
- •88. Порядок формування, функції та повноваження Європейської Ради
- •89. Порядок формування і повноваження Ради єс.
- •90. Порядок формування і повноваження Європейської Комісії
- •91. Функції та повноваження Європейської Парламенту
- •92. Склад, організація та порядок діяльності Суду єс
- •93. Повноваження Суду першої інстанції
- •94. Рахункова палата: склад, повноваження та функції
- •95. Консультативні органи єс: Комітет регіонів та Соціально-економічний комітет.
- •2.3. Консультативний комітет Європейського об'єднання вугілля і сталі.
- •96. Фінансові органи єс
- •97. Юридична природа права єс
- •98. Принципи права єс
- •98. Джерела права єс
- •100. Первинне і похідне право єс
- •101. Міжнародні договори в системі права єс
- •102. Засоби судового захисту в праві єс
- •105. Поняття і джерела митного права єс
- •106. Єдиний митний тариф та номенклатура товарів в єс
- •107. Порядок митного оформлення та митного контролю
- •108. Поняття та принципи бюджетного права єс
- •109. Структура бюджету єс
- •110. Бюджетний процес та контроль в єс
- •111. Поняття і джерела податкового права єс
- •112. Податкова система єс
- •113. Гармонізація податкового законодавства країн-учасниць єс
- •114. Основні напрями зовнішньої політики в Європейського Союзу
- •115. Міжнародна правосуб'єктність єс
- •116. Компетенція єс в сфері спільної зовнішньої політики та безпеки (сзпб)
- •117. Формування спільної оборонної політики в єс
- •Правова та інституційна основи співробітництва України та єс
- •Гармонізація (адаптація) законодавства України до права єс
- •124. Перспективи отримання Україною асоційованого членства в єс
112. Податкова система єс
Податкова система ЄС – сукупність обов’язкових платежів податкового характеру, що стягуються до бюджету Співтовариства.
Поняття податкової системи ЄС в нормативних актах не визначається, а в науковій літ-рі про податки як правило говориться як про найважливіше джерело формування «власних ресурсів» ЄС.
З моменту утворення ЄЕС та Євратомфінансувались як люба ММО, за рахунок внесків держав-членів (ст.200 Договору про ЄЕС). Жодних автономних податкових джерел формування бюджетів не передбачалось.
По іншому склалось в ЄСВС, Договір про заснування якого (1951 р.)визначав два власних джерела формування бюджету:
позики, розміщені на ринку (ст.49);
податок із продажу вугілля та сталі, а також їх похідних в державах-членах ЄСВС.
Податок на відміну від позики – постійне джерело формування бюджету. Відповідно до ст.50 Договору про ЄСВС він щорічно стягуєтьсяіз продажу вугілля і сталі відповідно до їх середньої вартості за ставкою не вище 1%, якщо вища ставка не встановлена Радою. Податок розраховувався в одиницях Європейського платіжного союзу, прив’язаних до золотого вмісту доллара США. Це було зроблено для того, щоб уникнути ситуації, коли при спільній податковій ставці різниця в курсах національних валют держав-членів може привести до різних за розмірами податкових платежів виробників вугілля і сталі.
Принципові зміни відбулися коли, Рішенням Ради №70/243 від 21 квітня 1970р. встановлювалась структура системи власних фінансових ресурсів Співтовариств:
сільськогосподарські податки, які стягуються в ЄС;
митні збори, що стягуються на зовнішніх кордонах ЄС;
процентні відрахування від ПДВ, що збирають держави-члени.
Була зроблена спроба відмовитись від внесків держав-членів до бюджету ЄС, що мало вирішити ряд проблем (ряд держав були невдоволені тим, що їх фінансові вигоди від участі в ЄС значно менші ніж їх грошові внески в бюджет СП-в).
Уже в 1985 р. Рішенням Ради, що вносило зміни в Рішення 1970р., було встановлено четверте джерело «власних ресурсів» - фіксований відсоток (не більше 1.335) від ВНП держав-членів, що перераховується до бюджету ЄС. Іноді його називають прямим податком на доходи держав. Але це не вірно. Цей обов’язковий платіж не має податкової природи, і при всьому його значенні з точки зору фінансів ЄС не є частиною податкової системи ЄС, а тому розглядати його не будемо.
Податкову систему ЄС можна представити у вигляді наступної класифікації податкових платежів:
сільськогосподарські податки;
митні збори;
ПДВ (процентні відрахування);
Прибутковий податок із фізичних осіб, що працюють в органах і апараті ЄС.
Сільськогосподарські податки охоплюють наступні види обов’язкових платежів:
податок на імпортовану та експортовану с/г –ку продукцію із (в) держави-не члена ЄС;
податок на цукор, що сплачують компанії-виробники цукру в державах-членах ЄС;
податок на ізоглюкозу, що сплачується поряд із плодатком на цукор.
Податок на імпортовану та експортовану с/г –ку продукцію є засобом проведення єдиної с/г-ї політики і власне джерело бюджету Співтовариств. Його суть можна розкрити на прикладі податку на імпорт зерна: податок стягується із імпортованого зерна, якщо світові ціни нижче цін, що пропонують виробники зернових культур держав-членів ЄС. Податок являє собою різницю суми між ціною виробників ЄС і ціною імпортного зерна. Таким чином забезпечується дохід до бюджету, захищаються інтереси виробників ЄС і спільний ринок зернових культур.
Податок на експортоване зерно являє собою різницю між світовими цінами (які вищі цін ЄС) і узгодженим рівнем цін у Співтовариствах і має на меті, окрім доходів до бюджету, утримувати держави-члени в рамках єдиної с/г-ї політики.
Сільськогосподарські податки можуть використовуватись для введення обмежень на введення обмежень на в-во окремих видів продукції.
Митні збори виконують в основному протекціоністську функцію і мають дві основні форми:
1) антидемпінгові мита; 2) компенсаційні мита
Митні збори встановлюються на зовнішніх кордонах ЄС по відношенню до імпортованих та експортованих товарів і визначаються із врахуванням наступних характеристик:
а) тарифікації товарів; б) походження товарів; в) кількості товарів; г)митній вартості товарів; д) тарифної ставки.
Походження і митна вартість визначаються в Митному кодексі ЄС, тарифні ставки встановлюються Єдиним митним тарифом ЄС.
