2.3. Консультативний комітет Європейського об'єднання вугілля і сталі.

Згідно з Договором про заснування Європейського об'єднання вугілля і сталі (ст.18), створено Консультативний комітет Європейського об'єднання вугілля і сталі. Договір втратив чинність, але Комітет продовжує своє існування, хоча в консолідованому тексті Договора про заснування Європейського Співтовариства він не згадується. Мабуть, саме через цю правову неврегульованість статусу Комітета, він дуже рідко згадується в науковій та учбовій літературі, присвяченій інституціям ЄС. Тож ми будемо керуватися положеннями про нього, які містяться в ст.46 Паризького договору 1951р.

Комітет складається з не менш ніж 72 і не більш ніж 91 члена і включає в себе рівну кількість виробників, трудящих, споживачів і комерсантів.

Члени Консультативного комітету призначаються Радою.

У випадку з виробниками і трудящими Рада визначає представницькі організації, яким виділяються місця в цьому комітеті. Кожна організація повинна надати список кандидатів, у два рази перевищуючий кількість виділених їй місць. Призначення робляться з числа цих кандидатів.

Члени Консультативного комітету призначаються на дворічний термін кожен персонально. Вони не зв'язані ніякими мандатами або інструкціями від організацій, що їх висунули.

Консультативний комітет обирає Голову і посадових осіб з числа своїх членів терміном на один рік. Комітет приймає власні процедурні правила.

З Консультативним комітетом консультуються у всіх випадках, коли це вважається за необхідне керівними органами Євросоюзу. Згідно зі ст.46 консультації проходять обов'язково з питань:

-вивчення ринку та цінових тенденцій;

-прогнозування розвитку виробництва, споживання, імпорту та експорту;

-основних завдань в області модернізації, довгострокового планування виробництва та зростання виробничих потужностей;

-за запитом зацікавлених урядів – з питань вивчення можливостей повторного працевлаштування в існуючих галузях чи створення нових видів трудової діяльності для осіб, які стали зайвими в економіці через розвиток ринку чи технологічні зміни;

-оцінки можливостей покращення умов праці та життя трудящих, а також оцінки ризику їхнього погіршення.

Якщо Вищий керівний орган визнає за необхідне, він може визначити період часу, протягом якого Консультативний комітет повинний представити свій висновок. Цей період не може бути менше десяти днів з моменту одержання головою повідомлення про таке рішення.

Консультативний комітет скликається його головою для обговорення конкретного питання або за вимогою Вищого керівного органа, або за вимогою більшості членів.

Протоколи засідань направляються у Вищий керівний орган і в Раду одночасно з висновками Комітету.

96. Фінансові органи єс

97. Юридична природа права єс

98. Принципи права єс

Принцип верховенства. Вопрос о соотношении права Евросоюза и национального права возник в самые первые годы существования Евросоюза. Возникла проблема применения норм права Евросоюза странами-участницами с дуалистической системой права (Великобритания, Италия). Применение дуалистической концепции к праву ЕС означало бы, что государства-члены вправе самостоятельно решать вопрос о месте и роли соответствующих нормативно-правовых актов Сообществ в национальном правопорядке. Данное положение противоречит основам интеграции, создает угрозу целостности и единству, а следовательно, и применимости права ЕС.

Верховенство права ЕС является жизненно важным условием существования ЕС и развития европейской интеграции. Оно вытекает из самой природы права ЕС и не определяется нормами национального права. Правопорядок ЕС является в иерархическом отношении вышестоящим по отношению к национальному правопорядку . Верховенство права ЕС должно пронизывать и национальный правопорядок, определяя позицию и отношение к праву ЕС со стороны национальных судебных органов.

Принцип прямого действия. Данный принцип означает непосредственное действие и обязательную применимость норм права ЕС на всей территории ЕС и относительно всех субъектов европейского права. Нормы права ЕС обязательны во всей своей полноте для всех государствчленов, институтов ЕС, физических и юридических лиц, находящихся под юрисдикцией государств – членов ЕС.

Принцип прямого действия обязывает государства-члены непосредственно применять нормы права ЕС независимо от того, каково отношение национальных властных структур к регулированию на уровне ЕС данных правоотношений.

Принцип прямого действия предполагает, что нормы права ЕС наделяют непосредственно напрямую правами и налагают обязанности на частных физических и юридических лиц. Каждый, кто полагает, что его права и интересы нарушены в результате неприменения или недолжного применения нормы права ЕС, может обращаться зазащитой вкомпетентные национальные судебные органы.

Принцип интегрированности. Нормы права ЕС рассматриваются как автоматически интегрированные в национальные системы права государств-членов. Принцип интегрированности означает, что все нормы права ЕС автоматически внедряются в их национальные правовые системы. Они подлежат применению национальными властями и судами в том же порядке и в том же объеме, как и соответствующие нормы национального права. Значение этого принципа особенно важно для стран с дуалистическим режимом применения норм международного права.