- •1. Поняття міжнародного публічного права.
- •1. Поняття міжнародного публічного права
- •2. Предмет міжнародно-правового регулювання.
- •3. Об’єкт міжнародних правовідносин.
- •4. Історія виникнення та основні етапи розвитку міжнародного права.
- •5. Становлення та характерні риси сучасного міжнародного права
- •6. Теорії співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права
- •7. Джерела міжнародного права
- •8. Ієрархія джерел міжнародного права
- •9. Система галузей, інститутів та норм міжнародного права
- •10. Поняття і класифікація норм міжнародного права
- •11. Основні принципи міжнародного права
- •12 Кодифікація міжнародно-правових норм
- •13. Поняття суб’єкта міжнародного права
- •14. Види міжнародної правосуб’єктності і класифікація суб’єктів міжнародного права.
- •15. Міжнародна правосуб’єктність держави
- •16. Визнання держав. Декларативна і конститутивна теорії та форми визнання
- •17. Правонаступництво у міжнародному праві
- •18. Міжнародні організації як суб'єкти міжнародного права
- •19. Міжнародна правосуб'єктність народів, що борються за незалежність
- •20. Особливі види міжнародної правосуб’єктності (квазідержави)
- •21. Міжнародна правосуб’єктність фізичної особи
- •22. Міжнародно-правовий статус міжнародних неурядових організацій та невизнаних держав
- •23. Поняття, джерела і система дипломатичного і консульського права
- •24. Органи зовнішніх зносин: поняття і класифікація.
- •25. Міжнародно-правове регулювання організації і діяльності постійних дипломатичних представництв
- •26. Види, функції та персонал дипломатичних представництв
- •27. Дипломатичні привілеї та імунітети
- •28. Організація та функції консульських установ
- •29.Структура, персонал і функції консульських установ
- •30. Консульські привілеї й імунітети
- •31. Дипломатичне право міжнародних організації
- •32. Міжнародно-правовий захист осіб, що користуються дипломатичним імунітетом
- •33. Поняття і джерела права міжнародних договорів
- •34. Класифікація міжнародних договорів
- •35. Форма і структура міжнародних договорів
- •36. Основні стадії укладення міжнародного договору
- •37. Функції депозитарію при укладанні міжнародних договорів
- •38. Застереження і поправки до міжнародних договорів
- •39. Дія договорів
- •Умови дійсності. Абсолютна та відносна недійсність міжнародного договору
- •Тлумачення міжнародних договорів
- •42. Походження, поняття і класифікація міжнародних організацій
- •43Юридична природа міжнародних організацій
- •44. Організація Об’єднаних Націй, її структура, цілі та принципи діяльності
- •45. Регіональні міжурядові організації
- •46. Міжнародно-правові аспекти громадянства
- •47. Поняття і види правового режиму іноземних громадян
- •48.Міжнародно-правове регулювання статусу біженців та вимушених переселенців
- •49. Міжнародно-правова класифікація території
- •50. Склад та юридична природа державної території
- •51. Державні кордони та їх правовий режим
- •52. Юридичні підстави зміни державної території
- •53. Поняття і джерела міжнародного морського права
- •54. Класифікація та правовий режим морських просторів
- •55. Поняття й основні риси міжнародного повітряного права
- •Глава 1. Поняття міжнародного повітряного права.
- •Глава 2. Основні принципи міжнародного повітряного права
- •Глава 3. Джерела міжнародного повітряного права
- •56. Юридична природа і правовий режим повітряного простору
- •57. Поняття і джерела міжнародного космічного права
- •59. Поняття і види міжнародних спорів
- •60. Дипломатичні та судові (правові) засоби вирішення міжнародних спорів
- •61. Реалізація принципу мирного розв’язання спорів за допомогою міжнародних організації
- •62. Поняття права міжнародної безпеки
- •63. Система міжнародної безпеки
- •64. Правові аспекти національної безпеки
- •65. Поняття і види колективної безпеки
- •66. Загальна характеристика міжнародно-правових засобів забезпечення безпеки
- •67. Правові засади використання гуманітарної інтервенції
- •68. Поняття міжнародно-правової відповідальності.
- •69.Кодифікація норм про відповідальність у міжнародному праві
- •70. Підстави міжнародно-правової відповідальності держав
- •71. Поняття і елементи міжнародних правопорушень. Класифікація міжнародних правопорушень держав
- •72. Види і форми міжнародно-правової відповідальності держав
- •73. Обставини, що виключають відповідальність держав
- •74. Основні універсальні міжнародні акти із захисту прав людини та механізми їх реалізації
- •87. Принципи побудови та діяльності органів єс
- •88. Порядок формування, функції та повноваження Європейської Ради
- •89. Порядок формування і повноваження Ради єс.
- •90. Порядок формування і повноваження Європейської Комісії
- •91. Функції та повноваження Європейської Парламенту
- •92. Склад, організація та порядок діяльності Суду єс
- •93. Повноваження Суду першої інстанції
- •94. Рахункова палата: склад, повноваження та функції
- •95. Консультативні органи єс: Комітет регіонів та Соціально-економічний комітет.
- •2.3. Консультативний комітет Європейського об'єднання вугілля і сталі.
- •96. Фінансові органи єс
- •97. Юридична природа права єс
- •98. Принципи права єс
- •98. Джерела права єс
- •100. Первинне і похідне право єс
- •101. Міжнародні договори в системі права єс
- •102. Засоби судового захисту в праві єс
- •105. Поняття і джерела митного права єс
- •106. Єдиний митний тариф та номенклатура товарів в єс
- •107. Порядок митного оформлення та митного контролю
- •108. Поняття та принципи бюджетного права єс
- •109. Структура бюджету єс
- •110. Бюджетний процес та контроль в єс
- •111. Поняття і джерела податкового права єс
- •112. Податкова система єс
- •113. Гармонізація податкового законодавства країн-учасниць єс
- •114. Основні напрями зовнішньої політики в Європейського Союзу
- •115. Міжнародна правосуб'єктність єс
- •116. Компетенція єс в сфері спільної зовнішньої політики та безпеки (сзпб)
- •117. Формування спільної оборонної політики в єс
- •Правова та інституційна основи співробітництва України та єс
- •Гармонізація (адаптація) законодавства України до права єс
- •124. Перспективи отримання Україною асоційованого членства в єс
62. Поняття права міжнародної безпеки
Право міжнародної безпеки - галузь міжнародного права, принципи і норми якої регулюють взаємодію суб'єктів цього права з метою забезпечення миру і безпеки.
Концепція права безпеки розроблена вітчизняними вченими. Відповідні розділи є у всіх вітчизняних підручниках. Ця галузь зазначена і в загальноправовому класифікаторі галузей законодавства РФ. Зарубіжні автори у більшості випадків розглядають що відносяться до галузі норми в розділах про незастосування сили, роззброєння, право міжнародних організацій та ін
Протягом усієї історії людина мріяла про світ. Кращі уми присвятили цій проблемі свої праці. Але тільки в наш час визріли умови, що відкривають реальні перспективи забезпечення загального миру. Минулого держави прагнули забезпечити свою безпеку самостійно або за допомогою обмежених союзів. Нині світ і безпеку мислимі лише як загальні. Останні десятиліття показали, що неможливо виграти не тільки ядерну війну, але і гонку озброєнь. Нав'язана нашій країні гонка озброєнь стала однією з причин підриву її економіки. Стала очевидною необхідність інших засобів забезпечення безпеки, інших методів.
Безпека кожної держави залежить від безпеки всіх. Світ неподільний. Звідси необхідність широкого та активного співробітництва держав. Ці зусилля потребують витрат. Їх природним джерелом є кошти, які йшли на озброєння. Скорочення озброєння до рівня, необхідного для самооборони й участі в колективних миротворчих діях, стало вимогою часу.
Важливий внесок у формування права міжнародної безпеки належить нашій країні. У Декреті про мир 1917 р. в концепції справедливого, демократичного світу містилися принципи системи миру і безпеки. Загарбницькі війни оголошувалися "найбільшим злочином проти людства". Підлягали втрати грабіжницькі, нерівноправні договори. В основу мирного врегулювання було покладено принцип самовизначення. Врегулювання мислилося як демократична і на міжнародному, і на національному рівні. Переговори про мир повинні вестися "за участю представників всіх без винятку народностей і націй, втягнутих у війну". Остаточне затвердження всіх умов світу здійснюється "повноважними зборами народних представників всіх країн і всіх націй".
Відомий німецький юрист професор Б. Грефрат пише: "Початок нової ери у розвитку міжнародного права було покладено" Декретом про мир ", проголошених Жовтневою революцією в Росії в 1917 р. Вперше їм була засуджена імперіалістична війна як міжнародний злочин ...".
Обмежений внесок у формування права міжнародної безпеки внесла Ліга Націй. Поза її також робилися зусилля щодо забезпечення безпеки шляхом двосторонніх та групових договорів. Активну роль у цьому відігравав СРСР. Вся ця діяльність не увінчалася успіхом, і тим не менше не можна ігнорувати її значення для формування права міжнародної безпеки.
Досвід антигітлерівської коаліції довів, що спільними зусиллями держави здатні перемогти агресора і залучити його до відповідальності. Це давало впевненість і в їх здатності забезпечити післявоєнний світ і безпеку. Концепція миру і безпеки була втілена в Статуті ООН. Її реалізації перешкодила "холодна війна". СРСР доклав чимало зусиль для її припинення. У 1975 р. важливі рішення були прийняті Нарадою з безпеки і співробітництва в Європі. У 1986 р. СРСР запропонував концепцію всеосяжної міжнародної безпеки. Її положення отримали підтримку ООН в резолюціях 1986 р. і наступних років, присвячених всеосяжної системи міжнародного миру і безпеки.
Сучасна система безпеки мислиться як всеосяжна. Вона охоплює не тільки військові і політичні, але також і інші аспекти - економічні, екологічні, гуманітарні і, зрозуміло, правові. Особливе значення надається розвитку і вдосконалення демократії в міжнародних відносинах і в державах. На перший план висувається превентивна дипломатія. Попередження конфліктів, усунення загроз миру і безпеки є найбільш ефективним шляхом до забезпечення миру.
