39. Дія договорів

Принцип «договори мають дотримуватися». Кожен чинний договір є обов'язковим для його учасників і повинен ними сумлінно виконуватися. Принцип дотримання міжнародних договорів (pactasuntservanda) є одним з основних принципів міжнародного права. Держави у своїх взаємних відносинах не можуть ухилятися від виконання договору. Недотримання принципу pactasuntservanda є неправомірним діянням. До учаснику договору, який порушив його, можуть бути застосовані різні форми міжнародної відповідальності.

Відповідно до принципу pactasuntservanda будь-який учасник договору, по-перше, зобов'язаний сумлінно і неухильно виконувати свої зобов'язання, по-друге, не має права укладати договори, що суперечать раніше укладеним ним договорами. Розрив дипломатичних або консульських відносин між учасниками договору не впливає на правові відносини, встановлені між ними договором. Відмова від виконання або часткове виконання договору може мати місце тільки на підставі міжнародного права.

Договір або частина договору застосовується тимчасово до вступу договору в силу в двохвипадках: а) якщо це передбачається самим договором; б) якщо брали участь у переговорах держави домовилися про це яким-небудь іншим чином. У Російській Федерації рішення про тимчасове застосування міжнародного договору або його частини приймаються органом, який прийняв рішення про підписання міжнародного договору. Наприклад, 1 червня 1990 укладено Угоду між СРСР і США про лінію розмежування морських просторів, яка тимчасово застосовується більше 13 років.

Російська Федерація продовжує здійснювати права і виконувати зобов'язання, що випливають з міжнародних договорів, укладених СРСР. Росія після розпаду СРСР автоматично стала стороною всіх чинних міжнародних договорів замість Союзу РСР.

Міжнародні договори Російської Федерації підлягають сумлінному виконанню відповідно до умов самих міжнародних договорів, нормами міжнародного права, Конституцією Російської Федерації, Федеральним законом «Про міжнародні договори Російської Федерації», іншими актами законодавства Російської Федерації. До вступу для Російської Федерації міжнародного договору в силу вона утримується від дій, які позбавили б договір об'єкта і мети. Міжнародний договір підлягає виконанню Російською Федерацією з моменту вступу його в силу для Російської Федерації.

Внутрішньодержавне право і дотримання міжнародних договорів. Будь-яка держава - учасник договору не може посилатися на положення свого внутрішнього права як виправдання для невиконання ним міжнародного договору. Держава не має права посилатися також на ту обставину, що його згоду на обов'язковість для неї договору буловиражено його уповноваженим представником в порушення того чи іншого положення внутрішньодержавного права.

Російська Федерація при здійсненні своїх суверенних прав, у тому числі права приймати закони і підзаконні акти, повністю враховує свої зобов'язання за міжнародними договорами. У п. 4 ст. 15 Конституції сказано: якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж передбачені законом, то застосовуються правила міжнародного договору.

Міжнародна організація - учасник договору не може посилатися на правила даної організації, в тому числі, що стосуються компетенції укладати договори, в якості виправдання для невиконання договору.

Дія договору в часі і просторі. Залежно від терміну дії міжнародні договори можна об'єднати в три групи: строкові, безстрокові і невизначено-строкові. Найчастіше термін дії договору встановлюється положеннями самого договору. Договір, укладений на певний термін, автоматично припиняє свою дію після закінчення цього терміну, якщо сторони не домовляться спеціально про продовження цього строку або поновлення дії договору на новий термін.

До безстроковим договорами, як правило, належать мирні договори, договори про територіальні розмежування, універсальні або регіональні конвенції про кодифікування і прогресивний розвиток міжнародного права, роззброєння. Наприклад, такими є Конвенція про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та про її знищення 1993 р. (ст. XVI). Якщо сторони не мають на увазі надати договором безстроковий характер і невизначають конкретного терміну його дії, то в договір включаються положення про право учасника вийти з договору в будь-який час, зазвичай із завчасним попередженням про це інших учасників.

Досить часто складаються невизначено-строкові договори. Так, багато двосторонні договори укладаються на певний термін, однак вони передбачають, що після цього терміну договір буде залишатися в силі до тих пір, поки один з учасників не заявить про свій намір денонсувати договір. Часто в договорі встановлюється, що після закінчення початкового терміну дії договір буде автоматично продовжуватися на певні періоди, якщо одна зі сторін до закінчення відповідного терміну не направить повідомлення про намір припинити її дію.

Від продовження терміну договору (пролонгації) слід відрізняти відновлення дії договору. Воно здійснюється у разі припинення або призупинення договору. Реновація (поновлення) договору може відбуватися автоматично (наприклад, після припинення військових дій), мовчазно або шляхом обміну нотами. Так, в результаті обміну нотами було відновлено дію Радянсько-англійського угоди про науково-технічне співробітництво 1968

За сферою дії (у просторі) розрізняють; універсальні договори, в яких передбачається участь держав усього світу (наприклад, Статут ООН, Віденська конвенція 1969. Договір про нерозповсюдження ядерної зброї 1968 р.): регіональні, в яких передбачається участь тільки держав даного географічного району (наприклад, Договір про без'ядерної зоні південної частини Тихого океану 1985 р.); субрегіональні (наприклад,Андський пакт - «Картахенський договір» 1969 р. та ін) і локальні, сфера дії яких обмежена межами невеликого числа держав. Особливо стоять договори, що регулюють режим певних видів території, а саме: договір про Антарктику 1959 р., Договір про принципи діяльності держав по дослідженню і використанню космічного простору, включаючи Місяць і інші небесні тіла 1967