2. Міжнародно-правове регулювання певних видів міжнародної економічної діяльності

Правове регулювання торговельних взаємин держав має забезпечити їх стабільність, передбачуваність і взаємну вигоду. Для забезпечення стабільності міжнародних торговельних відносин, а в остаточному підсумку більш високого рівня економічного розвитку держав, в 1947 р. було підписано унікальний багатосторонній договір – Генеральну угоду про тарифи й торгівлю (ГАТТ), що набула чинності в 1948 р.

Метою Генеральної угоди стали: ліквідація митних і інших торговельних обмежень; усунення всіх форм дискримінації в міжнародній торгівлі з метою підвищення рівня життя й забезпечення повної зайнятості; підвищення реальних доходів і попиту; оптимізація використання сировини, зростання виробництва й торговельного обміну.

Для досягнення цієї мети ГАТТ використовувалися принципи недискримінації й найбільшого сприяння; справедливої конкуренції; преференційного режиму для країн, що розвиваються; регіонального торговельного співробітництва тощо.

Фактично ГАТТ виконувала три функції: 1) впливу на державну торговельну політику шляхом вироблення правил світової торгівлі; 2) форуму для переговорів щодо більшої лібералізації й передбачуваності міжнародних торговельних відносин; 3) урегулювання спорів.

До 1994 р. у рамках ГАТТ було проведено вісім багатосторонніх торговельних конференцій, так званих “раундів”, з метою подальшої лібералізації світової торгівлі й усунення торговельних бар’єрів. На заключному Уругвайському раунді (1986 – 1994 р.) було ухвалено рішення про створення замість ГАТТ Всесвітньої торгової організації (ВТО).

Україна має статус спостерігача у ВТО й активно прагне розширити співробітництво із країнами-учасницями організації за рахунок надбання статусу повноправного члена.

3. Регіональне економічне співробітництво і міжнародне право

Однією із найавторитетніших міжнародних організацій, що займаються питаннями регіонального економічного співробітництва, є ООН. Під керівництвом ЕКОСОС функціонують п’ять регіональних комісій – Економічна комісія для Європи (ЕКЄ), Економічна й соціальна комісія для Азії й Тихого океану (ЕСКАТО), Економічна комісія для Африки (ЕКА), Економічна комісія для Латинської Америки й Карибського басейну (ЕКЛАК), Економічна й соціальна комісія для Західної Азії (ЕСКЗА). Цілі цих комісій: сприяння економічному й соціальному розвитку відповідних регіонів, зміцнення й розвиток економічних зв’язків між державами регіону й іншими країнами світу. Регіональні комісії також вивчають економічні й соціальні проблеми своїх регіонів і роблять рекомендації урядам держав-членів ООН і спеціалізованим установам ООН, а також беруть участь у здійсненні проектів розвитку.

В 1960 р. була утворена Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ), членами якої є Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія й Швейцарія. Цілі Асоціації багато в чому збігаються із цілями ЄС, однак без тенденції до створення союзу й наднаціональних структур. В 1966 р. у рамках ЄАВТ була створена зона вільної торгівлі промисловими товарами (без мит і кількісних обмежень). Торгівля сільськогосподарськими товарами й морепродуктами здійснюється на основі спеціальних угод. Для торгівлі із третіми країнами зберігаються національні митні тарифи. Держави-члени ЄАВТ уклали угоди про вільну торгівлю з рядом східноєвропейських держав – Болгарією, Польщею, Румунією, Словаччиною, Чехією. Аналогічні декларації були підписані з балтійськими державами.

В 1992 р. державами-членами ЄАВТ і державами-членами ЕС було підписано Договір про утворення Європейського економічного простору (ЄЕП). Таким чином, був створений ринок, що поєднує 18 держав з населенням близько 370 млн. чоловік. Договір передбачає: чотири свободи вільний рух товарів, послуг, капіталів і людей; співпраця в таких областях, як наука, освіта, споживча політика, екологічна політика, соціальна політика; правова система, що забезпечує реалізацію загальних правил і норм.

Європейський банк реконструкції й розвитку (ЄБРР) був утворений в 1990 р. як важливий інститут економічної співпраці держав у європейському регіоні. В ЄБРР налічується 62 члени (60 держав і 2 міжнародні міжурядові організації)¹⁰³ , серед них, держави Західної й Східної Європи, арабські держави, США, Ізраїль, Республіка Корея, Японія, ЄС. Україна вступила до ЄБРР 13 квітня 1992 р.¹⁰⁴ Держави ЄС володіють 51% статутного капіталу банку.

Одна з основних цілей ЄБРР – підтримка економічного розвитку й реконструкції країн Центральної та Східної Європи, що заявили про свою прихильність демократичним принципам, і сприяння їх переходу до відкритої ринкової економіки й приватного підприємництва.

Особлива роль у регулюванні регіональних економічних відносин належить Європейському союзу (ЄС), що нині поєднує 25 держав Європи. На відміну від інших міжнародних організацій, рішення ЄС, відповідно до його установчих актів, можуть носити юридично обов’язковий характер для держав-членів. На думку багатьох експертів, інтеграційні процеси в рамках ЄС досягли найвищого рівня. Ця міжнародна організація починає набувати рис федеративної держави й має тенденцію до розширення. Україна в 1994 р. підписала з державами-членами ЕС Угоду про партнерство й співпрацю (чинна з 1998 р.), однією з головних цілей якої є прискорення процесу вступу України в цю організацію.