- •Глава 7. Право міжнародної безпеки…………………………………………… 150
- •Вступ до дисципліни
- •Методичні вказівки
- •Тематичний план
- •Модуль 1 Розділ 1. Міжнародне право як особлива система права
- •1.2. Виникнення й розвиток міжнародного права
- •1.3. Норми міжнародного права
- •1.4. Джерела міжнародного права
- •1.5. Основні принципи міжнародного права
- •1.6. Співвідношення міжнародного й внутрішньодержавного права
- •Розділ 2. Суб’єкти міжнародного права
- •2.2. Визнання держав і урядів
- •2.3. Правонаступництво в міжнародному праві
- •Розділ 3. Право міжнародних договорів
- •3.2. Сутність міжнародного договору
- •3.3. Порядок укладання міжнародних договорів
- •3.4. Застосування міжнародних договорів
- •Розділ 4. Населення в міжнародному праві
- •Правовий режим іноземців
- •Правовий статус біженців і переміщених осіб
- •Право притулку
- •4.5. Концепція прав людини та її втілення в міжнародному праві
- •Розділ 5. Дипломатичне й консульське право
- •5.1. Поняття й джерела дипломатичного й консульського права.
- •5.2. Органи зовнішніх зносин держав.
- •Поняття й джерела дипломатичного й консульського права
- •Органи зовнішніх зносин держав
- •5.3. Запобігання злочинам проти осіб, які користуються міжнародним захистом
- •Розділ 6. Право міжнародних організацій
- •6.2. Основні процедурні правила міжнародних конференцій
- •6.3. Структура, порядок функціонування і юридична природа міжнародних організацій
- •6.4. Організація Об’єднаних Націй: цілі, принципи, система органів
- •Питання для самоконтролю
- •Модульні тестові завдання до модулю 1
- •Модуль 2
- •7.2. Основні риси системи загальної безпеки
- •Роззброєння й обмеження озброєнь
- •Неприєднання й нейтралітет
- •7.5. Заходи довіри
- •Розділ 8. Відповідальність у міжнародному праві
- •8.1. Міжнародно-правова відповідальність держав: поняття й основні етапи кодифікації
- •Види й форми відповідальності держав за міжнародні правопорушення
- •Обставини, що виключають протиправність діяння
- •8.4. Міжнародно-правова відповідальність міжнародних організацій
- •9.1. Поняття й класифікація території в міжнародному праві
- •9.2. Юридична природа державної території
- •9.3. Державні кордони
- •Міжнародні ріки і їх правовий режим
- •Правовий режим Арктики й Антарктики
- •Міжнародно-правовий режим морських просторів
- •10.3. Правовий режим міжнародних проток і каналів
- •Глава 11. Міжнародне повітряне право
- •11.1. Поняття, етапи розвитку й основні принципи міжнародного повітряного права
- •11.2. Юридична природа й правовий режим повітряного простору
- •11.3. Правове регулювання міжнародних повітряних сполучень
- •11.4. Відповідальність у міжнародному повітряному праві
- •12.1. Поняття, джерела й принципи міжнародного космічного права
- •12.2. Юридична природа й правовий режим космічного простору й небесних тіл
- •12.3. Правовий режим космонавтів і космічних об’єктів
- •12.4. Міжнародно-правова регламентація деяких видів космічної діяльності
- •12.5. Відповідальність у міжнародному космічному праві
- •13.2. Міжнародні угоди щодо боротьби зі злочинністю
- •13.3. Організаційно-правові форми міжнародної співпраці у боротьбі зі злочинністю
- •13.4. Міжнародні стандарти поводження із правопорушниками
- •2. Міжнародно-правове регулювання певних видів міжнародної економічної діяльності
- •3. Регіональне економічне співробітництво і міжнародне право
- •Глава 15. Мирні засоби вирішення міжнародних спорів
- •15.1. Мирні засоби вирішення міжнародних спорів за Статутом оон.
- •15.1. Мирні засоби вирішення міжнародних спорів за Статутом оон
- •15.2. Реалізація принципу мирного вирішення міжнародних спорів за допомогою міжнародних організацій
- •16.1. Поняття й основні тенденції розвитку права збройних конфліктів
- •16.2. Основні правила й звичаї ведення воєнних дій
- •16.3. Захист особистості в період збройних конфліктів
- •17.2. Охорона тваринного й рослинного світу
- •17.3. Охорона атмосфери й навколоземного космічного простору
- •17.4. Міжнародна співпраця з охорони навколишнього середовища від радіоактивного забруднення
- •Питання для самоконтролю
- •Модульні тестові завдання до модуля 2
- •Список рекомендованої літератури
- •Список скорочень
- •Орієнтовні питання до заліку
- •Словник термінів
Модуль 2
Глава 7. Право міжнародної безпеки
7.1. Поняття права міжнародної безпеки.
7.2. Основні риси системи загальної безпеки.
7.3. Роззброєння й обмеження озброєнь.
7.4. Неприєднання й нейтралітет.
7.5. Заходи довіри.
7.1. Поняття права міжнародної безпеки
“У прийдешньому ще буде війна, як і в минулому був мир; але правила повністю змінені, і у випадку успіху ми отримаємо довіру для здійснення наступного завдання: переробляти недосконалий мир на досконалу й міцну згоду”67. Цим рядкам більше ніж сто років, утім вони до цієї пори не втратили своєї актуальності. Держави, відстоюючи свої права на звання “великої держави”, як і раніше мають потужні ядерні арсенали, торгують зброєю, під різними приводами звертаються до збройного протистояння.
Кожна держава на міжнародній арені прагне насамперед захистити й забезпечити свої національні інтереси, не допустити зазіхання на свій суверенітет і міжнародну правосуб’єктність. Однак безпека однієї держави не повинна досягатися за допомогою зневаги інтересів іншої або через протистояння іншим членам світової системи.
Виробленню нових підходів до проблеми міжнародної безпеки сприяли: концепція глобального розвитку, розроблена Римським клубом68 ; висновки комісій Брандта, Брундтланд, Пальме; пропозиції й концепції відомих політологів і юристів.
Суть нової концепції міжнародної безпеки зводиться до того, що альтернативи мирному розвитку нашої планети немає. Тому необхідно будувати міжнародні відносини таким чином, щоб не створювати найменших можливостей виникнення війни. Величезне значення мають запобіжні заходи щодо конфліктів, їх профілактика.
У юридичному аспекті нова концепція міжнародної безпеки має базуватися на визнанні єдності й взаємозв’язку миру, пріоритету загальнолюдських цінностей над класовими й вузькоегоїстичної національними, свободи й поваги соціально-економічного вибору розвитку народів, верховенства права в політиці.
Забезпечення ефективного функціонування наявних механізмів підтримки миру й безпеки пов’язане з більш повним та ефективним використанням Статуту ООН і регіональних угод.
Особливе значення приділяється розробці правових норм, що адекватно відображає вимоги міжнародної системи. Така робота була почата Генеральною Асамблеєю ООН, яка прийняла резолюції про створення всеосяжної системи міжнародного миру й безпеки від 5 грудня 1986 р. і 7 грудня 1987 р., і резолюцію “Всеосяжний підхід до зміцнення міжнародного миру й безпеки відповідно до Статуту ООН” від 7 грудня 1988 р.
7.2. Основні риси системи загальної безпеки
Основою системи загальної безпеки виступає колективна безпека, яку можна охарактеризувати як комплекс заходів членів міжнародного співтовариства або окремого регіону, здійснюваних з метою запобігання й усунення погрози миру або примуса до миру у випадку акту агресії або інших його порушень відповідно до міжнародного права.
Колективна безпека ґрунтується на вимозі до держав світу реагувати на будь-який акт порушення миру й безпеки в будь-якому регіоні Землі; співпрацювати одна з одною у підтримці й зміцненні міжнародного миру й безпеки; надавати всіляку допомогу, у тому числі й збройними силами, жертві агресії й утримуватися від надання допомоги державі-агресорові; брати участь у спільних діях, передбачених Статутом ООН, з метою запобігання або ліквідації погрози миру, порушення миру або акту агресії.
Колективна безпека має два аспекти – універсальний і регіональний. Універсальна система колективної безпеки базується на положеннях Статуту ООН і включає засоби мирного вирішення спорів (Глава VI), спільні дії (превентивного й примусового характеру) у випадку акту агресії (Глава VII) і заходи щодо роззброєння (cт. 11, 26, 47). Загальні положення про систему регіональної безпеки містяться у Главі VIII (ст. 52 – 54) Статуту ООН. Основними засобами підтримки миру й безпеки регіональними організаціями є вирішення питань підтримки миру й безпеки, які можуть підходити для регіональних дій, сумісних із цілями й принципами ООН; мирний вирішення місцевих спорів до передачі цих спорів на розгляд Ради Безпеки ООН (п. 2 ст. 52) і, де це доречно, застосування примусових дій під керівництвом Ради Безпеки ООН і на основі повноважень від неї (п. 1 ст. 53). Більш детальні положення, щодо регіональної системи безпеки, містяться в установчих документах регіональних організацій, що передбачають заходи колективної безпеки.