Тема 2: Становлення і сучасні тенденції розвитку іннов-підприєм. Теорій

1. Становлення і розвиток іннов-підприєм. Теорій

Вплив інновацій на соц.-екон. розвиток суп-ва досліджувати багато вчених. До 1-их теорій належить теорія циклічних криз, сформульована в 60-х рр. ХІХст. Карлом Марксом.

2. Теорія довгих хвиль сформульована рос. екон. Миколою Кондратьєвим. Дійшов висновку про існування довгого циклу екон. кон’юнктури з тривалістю 50-55 р. Причинами виникнення хвиль вважав нововведення, війни, революції, відкриття нових ринків.

3. Теорія іннов. розвитку Шумпетера. Висловлено гіпотезу про те, що інновації зявляються в екон. сис-мі нерівномірно, а у вигляді більш менш одночасно поєднаних новацій-кластерів.

Кластер інновацій – це сукупність базисних нововведень, що визначають технологічний устрій екон. протягом тривалого часу.

Прогнозується наближення 6-ї хвилі – хв. розв. біотехнологій.

Значний внесок у подальший розв. теорії Шумпетера зробили такі вчені: Менш, Клейкнехт, Джорш Ван Дейн, Фостер. Крім цього важливу роль зіграли: Львов і Глазьєв.

Теорії, які базуються на моделі екон. зростання з ендогенним технологічним прогресом зявилися на рубежі 90-х рр. ХХ ст. Їх автори амер. Дослідники: Рошер, Агійон, Хоуліт.

3.Сучасні концепції іннов. Розвитку.

Новітні концепції екон. розв. – це теорія інтелектуальної технології (Хайєк), теорія іннов. екон. і підприємницького суп-ва(Друкер).

Хайєк запропонував інформаційну концепцію «Порядку, що розширюється» як основу цивілізації. Дослідження Хайєка пояснили яким чином знання стають основою підприємницької ідеї і дають імпульс розробленню інновацій.

У 1974р. Хайєк став лауреатом Нобелівської премії у галузі економіки.

Теорія іннов. екон. і підприємн. сусп-ва була сформульована амер. ученим Друкером у працях «Інновація та підприємництво» (1985), «Пост капіталістичне суп-во» (1993).

Отже, сучасні теорії іннов. розв. змістили акценти у поведінці людей і сформували у них прагнення до накопичення знань. Стало очевидним, що екон. зростання країн залежить від іннов. активності підприємницьких стр-р. Тобто, іннов. діяльність є одним із основних джерел екон. розвитку.

Інновац. тип розв. – це спосіб екон. зростання заснований на постійних і систематичних нововведеннях спрям. На суттєве поліпшення усіх аспектів діяльності госп. системи, можливістю викор. певних ресурсних чинників для створ. іннов. товарів і формування конкур. переваг. Висока наукомісткість продукції стала ознакою її конкурентоспром.

Показник наукомісткості вир-ва – це відношення витрат на науково-технічні дослідження і науково-технічні розробки до обсягу продажу прод-ї.

Іннов. діяльність у країнах лідерах здійснюється на основі інтеграції науково-технічних досл., держ. підтримки розв. нових технологій, широкого викор. глобальних, інформаційних та обчислювальних мереж.

Тема 3. Особливості ств.Інновацій і формув.Попиту на них

1. Особливості ств.Інновацій

Конкурентна боротьба порушує співвіднош.попиту та проп., змінюючи позиції учасників і змушує їх шукати нові можливості, які найчастіше виявляються у ств.нових продуктів, тобто продуктова інновація. При цьому важливо оцінити величину майб.попиту, а у разі ств.нового товару, сформув.попит на нього у потенц.споживачів. Дуже важливо, щоб ініціювання інновацій відбувалось не лише на основі нових знань, а й з урахуванням можливості їх перетворення на комерц.-привабливі роботи. Інноваціям мають передувати всебічні дослідження ринку за доп.яких визнач.напрями дослідницьких робіт, встановлюються критерії відбору інновац.ідей, шукаються конструктивні дизайнерські рішення. Необхідно забезпечити тісний взаємозв’язок з споживачами, без якого неможливо передбачити реакцію споживачів на новий продукт. Низький попит на ринках малої місткості гальмує процес реал-ї нововведень. Найретельніше слід досліджувати такі параметри попиту як ціна, якість, пакування-маркування та супутні сервіс-послуги. Аналіз кривих попиту проводиться у вигляді табл..та графіків зобр.