Лекція №2

1. Основні принципи ландшафтного проектування.

2. Поняття про природний і антропогенний ландшафт.

3. Охорона середовища в заповідниках, природних парках і лісо­парках.

Ландшафт природний в географічному понятті - це однорідна ділянка суші, облямована природними межами, в яких природні компоненти /клімат, рельєф, вода, грунт, рослинність, тваринний світ/ створюють взаємну єдність.

В ландшафтній архітектурі виділяють поняття природного і антро­погенного ландшафту. До природних ландшафтів прийнято відносити всі ландшафти, створені в ході природного розвитку навколишнього середо­вища, які не мають слідів діяльності людини. Антропогенний ландшафт - це втручання людини і перетворення його.

Вчені виділяють 5 основних ландшафтних компонентів: земна кора, повітря, вода, рослинність, тваринний світ. Окремі вчені включають в цей ряд людину в ролі шостого компоненту, що доведено впливом антро­погенного втручання в структуру і динаміку природних і екологічних систем. В процесі господарчої діяльності людина змінює окремі природні компоненти - в першу чергу рослинність, грунт, водний режим, фауну. Необ­хідність освоєння територій і втручання людини в природу призводить до зміни ландшафту – з’являються мережі доріг та ліній електропередач, заводи, селища.

По цим причинам можливо стверджувати, що природних ландшафтів в чистому вигляді не існує. Всі вони, нехай навіть в малій мірі, але змінені втручанням людини. Крім того, по даним географічних обсте­жень багато сільськогосподарських угідь зникає в зв’язку з розвитком інших видів діяльності людини.

Втрачені землі необхідно компенсувати, розширюючи далі території для сільського господарства. Переутворення ландшафту в сільському господарстві частіше за все зв’язане з посиленням основних природних рис. Це, наприклад лиманне зрошення в посушливих районах, будівництво каналів і дамб для затримання води, пересування схилів, боротьба з ерозією /мал.1 і 2/.

Нові ландшафти створюються багатьма аспектами сучасної цивілізації - ми говоримо про ландшафт промисловий, транспортний, міський, ландшафт відпочинку.

Водні басейни, як природні /ріки,озера,струмки/, так і штучні /канали, водосховища, ставки/ -важливий елемент ландшафту. Залізниці значно змінюють ландшафт. Вони непоправно порушують природні особли­вості просторів землі, так як зв’язані з будівництвом багатьох тех­нічних споруд. В районах інтенсивного промислового освоєння нерідко повністю порушується екологічна рівновага значних районів землі.

Все вищесказане є доказом колосального розмаху втручання людини в природу. Це свідчить також про те, що формування середовища знахо­диться в руках людини і стає однією з першочергових проблем.

В проектах районного планування повинні бути дані пропозиції по перетворенню, покращенню і охороні природного середовища.

Вся територія розбивається на зони:

- райони населених місць;

- приміські зони;

- території промислових розробок корисних копалин;

- водоохоронні території;

- курортні місцевості;

- місця відпочинку заміського типу;

- заповідники, заказники, території історичних і пам’ятних місць,

• природні та національні парки.

Масовий відпочинок населення в природних умовах - дуже важлива проблема за теперішнього часу. Природа без втручання людини постійно відновлює порушену рівновагу.

У Національні парки - широко розповсюджена форма охорони природи. Їх нараховується більш 150 загальною площею близько 25 млн.га. Мета їх створення - вилучити з господарського користування території, на яких хижацька діяльність приватних підприємств призвела до знищення рідкісних явищ природи.

Так, одним з перших був створений національний парк Йосемит в Західній Каліфорнії /США/, який являє собою діброву секвой за віком 3800 років. До лісових національних парків належить Олімпік /штат Вашінгтон/ площею 380 тис.га і Міжнародний національний ліс площею 100 тис.га на межі США і Канади. Ці парки вилучені з госпядарських територій для охорони природи в натуральному стані, а також для орга­нізації туризму і відпочинку.

Окремі ділянки національних парків оголошують народними, заповід­ними і називають резерватами. Так, наприклад, у великому польському національному парку /народному/ Біяовежська пуща є такий резерват площею 5 тис.га, в якому заборонено навіть збір ягід, грибів. В парку є також дендрарій площею близько 50 тис.га та музей. В парку ведуться наукові дослідження, а керівництво здійснює Інститут охорони природи.

Чехія і Словакія займають одне з перших місць в світі по площі заповідників. За останні роки створено великий парк в Татрах /120 тис.га/, охороняються Уральські гори, озеро Байкал, заповідні ліси Кавказького узбережжя, враховуючи до складу ландшафти реліктових сосен мису Піцунда,

Головним завданням при проектуванні і будівництві національних парків є мінімальне порушення існуючої екологічної єдності, за умови побачити і вивчити характерні особливості ландшафту. Національні парки США створюються і розраховуються на автотуристів, що потребує приділяти увагу мережам доріг -доступність відпочиваючих. Проклада­ються велодоріжки, дороги для вершників, пішоходні стежки, місця для привалів, вогнищ. Парки мають, музеї, культурні центри, провідників, лісників, кемпінги, інформаційні центри, вертолітні майданчики.

В колишньому СРСР існує багато великих заповідників: Чаткальський - на хребтах Тянь-Шаня /350 км²/, Ангарський природний парк, який має відповідні зони:

- найбільш інтенсивного використання - 24,6 тис.га;

- інтенсивного використання - 59,6 тис.га;

- екстенсивного використання - 80 тис.га;

- для короткочасних піших прогулянок - 6 тис.га;

- для довгоплинного відновлення територій з можливим використанням по мірі відновлення ландшафту.