Лекція №12

1. Підбір рослин для альпінарію.Розарій.

2. Сади житлової зони.

3. Парки для дітей.

Один з компонентів малих садів - рослини, які мають особливе значення в проектуванні. По-перше, треба знати, де вони будуть висаджені водоголюбиві - на більш низьких місцях, засухостійкі - на більш високих, поміж каміння. Групи квітів створюються з високих і низьких рослин.

Низькорослі: каменеломка, молодило, флокс дерновий та цибуляні добре чергувати з більш високими: вітріницею, веронікою, сушеницею та ін. Для альпінарію підбирають низькорослі дерева і кущі: барбарис, тунберга, магнолія, карликові форми сосни.

Крім квітів дуже важливі рослини з красивим листям. Альпінарій - дуже приваблива форма квіткового оформлення. З ранньої весни до піз­ньої осені трав’янисті в різноманітних сполученнях з камінням і кущами створюють живописні кутки саду.

З весняних садів слід відмітити сади із бузку. Прикладом може бути колекційний сад бузку на території дендрарію Центрального бота­нічного саду Академії наук України, 1572 екземпляри, 177 видів і сортів.

Особливим законом планування керується створення розарію. Перший громадський розарій у Франції був створений по проекту форест’е в 1967р. в парку Багатель. Розарій часто зустрічається в великих парках, скверах, бульварах. Велика кількість сортів дає можливість створювати цікаві композиції. Комбінації троянд з іншими рослинами не має рації. Для розарію характерна геометрична розбивка і дуже малі ділянки, щоб не було зміщення сортів.

Розарій під Таліном має: малюнок в плані-правильні шестикутники, взяті в бордюри з плит, які виконують роль доріжок. Троянди бувають: чагарникові, штамбові, плетисті, ремонтантні, поліантові та ін. Колірне рішення в розарії нюансне і м’яке.

Система озеленених територій загально - міського значення допов­нюється системою озеленення житлових районів. Це: районні парки, прогу­лянкові, спортивні або ігрові, з відкритими басейнами, з кортами для і тенісу, гімнастичним й майданчиками, ігровими галявинами. З часом кожний мікрорайон буде мати свій сад.

Слід компонувати озеленені території, таким чином: великі сади, зв’язані з суспільним центром, малі сади, в основому в житловій зоні, літні сади, які забезпечують пішохідний рух в районі. Для першої групи характерно активне використання рельєфу і мікрорельєфу з метою регу­лювання мікроклімату, створення відносно великих водоймищ, посадок дерев.

Для другої групи характерно ретельне урахування мікроклімату, використання засобів вертикального озеленення, невелика кількість дерев. Для третьої групи характерно: використання води для комфорту в місцях короткочасного відпочинку, або композиційних акцентів, ретельне розміщення дерев і кущів для провітрювання і тіні.

Призначення районного саду - створення оптимального середовища для активного відпочинку: спорт і спортивні ігри, різні види спілкування.

Районні парки проектуються з урахуванням загальної плануваль­ної структури району, розміщення центру, транспортних магістралей і характерних природних умов /водоймища, ліс та ін./. Особлива увага при­діляється пішохідному зв’язку.

Розрахунок відвідувачів парку здійснюється, виходячи з норми відвідування: 8-10% загального населення району для малих і середніх міст, 12-І5% - для великих міст. Загальна площа парку розраховується із норми площі на 1 відвідувача 60 м. у відсотковому співвідношенні:

спортивна зона – 20 – 35%

дитячий сектор – 10 – 20%

обслуговування – 1 – 2%

Створення масових розваг на території районного парку та атракціонів не бажано. Інколи парк може бути спеціалізованим: виключно спортивний, дитячий та ін. Дитячий набуває більшої уваги. Так, наприклад, парки для юних автомобілістів: дороги, розв'язки, мости, транспортні споруди; парки - "живі куточки" - кролики, білки, поні, олені, птахи, іноді – екзотичні - мавки, черепахи.

Ігрові майданчики присутні завжди в різних садах. Спортивні майданчики по нормативам 1,5-2 м² на 1 людину, потребують особистого розміщення: орієнтація, відстані, рельєф та ін. Майданчики краще групувати. Дитячі майданчики проектуються, як правило, трьох типів - для дігей ясельного, дошкільного і молодшого шкільного віку. Для молодшого достатньо майданчик або лужок для ігор, ящик з піском, водоймище - неве­лика ванночка - басейн, або бетонна чаша з водою, низькі качелі, лавки. Для дітей старшого віку необхідно більше простору для ігор і більш складного устаткування: великі лужки, плескальні басейни, затінені місця для рухомих ігор, "спортивні містечка": качелі, каруселі, буми та ін. Треба не забувати про зайнятість і привабливість устаткування, про естетичні і художні запити. Різноманітне використання одних і тих конструктивних елементів може дати кожному майданчику компози­ційну індивідуальність. Вода - важливий елемент устаткування дитячого майданчика.

Слід знати, що ділянки, які віддаються для створення районних парків, не завжди мають хороші природні умови. В цих випадках віднов­лення рельєфу, створення штучних водоймищ, нові висадки дерев і квітів - все це повинно брати участь у формуванні просторової композиції і створенні раціонального режиму їх експлуатації.

Ддя дитячих парків характерно наявність закритих невеликих просторів, використання складного рельєфу, різне ігрове устаткування - по формі, кольору, функції. В районному парку площа квітників повинна бути по економічним розрахункам невелика виставка квітів. Ширина доріг і алей основних напрямків не повинна бути більше 4 м та 2-3 м для інших. В дитячому секторі доцільно робити стежки шириною 1-1,5 м. Сади мікрорайонів мають площу від 2-3 до 8-10 га. в залежності від кількості населення мікрорайону. В ньому, в основному, відпочивають діти та люди похилого віку. Спорт не рекомендується. Часто шкільні і дитячі установи прилягають до районних садів, а це сприяє тому, що спортивні майданчики можуть бути єдині.

В практиці англійського містобудування сади віддаються спорту. Буває, що створюється до трьох футбольних полів. Це, в основному, відпо­чинок школярів. Площа від 1 до 4 га. Наприклад, мікрорайонний сад Рокдейл в США має вигляд скульптури на тему "піраміда". Сад розташовано в мікрорайоні на 6 тис. населення з висотною забудовою будинків. Призма­тичні і пірамідальні форми рельєфу розрізали простір і з’еднали ді­лянку з оточуючою забудовою. Для формування штучного рельєфу прийнята модульна сітка 2х2 м зі схилом 1:2 для сходин, трибун, мостів, врізних лавок та ін. форм.

Дуже важко проектувати парк разом з мікрорайоном. Вийнятий грунт може брати участь в формуванні нового рельєфу в мікрорайоні. Літній сад має важливе значення в умовах жаркого клімату, де він стає пішохід­ною артерією, на яку нанизуються ділянки шкіл, дитсадків, спортивні, ігро­ві майданчики, громадські установи, торгові будинки. Він забезпечує доступність до всіх елементів мікрорайону.

Період формування рослинності залежить від природно-кліматичних умов. Він може бути від 3-5 до 15-20 років. Основні етапи повинні бути враховані проектом. В систему озеленення житлового району входять і сади житлової забудови - благоустрій дворів, присадибних ділянок.

В проектуванні озеленення житлової зони особливу роль грає роз­робка його окремих елементів: споруд, устаткування, малих форм - до самих мікроскопічних деталей. Експлуатація садів /устаткування/ повинно бути протягом року, в будь-яку погоду. Вибір будівельних матеріалів диктує декретні умови місцевості. Особливу увагу слід приділяти господарчим дянкам, які повинні мати естетичний вигляд і продумане розміщення в структурі парків і садів. Має значення покриття тротуарів, доріжок, майданчиків по практичним, художнім, естетичним та гігієнічним показникам.

Поступово сади мікрорайонів переходять в житлові двори, до майданчиків і місць відпочинку біля під’їздів житлових будинків - створюється єдина система озеленення, відпочинку людини.