
- •Самостійна робота
- •1. План організації насінників однорічних і багаторічних трав
- •2. Заходи по вирощуванню високих урожаїв насіння багаторічних і однорічних трав
- •3. Розрахунок норм висіву насіння трав у чистих посівах, кг/га
- •4. Розрахунок норми висіву насіння в травосумішках, кг/га
- •Висновки
- •Список використаної літератури
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра рослинництва
Самостійна робота
З дисципліни “агротехнологія створення та використання кормових угідь“
на тему: “ Огранізація насінницьких ділянок кормових трав ”
Виконав: студент V курсу
АГР 0502-1 Ільченко В.О.
Керівник: к.с.-г.н., доц. Бутенко А.О.
Суми 2010 р.
Зміст
|
стор. |
1. План організації насінників однорічних і багаторічних трав |
3 |
2. Заходи по вирощуванню високих урожаїв насіння багаторічних і однорічних трав |
10 |
3. Розрахунок норм висіву насіння трав у чистих посівах |
12 |
4. Розрахунок норми висіву насіння в травосумішках |
13 |
Висновки |
14 |
Список використаної літератури |
15 |
1. План організації насінників однорічних і багаторічних трав
Види трав |
Потрібно одержати насіння, ц |
Плановий врожай насіння ц/га |
Потрібно виділити га |
Розміщення насінника |
Спосіб вирощування |
Одержання насіння |
|
З якого року користування |
Протягом скількох років |
||||||
Буркун білий |
25 |
5 |
5 |
польова сівозміна |
Суцільний, покривний (15см) |
1 |
1 |
Конюшина рожева (гібридна) |
36 |
2 |
18 |
польова сівозміна |
Суцільний, покривний (15см) |
2 |
1 |
Конюшина червона (лучна) |
37 |
3 |
12,3 |
польова сівозміна |
Суцільний, покривний (15см) |
2 |
1 |
Китник лучний |
40 |
3 |
4,4 |
польова сівозміна |
Широкорядний, безпокривний (45см) |
3,4,5 |
3 |
Райграс пасовищний |
25 |
7 |
1,8 |
польова сівозміна |
Суцільний, безпокривний (15см) |
1,2 |
2 |
Конюшина червона, лучна — цінна бобова багаторічна трава. Конюшина лучна — основне джерело якісних кормів — сіна, сінажу, кормів штучного сушіння, цінний компонент зеленого конвеєра.
Листки трійчасті, ніжні, нижні на довгих, верхні на коротких черенках. Листочки сидячі. Суцвіття — головка, оточена верхівковими листками з широкими прилистками. Квітки пурпурні, боби однонасінні. Насіння серцевидно-овальне, жовто-фіолетове, блискуче, при зберіганні протягом 2—3 років темніє. Маса 1000 насінин 1,9—2,0 г.
У культурі поширені два підвиди: ранньостиглий — двоукісний і пізньостиглий — одноукісний. Перший ярого типу, в травостоях росте в середньому 3 роки, максимальна продуктивність — на другий рік вегетації. Потім поступово зріджується і на другому-третьому році використання випадає з травостою повністю. Другий підвид — рослина озимого типу, дає один укіс, поширений переважно в Нечорноземній зоні. Рослини ярого типу мають 5—7 міжвузлів, широкі прилистки, озимого — 7—12 міжвузлів і довгі прилистки. Обидва підвиди — рослини довгого дня. Одноукісна конюшина має вищий травостій, нерідко врожайна з першого укосу. При запізненні із збиранням (у фазі цвітіння) відростає погано. Максимальна продуктивність спостерігається на першому-другому роках використання, потім випадає.
Рослина вологолюбна, добре росте на родючих аерованих ґрунтах, погано — на засолених і дуже кислих ґрунтах. Поїдання добре, поживність трави, сіна, сінажу висока. 1 кг якісного сіна відповідає до 0,62 корм. од. і містить 80—90 г перетравного протеїну. Двоукісна конюшина цвіте в середині червня, дозріває в серпні, одноукісна — на 12—16 днів пізніше.
Кількість отав у обох підвидів залежить від строку збирання першого укосу і умов зволоження. При достатньому зволоженні конюшина дає три укоси. Добре реагує на органічні і фосфорно-калійні добрива, а на кислих ґрунтах — і на вапнування.
Середня урожайність насінницьких посівів конюшини лучної складає 1 ц/га. В передових господарствах отримують 4-5 ц/га насіння. Конюшину лучну на насіння вирощують в чистих посівах в спеціальних 8-9-пільних сівозмінах. Частіше всього її розміщають після удобрених просапних чи вирощують в покривних посівах під ячменем на зерно, або під кукурудзою і її сумішками на зелений корм.
Конюшина рожева, гібридна — природний гібрид білої (повзучої) і червоної конюшини. Поширена повсюди, в культурі — менше, що несправедливо, оскільки в сумішці із злаковими дає цінний корм.
Напівверхова пасовищно-укісна озимо-яра рослина 30—40, в культурі до 100 см заввишки. Після випасання відростає добре, після скошування незадовільно. В травостої тримається 3—4 роки. На пасовищах не випадає довго завдяки самопідсіванню і вегетативному відновленню аналогічно білій конюшині. Дає поживний корм, але поїдається в чистому вигляді гірше, ніж конюшина лучна або біла, оскільки має гіркуватий смак, але в сумішці із злаковими травами поїдається добре.
Більш зимостійка, ніж конюшина лучна, дуже рідко вимерзає. Добре росте на родючих суглинкових, глинистих і супіщаних ґрунтах. Поширена повсюди, крім тундри.
Урожайність зеленої маси нижча, ніж червоної конюшини, але за урожайністю насіння перевищує її.
Корені проникають у ґрунт на глибину до 3—4 м, але основна маса їх розміщується на глибині 40—60 см. Стебла порожнисті, дещо підіймаються. Так само, як і в конюшині, на нижніх листках черешки довгі, на верхніх — коротші. Листочки без білої плями посередині, з паралельними жилками, які видаються, прилистки шкірясті, світлі, яйцевидно-ланцетні або яйцевидні. Суцвіття — кулеподібні, пазушні голівки. Насіння темно-зелене, темно-коричневе, інколи крапчасто-мармурове, дрібне, овально-яйцеподібне або трикутно-кругле. Маса 1000 насінин — 0,7—0,8 г. Менше, ніж лучна конюшина, чутлива до кислотності ґрунтів. Середня врожайність сіна 37—40 ц/га. Добрий медонос. Фаза цвітіння настає в червні, цвіте до жовтня.
Середня урожайність конюшини гібридної на насіння складає 1-2 ц/га. Насінницькі посіви розміщають в кормових сівозмінах після просапних при однорічному використанні за призначенням. Використовуються в основному покривні посіви. В основному для насінних цілей використовують ділянки, розміщені на верховинних місцях. На насіння вибирають травостій середньої густоти (300-400 стебел на 1 м2).
Буркун білий. Цінна дворічна озима, рідше однорічна яра, високоурожайна кормова і медоносна рослина. Стебла від 80 см до 2 м заввишки, прямі, інколи дещо піднімаються, зелені, внизу червонуваті.
Л
истки
трійчасті, зазублені по всій довжині,
середній листочок, як і в люцерни, на
черешку, бічні — сидячі, прилистки
невеликі вузькі (ниткоподібно-шилоподібні).
Корені буркуну добре розвинені, проникають у ґрунт на глибину до 4—5, а в однорічного — до 3м. Буркун залишає до 120 ц/га сухої маси коріння і надземних решток, в яких міститься до 200—250 кг/га азоту. В будь-якій фазі рослина має характерний для білого буркуну запах. Суцвіття — багатоквіткова пазушна китиця. Квітки білі. Боби — одно- або двонасінні, з коротким загостреним носиком, рідше голі, частіше сітчасто-зморшкуваті. Насіння кутасто-округло-яйцеподібне світло-жовте. Маса 1000 бобів —2,6—3 г, 1000 насінин — 1,9—2 г. В окремих екотипів і сортів шкірка під час обмолоту бобів залишається на насінні, у деяких легко відокремлюється. Росте повсюди в усіх зонах, за винятком тундри, практично на всіх ґрунтах. Буркун добрий фітомеліорант, усуває засоленість, поліпшує водопроникність ґрунту, є цінним попередником озимої пшениці. За поживністю у фазі цвітіння буркун близький до люцерни.
Буркун продуктивна рослина. Урожайність зеленої маси з одного укосу досягає 400—450 ц/га. Проте в період обмолоту бувають великі втрати (40—50 % урожаю) внаслідок осипання насіння.
Середня урожайність насіння буркуну білого складає 5-6 ц/га. Насінницькі посіви буркуну білого можна закладати як на полях сівозмін, так і на вивідних клинах. Щоб посіви наступних культур не засмічувалися буркуном, необхідно ретельно дотримуватися агротехніки вирощування його на насіння. Спосіб вирощування використовують покривний суцільний. В якості покривних культур використовують ранні зернові, просо, кукурудзу на зелений корм, озимі.
К
итник
лучний (лисохвіст лучний)
Кореневищно-нещільнокущовий
ранньостиглий, гідрофільний, озимо-ярий,
верховий і напівверховий злак, 60—120 см
заввишки. Коренева система неглибока.
У зв'язку з тим що поширений на вологих
луках, добре облистнений. Основна
кількість листя в прикореневій частині
рослин. Піхва листків з язичками, листя
в масі рослин становить 52—56%. Суцвіття
— колосовидна волоть (султан). Колоски
світло-жовті, опушені, однонасінні,
темні, мають м'які остюки. Посівний
матеріал у вигляді одноквіткових
колосків. Насіння сплюснуте, яйцевидне,
довжиною 4-6 мм, серебристого кольору,
маса 1000 насінин 0,3-0,4 г. На відміну від
тимофіївки суцвіття м'яке,
колоски до
стрижня прикріплюються під кутом 45°.
Віддає перевагу багатим рихлим ґрунтам, забезпеченим вологою, не витримує засолених ґрунтів. Добре витримує тривале затоплення до 30-45 днів, але не переносить застійних вод. Не витримує засухи, морозостійкий, стійкий до весняних заморозків, ті невитривалий.
Кормова цінність висока. Урожайність — 20—30 ц/га сіна.
Дає зелений корм уже в травні. В травостоях зберігається 8—10 років. Добре відростає після скошування і випасання. Може випадати з травостою, тому треба запобігати інтенсивному спасуванню. При різкому зниженні відносної вологості повітря і жаркій погоді листя уражується іржею.
Норма висіву насіння в чистому вигляді при розкидному посіву 24 кг/га, при рядковому 19 кг/га, в травосуміші включають із розрахунку 4-5 кг/га. В тих випадках коли китник лучний в травосумішах являється одним із групи кореневищних злаків, норму висіву збільшують до 6-8 кг/га. Глибина заробки насіння 1-2 см.
На насіння норма висіву 12 кг/га при суцільному посіві і 6 кг/га при широкорядному. Урожай насіння 2-4 ц/га. Збирання проводять комбайном, коли 55-60% насіння знаходиться в фазі воскової стиглості. Збирання необхідно проводити в максимально стислі строки.
Райграс пасовищний. Багаторічний нещільнокущовий кореневищний, напівверховий і низовий, ярий злак. Облистяність залежно від сорту і живлення задовільна і добра. Типова пасовищна рослина. Дуже добре відростає, висота рослин від 20 до 60 см. Суцвіття — колос 12—15 см завдовжки, зрідка — довше. На відміну від райграсу багатоукісного колоски безості. Насіння подібне до насіння костриці лучної, але стриженець плоский, догори злегка розширюється. Маса 1000 насінин — 2—2,2 г.
Зимо- та посухостійкість нижче середньої, добре переносить витоптування. Тіньовитривала культура, тому його можна висівати під покрив ярих культур, але добрі врожаї отримують при висіванні літніми безпокривними посівами. В рік посіву райграс утворює густий травостій завдяки швидкому росту вегетативних пагонів та листків. Максимальна урожайність спостерігається в перший рік користування. Цінний злак для змішаних посівів з конюшиною лучною. На насінники посів використовується два роки. В наступні роки насіннєва продуктивність різко знижується, а травостій суттєво зріджується.