10

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра рослинництва

Самостійна робота

З дисципліни “агротехнологія створення та використання кормових угідь“

на тему: “ Огранізація насінницьких ділянок кормових трав ”

Виконав: студент V курсу

АГР 0502-1 Ільченко В.О.

Керівник: к.с.-г.н., доц. Бутенко А.О.

Суми 2010 р.

Зміст

	стор.
1. План організації насінників однорічних і багаторічних трав	3
2. Заходи по вирощуванню високих урожаїв насіння багаторічних і однорічних трав	10
3. Розрахунок норм висіву насіння трав у чистих посівах	12
4. Розрахунок норми висіву насіння в травосумішках	13
Висновки	14
Список використаної літератури	15

1. План організації насінників однорічних і багаторічних трав

Види трав	Потрібно одержати насіння, ц	Плановий врожай насіння ц/га	Потрібно виділити га	Розміщення насінника	Спосіб вирощування	Одержання насіння
						З якого року користування	Протягом скількох років
Буркун білий	25	5	5	польова сівозміна	Суцільний, покривний (15см)	1	1
Конюшина рожева (гібридна)	36	2	18	польова сівозміна	Суцільний, покривний (15см)	2	1
Конюшина червона (лучна)	37	3	12,3	польова сівозміна	Суцільний, покривний (15см)	2	1
Китник лучний	40	3	4,4	польова сівозміна	Широкорядний, безпокривний (45см)	3,4,5	3
Райграс пасовищний	25	7	1,8	польова сівозміна	Суцільний, безпокривний (15см)	1,2	2

Конюшина червона, лучна — цінна бобова багаторічна трава. Конюшина лучна — основне джерело якісних кормів — сіна, сінажу, кормів штучного сушіння, цінний компонент зеленого конвеєра.

Листки трійчасті, ніжні, нижні на довгих, верхні на коротких черенках. Листочки сидячі. Суцвіття — головка, оточена верхівковими листками з широкими прилистками. Квітки пурпурні, боби однонасінні. Насіння серцевидно-овальне, жовто-фіолетове, блискуче, при зберіганні протягом 2—3 років темніє. Маса 1000 насінин 1,9—2,0 г.

У культурі поширені два підвиди: ранньостиглий — двоукісний і пізньостиглий — одноукісний. Перший ярого типу, в травостоях росте в середньому 3 роки, максимальна продуктивність — на другий рік вегетації. Потім поступово зріджується і на другому-третьому році використання випадає з травостою повністю. Другий підвид — рослина озимого типу, дає один укіс, поширений переважно в Нечорноземній зоні. Рослини ярого типу мають 5—7 міжвузлів, широкі прилистки, озимого — 7—12 міжвузлів і довгі прилистки. Обидва підвиди — рослини довгого дня. Одноукісна конюшина має вищий травостій, нерідко врожайна з першого укосу. При запізненні із збиранням (у фазі цвітіння) відростає погано. Максимальна продуктивність спостерігається на першому-другому роках використання, потім випадає.

Рослина вологолюбна, добре росте на родючих аерованих ґрунтах, погано — на засолених і дуже кислих ґрунтах. Поїдання добре, поживність трави, сіна, сінажу висока. 1 кг якісного сіна відповідає до 0,62 корм. од. і містить 80—90 г перетравного протеїну. Двоукісна конюшина цвіте в середині червня, дозріває в серпні, одноукісна — на 12—16 днів пізніше.

Кількість отав у обох підвидів залежить від строку збирання першого укосу і умов зволоження. При достатньому зволоженні конюшина дає три укоси. Добре реагує на органічні і фосфорно-калійні добрива, а на кислих ґрунтах — і на вапнування.

Середня урожайність насінницьких посівів конюшини лучної складає 1 ц/га. В передових господарствах отримують 4-5 ц/га насіння. Конюшину лучну на насіння вирощують в чистих посівах в спеціальних 8-9-пільних сівозмінах. Частіше всього її розміщають після удобрених просапних чи вирощують в покривних посівах під ячменем на зерно, або під кукурудзою і її сумішками на зелений корм.

Конюшина рожева, гібридна — природний гібрид білої (повзучої) і червоної конюшини. Поширена повсюди, в культурі — менше, що несправедливо, оскільки в сумішці із злаковими дає цінний корм.

Напівверхова пасовищно-укісна озимо-яра рослина 30—40, в культурі до 100 см заввишки. Після випасання відростає добре, після скошування незадовільно. В травостої тримається 3—4 роки. На пасовищах не випадає довго завдяки самопідсіванню і вегетативному відновленню аналогічно білій конюшині. Дає поживний корм, але поїдається в чистому вигляді гірше, ніж конюшина лучна або біла, оскільки має гіркуватий смак, але в сумішці із злаковими травами поїдається добре.

Більш зимостійка, ніж конюшина лучна, дуже рідко вимерзає. Добре росте на родючих суглинкових, глинистих і супіщаних ґрунтах. Поширена повсюди, крім тундри.

Урожайність зеленої маси нижча, ніж червоної конюшини, але за урожайністю насіння перевищує її.

Корені проникають у ґрунт на глибину до 3—4 м, але основна маса їх розміщується на глибині 40—60 см. Стебла порожнисті, дещо підіймаються. Так само, як і в конюшині, на нижніх листках черешки довгі, на верхніх — коротші. Листочки без білої плями посередині, з паралельними жилками, які видаються, прилистки шкірясті, світлі, яйцевидно-ланцетні або яйцевидні. Суцвіття — кулеподібні, пазушні голівки. Насіння темно-зелене, темно-коричневе, інколи крапчасто-мармурове, дрібне, овально-яйцеподібне або трикутно-кругле. Маса 1000 насінин — 0,7—0,8 г. Менше, ніж лучна конюшина, чутлива до кислотності ґрунтів. Середня врожайність сіна 37—40 ц/га. Добрий медонос. Фаза цвітіння настає в червні, цвіте до жовтня.

Середня урожайність конюшини гібридної на насіння складає 1-2 ц/га. Насінницькі посіви розміщають в кормових сівозмінах після просапних при однорічному використанні за призначенням. Використовуються в основному покривні посіви. В основному для насінних цілей використовують ділянки, розміщені на верховинних місцях. На насіння вибирають травостій середньої густоти (300-400 стебел на 1 м2).

Буркун білий. Цінна дворічна озима, рідше однорічна яра, високоурожайна кормова і медоносна рослина. Стебла від 80 см до 2 м заввишки, прямі, інколи дещо піднімаються, зелені, внизу червонуваті.

Л истки трійчасті, зазублені по всій довжині, середній листочок, як і в люцерни, на черешку, бічні — сидячі, прилистки невеликі вузькі (ниткоподібно-шилоподібні).

Корені буркуну добре розвинені, проникають у ґрунт на глибину до 4—5, а в однорічного — до 3м. Буркун залишає до 120 ц/га сухої маси коріння і надземних решток, в яких міститься до 200—250 кг/га азоту. В будь-якій фазі рослина має характерний для білого буркуну запах. Суцвіття — багатоквіткова пазушна китиця. Квітки білі. Боби — одно- або двонасінні, з коротким загостреним носиком, рідше голі, частіше сітчасто-зморшкуваті. Насіння кутасто-округло-яйцеподібне світло-жовте. Маса 1000 бобів —2,6—3 г, 1000 насінин — 1,9—2 г. В окремих екотипів і сортів шкірка під час обмолоту бобів залишається на насінні, у деяких легко відокремлюється. Росте повсюди в усіх зонах, за винятком тундри, практично на всіх ґрунтах. Буркун добрий фітомеліорант, усуває засоленість, поліпшує водопроникність ґрунту, є цінним попередником озимої пшениці. За поживністю у фазі цвітіння буркун близький до люцерни.

Буркун продуктивна рослина. Урожайність зеленої маси з одного укосу досягає 400—450 ц/га. Проте в період обмолоту бувають великі втрати (40—50 % урожаю) внаслідок осипання насіння.

Середня урожайність насіння буркуну білого складає 5-6 ц/га. Насінницькі посіви буркуну білого можна закладати як на полях сівозмін, так і на вивідних клинах. Щоб посіви наступних культур не засмічувалися буркуном, необхідно ретельно дотримуватися агротехніки вирощування його на насіння. Спосіб вирощування використовують покривний суцільний. В якості покривних культур використовують ранні зернові, просо, кукурудзу на зелений корм, озимі.

К итник лучний (лисохвіст лучний) Кореневищно-нещільнокущовий ранньостиглий, гідрофільний, озимо-ярий, верховий і напівверховий злак, 60—120 см заввишки. Коренева система неглибока. У зв'язку з тим що поширений на вологих луках, добре облистнений. Основна кількість листя в прикореневій частині рослин. Піхва листків з язичками, листя в масі рослин становить 52—56%. Суцвіття — колосовидна волоть (султан). Колоски світло-жовті, опушені, однонасінні, темні, мають м'які остюки. Посівний матеріал у вигляді одноквіткових колосків. Насіння сплюснуте, яйцевидне, довжиною 4-6 мм, серебристого кольору, маса 1000 насінин 0,3-0,4 г. На відміну від тимофіївки суцвіття м'яке, колоски до стрижня прикріплюються під кутом 45°.

Віддає перевагу багатим рихлим ґрунтам, забезпеченим вологою, не витримує засолених ґрунтів. Добре витримує тривале затоплення до 30-45 днів, але не переносить застійних вод. Не витримує засухи, морозостійкий, стійкий до весняних заморозків, ті невитривалий.

Кормова цінність висока. Урожайність — 20—30 ц/га сіна.

Дає зелений корм уже в травні. В травостоях зберігається 8—10 років. Добре відростає після скошування і випасання. Може випадати з травостою, тому треба запобігати інтенсивному спасуванню. При різкому зниженні відносної вологості повітря і жаркій погоді листя уражується іржею.

Норма висіву насіння в чистому вигляді при розкидному посіву 24 кг/га, при рядковому 19 кг/га, в травосуміші включають із розрахунку 4-5 кг/га. В тих випадках коли китник лучний в травосумішах являється одним із групи кореневищних злаків, норму висіву збільшують до 6-8 кг/га. Глибина заробки насіння 1-2 см.

На насіння норма висіву 12 кг/га при суцільному посіві і 6 кг/га при широкорядному. Урожай насіння 2-4 ц/га. Збирання проводять комбайном, коли 55-60% насіння знаходиться в фазі воскової стиглості. Збирання необхідно проводити в максимально стислі строки.

Райграс пасовищний. Багаторічний нещільнокущовий кореневищний, напівверховий і низовий, ярий злак. Облистяність залежно від сорту і живлення задовільна і добра. Типова пасовищна рослина. Дуже добре відростає, висота рослин від 20 до 60 см. Суцвіття — колос 12—15 см завдовжки, зрідка — довше. На відміну від райграсу багатоукісного колоски безості. Насіння подібне до насіння костриці лучної, але стриженець плоский, догори злегка розширюється. Маса 1000 насінин — 2—2,2 г.

Зимо- та посухостійкість нижче середньої, добре переносить витоптування. Тіньовитривала культура, тому його можна висівати під покрив ярих культур, але добрі врожаї отримують при висіванні літніми безпокривними посівами. В рік посіву райграс утворює густий травостій завдяки швидкому росту вегетативних пагонів та листків. Максимальна урожайність спостерігається в перший рік користування. Цінний злак для змішаних посівів з конюшиною лучною. На насінники посів використовується два роки. В наступні роки насіннєва продуктивність різко знижується, а травостій суттєво зріджується.