
- •Тема 10: Формування доходів в ринковій економіці.
- •1.Концептуальні підходи до формування доходів в ринковій економіці.
- •Сутність заробітної плати та її форми. Номінальна та реальна заробітна плата.
- •Фактори, що визначають заробітну плату:
- •Системи заробітної плати:
- •Динаміка середньомісячної заробітної плати за видами економічної діяльності у 1995-2009 роках
- •Прожитковий мінімум та рівень мінімальної заробітної плати в Україні
- •Прибуток: сутність та види. Норма прибутку та фактори, що на неї впливають.
- •Розрізняють такі види прибутку:
- •Фактори, що впливають на норму прибутку:
- •4 Рента та її форми. Ціна землі.
- •5. Позичковий процент. Норма процента.
- •Фактори, що впливають на ставку відсотка:
Тема 10: Формування доходів в ринковій економіці.
Концептуальні підходи до формування доходів в ринковій економіці.
Сутність заробітної плати та її форми. Номінальна та реальна заробітна плата.
Прибуток: сутність та види. Норма прибутку та фактори, що на неї впливають.
Рента та її форми. Ціна землі.
Позичковий процент. Норма процента.
1.Концептуальні підходи до формування доходів в ринковій економіці.
На минулій парі ми з вами розглядали економічний механізм функціонування ринку, як механізм взаємодії суб’єктів економіки.
Проблема формування доходів є однією із самих актуальних в ринковій економіці. Оскільки в доходах концентруються результати господарської діяльності і місце окремих економічних суб’єктів.
Проблема доходів це зміст фази розподілу суспільного продукту, і зокрема, тієї частини, яка втілюється в необхідному та додатковому продуктах.
На проблему формування доходів є дві точки зору:
1) Перший підхід виходить з того, що кожний фактор виробництва є джерелом відповідного виду доходу. Так, земля приносить ренту, капітал – процент, праця – заробітну плату, підприємницькі здібності – прибуток.
Принципами розподілу доходів за цією концепцією є:
власниками економічних ресурсів є домогосподарства;
існують чотири фактори виробництва, кожному з яких відповідають такі види доходів: земля приносить ренту, капітал – процент, праця – заробітну плату, підприємницькі здібності – прибуток;
величина доходу на кожний із зазначених факторів визначається граничним внеском кожного чинника у валовий дохід фірми;
такий принцип розподілу є справедливий для всіх економічних суб’єктів.
2) Другий підхід зазначає, що єдиним джерелом новоствореної вартості, яка перерозподіляється, є людська праця. Так, новостворена вартість повинна відшкодувати затрати робочої сили, а також розподілитися на всі інші фактори виробництва, які приймають участь в ньому. Отже, новостворена вартість розпадається на необхідний продукт, який є джерелом заробітної плати, та додатковий продукт, який в свою черги розпадається на процент, прибуток та ренту.
Принципами розподілу доходів за цією концепцією є:
сукупний продукт створюється за допомогою праці та капіталу(ЗВ);
носієм здатності до праці є найманий працівник, який, по-перше, переносить частину минулої, втіленої у засобах виробництва праці на створюваний продукт (витрати на постійний капітал – с), а, по-друге, створює нову вартість;
нова вартість (новостворена вартість) є результатом виключно найманої праці, а результатом капіталу є перенесена вартість, яка входить в структуру сукупного продукту, однак не є складовою новоствореної вартості;
новостворена вартість має дві складові: затрати на змінний капітал, тобто необхідний продукт (v), який привласнюється у формі заробітної плати, а також затрати змінного капіталу у форми додаткової вартості (m);
пропорція, в якій новостворена вартість розподіляється на заробітну плату та додаткову вартість показує ступень експлуатації в суспільстві;
додаткова вартість, в свою чергу, підлягає розподілу між підприємцями, банкірами та власниками землі у таких формах як: прибуток, процент та рента;
розподіл здійснюється за величиною капіталу, який забезпечує те, що на рівновеликий капітал в різних галузях отримують рівновеликий дохід (не залежно від сфери діяльності чи функціонування підприємці отримають на рівновеликий капітал рівновеликий дохід).