- •Тема: Соціальні зміни,процес і розвиток
- •1. Природа,сутність та причини соціальних змін
- •1.1. Поняття соціальних змін
- •1.2. Основні теорії соціальних змін
- •1.3. Причини і фактори соціальних змін
- •1.4. Види і форми соціальних змін
- •1.5. Соціальні зміни і розвиток
- •1.6. Соціальні зміни в Україні.
- •2. Соціальні процеси та їх різновиди
- •2.1. Суть і основні риси соціальних процесів
- •2.2. Класифікація соціальних процесів
- •2.3. Модернізація, як соціальний процес
- •2.4. Глобалізм і глобалізація
- •2.5. Інституалізація, як соціальний процес
- •2.6. Конкуренція, суперництво, протиборство, конфлікт.
- •2.7. Адаптація і співробітництво.
- •3. Соціальний прогрес: джерела та критерії
2.5. Інституалізація, як соціальний процес
Інституціоналізація - це процес створення соціальних інститутів.
Існує ряд передумов для інституціоналізації. Основною передумовою вважається наявність у людини певних потреб, які він не може задовольнити поодинці. При цьому необхідні умови для здійснення цього процесу. Наступна за важливістю передумова - існування в будь-якому суспільстві єдиних інтересів і цілей. Для їх досягнення людина прагне діяти спільно з іншими як представник соціуму.
Освіта соціальних інститутів можливо при наявності стійких взаємозв`язків між людьми для реалізації їх потреб.
Для інституціоналізації характерна наявність загальних норм, правил і цінностей, прийнятих у даному суспільстві. Вони виробляються поступово, шляхом вибору найбільш прийнятних правил, які згодом стають загальноприйнятими. На першому своєму етапі норми базуються на авторитеті громадської думки, їх порушення не тягне відповідальності, але на другому етапі вони оформляються законодавчо і до порушників цих норм застосовуються певні заходи.
Це гарантує поведінку людей в межах прийнятих норм, задає напрямок дій і сприяє задоволенню потреб. Таким чином виробляються механізми попередження та усунення наслідків конфліктів. У суспільстві відбувається стабілізація.
Для функціонування соціальних інститутів необхідно внутрішнє прийняття і осмислення кожним індивідом всіх соціокультурних елементів. Після цього можна говорити про появу в рамках цих інститутів соціальних ролей і статусів. Індивіди повинні діяти відповідно до прийнятих норм.
Після успішного завершення двох етапів відбувається оформлення соціального інституту як організації. Соціальний інститут - це не тільки сукупність індивідуумів, а й установи, які виконують ту ж соціальну функцію, у яких є матеріальна база.
Результати процесу інституціоналізації можуть бути: явними (до них відносяться різноманітність суспільного життя, стабільність суспільства); неявними (впливають найчастіше глибше, ніж явні). Це поява нових норм, санкцій.
Процес інституалізації включає в себе ряд моментів:
Однією з необхідних умов появи соціальних інститутів слугує відповідна соціальна потреба. Інститути покликані організовувати спільну діяльність людей з метою задоволення тих чи інших соціальних потреб. Виникнення визначених суспільних потреб, а також умови для їхнього задоволення є першими необхідними моментами інституалізації.
Соціальний інститут утворюється на основі соціальних зв'язків, взаємодії і відносин конкретних особ індивідів, соціальних груп і інших спільнот. Але він, як і інші соціальні системи, не може бути зведений до зведення цих особ і їхніх взаємодій. Соціальні інститути носять надіндивідуальний характер, мають свою власну системну якість. Тобто, соціальний інститут являє собою самостійне суспільне утворення, що має свою логіку роз витку
Третім важливим елементом інституалізації є організаційне оформлення соціального інституту. Зовні соціальний інститут являє собою сукупність особ, установ, які мають визначені матеріальні засоби і виконують визначену соціальну функцію. Отже, кожен соціальний інститут характеризується наявністю мети своєї діяльності, конкретними функціями, що забезпечують досягнення такої мети, набором соціальних позицій і ролей, типових для даного інституту.