Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
аналітична Хлібодар Савчук А П ЕП 51.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
328.19 Кб
Скачать

1.2. Внутрішнє середовище підприємства.

Досвід показує, що навіть за наявності сприятливих умов господарювання чимало підприємств зазнає невдачі. Це спричиняється насамперед недоліками і прорахунками діяльності самих підприємств щодо їх внутрішнього середовища.

Внутрішнє середовище підприємства – сукупність факторів, які формують його довгострокову прибутковість і перебувають під безпосереднім контролем керівників та персоналу підприємства.

Розглянемо вплив і важливість кожного з чинників на ефективну діяльність підприємства.

Виробництво. Виробництво – є одним із найважливіших факторів внутрішнього середовища. Кожне підприємство прагне отримати максимальний прибуток, але при цьому здійснити мінімальні витрати. Це можна досягнути за допомогою використання всіх виробничих потужностей, покращення використання основних виробничих фондів, проведення диверсифікації.

Основне виробництво ТзОВ «Хлібодар» представлене великим цехом, де діє чотири лінії з випікання хліба і хлібобулочних виробів. Кожну лінію обслуговують робітники, виконуючи однотипні операції з виготовлення продукції.

Технологічна схема виробництва на хлібокомбінаті складається із таких стадій: приймання і зберігання сировини, приготування напівфабрикатів, тіста, простійки, тістових заготовок, випікання хліба і хлібобулочних виробів, складання, укладання і реалізація.

Основною сировиною для виробництва хлібобулочних виробів є борошно вищого, 1-го і 2-го ґатунку, борошно житнє, дріжджі, сіль, вода. Допоміжною сировиною є цукор, яйця, маргарин, масло, сухе молоко.

Борошно на виробництво підвозять борошновозами, також передбачено зберігання борошна в силосних ємностях місткістю 30 тонн.

Борошно подається за допомогою аерозоль транспорту (стиснуте повітря), сіль перед виробництвом розчиняється і використовується у вигляді розчину солі. Дріжджі пресовані розчиняють і використовують у вигляді дріжджової суміші, воду отримують із артезіанської свердловини, масло, маргарин розчиняється, сухі сипучі речовини просіваються.

Наступною стадією на виробництві є приготування опар, квасу або закваски. Опари – це напівфабрикати, які складаються із борошна, води і дріжджів, призначаються для накопичення дріжджових клітин, у яких проходить спиртове бродіння, під час бродіння опару проходить накопичення етилового спирту, вуглекислого газу і різних побічних речовин.

Ці напівфабрикати необхідні для приготування хліба і хлібобулочних виробів. Для приготування хліба використовують дріжджові солоні опари, а для хлібобулочних виробів – густі опари без внесення солей. Кваси використовуються для приготування житньо – пшеничних сортів хліба. Їх готують із борошна житнього і молочно – кислих бактерій. В квасах проходить молочно – кисле бродіння під час якого накопичується молочна кислота, вуглекислий газ і побічні ароматичні речовини.

Приготування тіста для хлібів пшеничних на рідких солоних опарах проходить в машині безперервної дії, приготування тіста для булочних виробів проводиться у машині парної дії, які оснащені чанами. Приготування тіста житньо-пшеничних виробів проходить також в чанах.

Після замісу тісто бродить 1 годину, потім тісто ділиться на тістові заготовки тістонадільником А2 – ХТМ, після ділення тістові заготовки округлюються округлювачем, житньо – пшеничні не округлюються, а підкатуються на стрічці.

Булочні вироби після округлення формуються згідно форм вручну. Прості та сформовані вироби проходять у розційних шафах протягом 30 – 60 хвилин. Потім тістові заготовки подаються на випічку у тунельні печі марок ППС, ППП – 95. Випічка триває від 20 до 50 хвилин в залежності від виду і ваги тістової заготовки. Після випічки готові вироби укладаються у контейнери і відправляються у відділ збуту.

Саме такий виробничий процес характеризує основне виробництво, тобто метод організації потоковий.

Потужність цеху, а також випуск ним продукції у 2008 - 2011 роках наведено в таблиці

Таблиця 1.2.

Використання проектної потужності підприємства

з /п

Показники

Одиниці виміру

Роки

Відхилення

2008

2009

2010

2011

2008 - 2009

2009 - 2010

2010 - 2011

1.

Проектна потужність

тонн

47000

47000

47000

47000

-

-

-

2.

Обсяг виробленої продукції

тонн

22938

23510

36805

46019

572

13295

9214

3.

Освоєння проектної потужності

%

48,80

50,02

78,30

97,91

-1,22

-28,28

-19,61

З даних таблиці 1.2. видно, що з 2008 по 2011 роки обсяг виробництва продукції зростав, також збільшився відсоток освоєння виробничої потужності, що пов’язано з збільшенням обсягів виробництва продукції.

Для того, щоб збільшити виробничу потужність необхідно проаналізувати ситуацію щодо основних фондів.

У 1998 році основні фонди були викуплені генеральним директором і до сьогоднішнього часу більша частина цих фондів функціонує, а частина була замінена за рахунок прибутку.

Відповідно до виконуваних функцій основні фонди поділяють на групи, які наведені нижче.

Група „Будинки, споруди та передавальні пристрої” хлібокомбінату включає: головний корпус, автовагову, мусозбирач, жилі будівлі, кіоски, пожежне господарство, насосна станція, асфальтне покриття, сіті водопроводу, теплосіть, телефонна сіть, газова мережежа, огородження, автозаправний блок, склад.

До групи „Машини та обладнання ” на підприємстві відносять:

- тістомісильна машина, діжа, заварочна машина, агрегат ТІХР – 140, закаточна машина, наповнювач опари, водонагрівач,, тістоокруглювач, просіював РХЗІ4Т, тісто заварювальна машина, печі, солерозчинник, розкаточна машина, насоси, хліборізка, бункера для муки, компресор, циркулярний стіл, вентилятори, силовий щит, вібратори;

- ваги, лічильники реактивні, газовий лічильник;

- комп’ютери, прилади, касові апарати, копіювальні апарати;

Група „Транспортні засоби” представлена засобами пересування, переміщення людей, вантажів, вона включає:

- автомобілі автомобілі Газель (хлібовози, хлібні фургони) ;

Група „Інструменти, прилади, інвентар” включає:

- пневматичні і електричні інструменти;

- робочі столи, групове огородження машин;

- меблі, стіл засідання, стіл двотумбовий, меблі офісні.

Інформацію, щодо стану, руху, забезпеченості, ефективності використання основних фондів наведено в наступних таблицях (див. табл.1.3, 1.4, 1.5.).

Таблиця 1.3.

Наявність, стан та рух основних фондів

№ з/п

Показники

Одиниці виміру

Роки

Відхилення

2008

2009

2010

2011

2009-2008

2010-2009

2011-2010

1.

Вартість основних фондів

тис. грн.

5355,7

6231,6

6389,3

7249,9

875,9

157,7

860,6

2.

Сума зносу основних фондів

тис. грн.

2238,4

2509,4

2840,3

3255,4

27,1

330,9

415,1

3.

Сума основних фондів, що вибула

тис. грн.

1505,1

24,5

74,7

23,4

-1480,6

50,2

-51,3

-51,3

4.

Сума основних фондів, які поступили

тис. грн.

851,8

900,4

231,4

-

48,6

-669

-231,4

5.

З них нові

тис. грн.

851,8

900,4

231,4

-

48,6

-669

-231,4

6.

Коефіцієнт зносу основних фондів

0,42

0,40

0,44

0,45

-0,02

0,04

1

7.

Коефіцієнт придатності основних фондів

0,58

0,60

0,56

0,55

0,02

-0,04

-0,04

8.

Коефіцієнт вибуття основних фондів

0,25

0,0046

0,012

0,0032

0,2454

0,6074

0,0088

9.

Коефіцієнт надходження основних фондів

0,16

0,144

0,036

-

-0,016

0,108

-0,036

10.

Коефіцієнт оновлення основних фондів

0,16

0,144

0,036

-

-0,016

0,108

-0,036

Таблиця 1.4.

Забезпеченість підприємства основними фондами

№ з/п

Показники

Одиниці виміру

Роки

Відхилення

2008

2009

2010

2011

2009-2008

2010-2009

2011-2010

1.

Обсяг виробництва продукції

тис. грн.

9569,8

9207,8

10536,25

13142,7

-362

1361.45

2606,45

2.

Вартість основних фондів

тис. грн.

2238,4

2509,4

2840,3

3255,4

27,1

330,9

415,1

3.

Вартість машин і механізмів

тис. грн.

3215,7

3733,2

3873,9

4539,7

517,5

140,7

665,8

4.

Чисельність робітників зайнятих у зміну

осіб

28

28

28

28

-

-

-

5.

Фондозабезпеченість виробництва

грн. / грн.

0,56

0,68

0,61

0,5

0,12

-0,07

-0,06

6.

Механозабезпеченість виробництва

грн. / грн.

0,34

0,41

0,37

0,35

0,07

-0,02

-0,02

7.

Фондоозброєність праці

тис. грн. / особу

191,275

222,557

228,154

258,925

31,282

5,597

30,771

8.

Механоозброєність праці

тис. грн. / особу

114,846

133,328

138,354

162,132

18,482

5,026

23,778

Таблиця 1.5.

Ефективність використання основних фондів на підприємстві

№ з/п

Показники

Одиниці виміру

Роки

Відхилення

2008

2009

2010

2011

2009-2008

2010-2009

2011-2010

абс.

абс.

абс.

1.

Обсяг виробництва продукції

тис. грн.

22938

23510

36805

46019

572

13295

9214

2.

Вартість основних фондів

тис. грн.

5355,7

6231,6

6388,3

7249,9

875,9

157,7

861,6

3.

Вартість машин і механізмів

тис. грн.

3215,7

3733,2

3873,9

4539,7

517,5

140,7

665,8

4.

Річні амортизаційні відрахування

тис. грн.

591

578,9

727

732

-12,1

148,1

5

5.

Величина експлуатаційних витрат

тис. грн.

814,904

722,465

915,404

1167,06

-92,439

192,939

251,656

6.

Фондовіддача

грн./грн.

4,31

3,83

5,59

6,54

-0,48

1,76

0,95

7.

Фондовіддача по активній частині

грн./грн.

2,97

2,46

2,72

2,89

-0,51

0,26

0,17

8.

Коефіцієнт віддачі спожитих основних фондів

грн./грн.

40,36

35,88

32,43

32,28

-4,48

-3,45

-0,15

9.

Коефіцієнт фондозйому

грн./грн.

11,74

12,74

11,51

11,26

1

-1,23

-0,25

Дані попередніх таблиць свідчать, що основні фонди вже перенесли 45% своєї вартості на готову продукцію. Протягом трьох років на підприємство поступали нові основні виробничі фонди.

Фондоозброєність і механоозброєність праці протягом чотирьох років зростає, це є позитивним моментом для підприємства, оскільки створюються умови для підвищення продуктивності праці. Ефективність виробництва буде забезпечуватися за умови коли темпи росту обсягів виробництва, будуть випереджати темпи зростання фондоозброєності праці.

Щодо динаміки фондовіддачі, слід зазначити, що в 2008 році порівняно з 2009 роком цей показник зменшився на 0,48 грн. / грн., у 2010 році порівняно з 2009 роком зріс на 1,76 грн. / грн., у 2011 році порівняно з 2010 роком зріс на 0,95 грн. / грн. Такі ж коливання спостерігаються з показником фондовіддачі по активній частині. Тобто, потрібно постійно звертати увагу на збільшення цих показників.

Фінанси. Діяльність підприємства неможлива без наявності певної кількості грошей, які необхідні для закупівлі сировини, матеріалів, обладнання, оплати праці. Для того, щоб підприємство ефективно функціонувало необхідно достатньо приділяти увагу фінансовій політиці підприємства. Тому на підприємстві постійно здійснюється аналіз надходження і використання коштів, оборотних фондів, здійснюють оцінку і аналіз показників рентабельності. Використовуючи звіт про фінансові результати проведено динамічний аналіз основних фінансових показників ( див. табл. 1.6).

Таблиця 1.6.

Динаміка основних фінансових показників

№ з/п

Показники

Одиниці виміру

Роки

Відхилення

2008

2009

2010

2011

2009-2008

2010-2009

2011-2010

абс.

абс.

абс.

1.

Чистий дохід

тис. грн.

18624

19294

31356

37994

670

12062

6638

2.

Собівартість

тис. грн.

13502

13018

22507

26469

-484

9489

3962

3.

Валовий прибуток

тис. грн.

1298,5

1854,5

1228,0

2334,9

556,0

-625,5

1106,9

4.

Чистий прибуток

тис. грн.

469

(279)

204

265

190

483

61

5.

Рентабельність виробництва

%

3,47

-

0,91

1

-3,47

0,91

З даних таблиці 1.6 видно, що величина чистого доходу підприємства у 2009 році порівняно з 2008 збільшилась на 670 тис. грн., у 2010 році порівняно з 2009 роком збільшилась на 12062 тис. грн. Таке ж коливання спостерігається із собівартістю, валовим прибутком, чистим прибутком. Аналіз динаміки фінансових показників засвідчив, що підприємство працює прибутково.

Маркетинг. На сучасному етапі на підприємстві маркетингова служба відсутня, і це є одним із негативних моментів у діяльності підприємства. Адже робота маркетолога є досить важливою для подальшої діяльності підприємства, оскільки вищестояче керівництво повинно знати інформацію щодо частки ринку, яку займає підприємство, який обсяг попиту на його продукцію, дослідження нових ринків збуту, сировини, необхідно також постійно досліджувати смаки й уподобання споживачів.

Функцію, щодо отримання замовлень на виробництво продукції і їх реалізації на ВАТ „Ковельський хлібокомбінат” здійснює служба – „Експедиція”. В цій службі працюють працівники таких професій: комірник готової продукції, приймальник замовлень, оператор ЕОМ, вантажник, слюсар – ремонтник, дезінфектор лотків.

Тобто, в цій службі є людина, яка безпосередньо приймає замовлення від споживачів, укладаючи при цьому договори (замовлення здійснюється за добу), потім заявка подається начальнику цеху, при цьому розраховується необхідна кількість ресурсів, для заданого обсягу виробництва. Тоді розрахунок необхідної кількості сировини передається на склад. Складське господарство намагається забезпечити виробничий процес необхідною сировиною і матеріалами. Щодо пошуку сировини, то цю функцію виконує комерційний директор самостійно. У таблиці 1.7 наведено динаміку обсягів виробництва продукції.

Таблиця 1.7.

Обсяги виробництва продукції ТзОВ «Хлібодар»

за 2008-2011 роки

з /п

Найменування продукції

Одиниця виміру

Роки

Відхилення

2008

2009

2010

2011

2009-2008

2010-2009

2011-2010

1.

Хліб і хлібобулочні вироби

тонн

7587

7826

8958

8608

239

1132

-350

2.

Булки (500г.)

тонн

1048

1217

1271

1206

169

74

-65

3.

Здобні

тонн

443

560

555

411

117

-5

-144

4.

Бараночні вироби

тонн

4

21

20

12

17

-1

5

5.

Сухарі паніровані

тонн

16

26

29

23

10

3

-6

10.

Продукція в діючих цінах без ПДВ

тис. грн.

9569,8

9207,8

10536,2

13142,7

-362

1328,4

2606,5

11.

Продукція в діючих цінах з ПДВ

тис. грн.

11484

11049,0

12643,5

15771,2

-435

1594,5

3127,7

Дані таблиці 1.7 свідчать, що виробництво хліба і хлібобулочних виробів до 2010 року збільшувалось, а у 2011 році спостерігається зменшення обсягів виробництва порівняно з 2010 роком на 350 тонн. На підприємстві крім розрахунку обсягу товарів народного попиту, також розраховують обсяг продукції в діючих цінах, для того щоб прослідкувати динаміку цінової ситуації на ринку.

Щодо цін на продукцію, то підприємство формує їх виходячи з розміру собівартості. Ціна хліба залежить в основному від ціни борошна, та відсотку прибутку. Підприємство намагається тримати ціни на рівні, який прийнятний для споживачів, при цьому не працюючи із збитком.

Задоволення суспільних потреб за рахунок підвищення якості продукції відповідає інтенсивному типові розвитку виробництва, є характерною рисою НТП. Вивчаючи товар на ринку споживач порівнює, зважує його властивості виражені у фізичних, електричних та інших одиницях з конкретними показниками своєї потреби. У цьому випадку говорять про наявність якісних показників продукції, які визначаються потребами споживача.

Якість продукції згідно з державними стандартами – це сукупність технічних, економічних, експлуатаційних та інших властивостей, які обумовлюють здатність продукції задовольняти певні потреби відповідно з її призначенням.

Контроль якості продукції на ТзОВ «Хлібодар» здійснює лабораторія, працівниками якої є технологи. На кожен вид продукції є стандарт, якого технологи притримуються. Якість продукції контролюється цілодобово, при виробництві хліба в цеху є рядовий технолог, який контролює виробничий процес. Технолог у виробничому цеху контролює виробничий процес протягом зміни.

Приклад оцінки якості хліба.

Якість хліба білого 1 ґатунку черевневого повинна відповідати потребам нормативно – технічної документації, згідно ГОСТ – 26987 – 86 у готовому виробі визначають такі фізико – хімічні властивості такі, як вологість, кислотність, пористість, що повинні відповідати наступним числовим значенням:

1. Вологість не більше – 44%;

2. Кислотність не більше – 30,4%;

3. Пористість не менше – 67%.

Контроль якості хліба білого 1 ґатунку черевневого у лабораторії підприємство здійснює у повному обсязі.

Персонал. Персонал – це головний фактор виробництва. Джерела більшості проблем на підприємстві можуть бути в остаточному підсумку виявлені в людях. Якщо підприємство має кваліфікованих співробітників і керівників із добре мотивованими цілями, воно в стані визначення різноманітних альтернативних стратегій. У противному випадку варто домагатися поліпшення роботи, тому що дана слабість із найбільшою можливістю буде наражати на небезпеку майбутню діяльність підприємства.

Динаміка забезпеченості персоналу ТзОВ «Хлібодар» наведена в таблиці 1.8.

Таблиця 1.8.

Динаміка забезпеченості персоналу

№ з/п

Показники

Одиниця виміру

Роки

Відхилення

2008

2009

2010

2011

2009-2008

2010-2009

2011-2010

абс.

абс.

абс.

1.

Працівники

осіб

198

212

221

210

14

9

-11

2.

Прийнято працівників

осіб

41

62

35

18

21

-27

-17

3.

Вибуло працівників, усього:

з них:

за власним бажанням, звільнено за прогул та інші порушення трудової дисципліни, невідповідність займаної посади

осіб

осіб

23

23

35

35

33

33

19

19

12

12

-2

-2

-14

-14

4.

Рівень плинності кадрів

%

12

16

15

8

4

-1

-7

5.

Інтенсивність обороту із звільнення

%

12

16

15

8

4

-1

-7

6.

Інтенсивність обороту із прийняття

%

21

29

15

8

8

-14

-7

7.

Продуктивність праці

тис. грн./особу

46,410

45,481

42,775

53,477

0,929

-2,706

10,702

8.

Фонд оплати праці

тис. грн.

4900,6

5145,9

5961,6

6098,1

245,3

815,7

135,6

Як видно з вищенаведеної таблиці відбувається коливання рівня плинності кадрів (звільнені за порушення трудової дисципліни), що є негативним для діяльності підприємства, для цього необхідно зменшувати величину зайвого обороту.

Продуктивність праці до 2010 року зменшувалась з 46,410 до 42,775 тис. грн на 1 робітника, а з 2010 року почала поступово зростати і в 2011 році становила -53,477 на 1 робітника .

Фонд оплати праці з кожним роком на підприємстві зростає, збільшується величина премій.

Середній вік персоналу становить 45 років. У робітників відсутня вища освіта, наявна лише середня спеціальна. Спеціалісти і службовці мають повну вищу освіту. Кваліфікація персоналу постійно підвищується.

Організація управління. Організація управління є досить важливими факторами внутрішнього середовища підприємства. Саме вона визначає організаційну структуру підприємства, комунікаційні процеси, розподіл прав і відповідальності, ієрархію підлеглості.

С

Генеральний директор

ТзОВ «Хлібодар»

хема структури управління ТзОВ «Хлібодар» показано на рисунку 1.1.

Головний інженер

Бухгалтерія

Комерційний директор

Механіч., енергет. відділи

ПЕВ

Заступник ген. директора

Інспектор з кадрів

ВВЛ

Юрист – консультант

Директор Камінь - Каширського хлібзаводу

Гол. інженер К. - Каширського хлібзаводу