Розрахунок економічного ефекту від зменшення внутрішньо змінних втрат робочого часу

Показники, що характеризують діяльність підприємства	До зменшення внутрішньо змінних втрат робочого часу	Після зменшення внутрішньо змінних втрат робочого часу
Виручка від виконання робіт (послуг), всього,тис. грн	148279,0	168153,0
Середньоспискова чисельність працівників, осіб	2582	2395
Фонд заробітної плати, тис. грн.	81482,4	90469,0
Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн.	361556,0	385850,0
Фондовіддача, грн./грн.	0,609	0,877
Середньорічна продуктивність праці, тис. грн./ людину	58,0	71,1
Повна собівартість, тис. грн.	137083,0	153438,0
Питомі витрати, грн./грн.	0,95	0,94
Чистий прибуток, тис. грн.	10836,0	10191,0

На ВП «Рівненська дирекція залізничних перевезень» серйозною проблемою є втрати внутрішньо змінного часу при виконанні ремонтних робіт. Скорочення вказаних втрат робочого часу можна досягти впровадивши в життя наступні заходи: поліпшити умови організації роботи, проводити додаткове технічне обслуговування, ремонт устаткування, підвищити рівень матеріально-технічного забезпечення, впроваджувати економічні стимули, що дасть можливість зменшити внутрішньо змінні втрати робочого часу на 12%.

Розрахунки показали що зниження витрат виробництва відбувається за рахунок зменшення частки амортизаційних відрахувань у собівартості одиниці продукції. У 1 році частка амортизації в одиниці вартості продукції становила 0,074 а у 2 році – 0,071, тобто зменшилась на 0,003. Коефіцієнт використання внутрішньо змінного часу зріс з 0,825 у базовому році до 0,830 у плановому році.

Висновки до розділу 4

Отже, для збільшення ефективності використання та оновлення основних засобів підприємства було запропоновано підвищити коефіцієнт використання внутрішньо змінного часу.

Реалізація цього поректу дозволить підприємству підвищити рівень використання основних засобів, їх обслуговування та ремонту, що й забезпечить зниження ризику зношеності основних засобів, можливе повторне використання. А також зменшить витрати на їх придбання, що в свою чергу призведе до зниження суми необоротних активів підприємства та його здатність, покривати їх суму власним капіталом підприємства.

Розрахунки показали що зниження витрат виробництва відбувається за рахунок зменшення частки амортизаційних відрахувань у собівартості одиниці продукції. У 1 році частка амортизації в одиниці вартості продукції становила 0,074 а у 2 році – 0,071, тобто зменшилась на 0,003. Коефіцієнт використання внутрішньо змінного часу зріс з 0,825 у базовому році до 0,830 у плановому році.