Розділ 2 визначення проблеми вп «рівненської дирекції залізничних перевезень»

Залізничний транспорт є найрозвинутішим в Україні. Залізницею здійснюється 46% від загальних перевезень, але закордонних перевезень – лише 14%. Перевагами цього виду транспорту є велика розгалуженість та низькі тарифи. Пропускна спроможність залізничної мережі значно перевищує поточні обсяги руху. Важливість залізничного транспорту всистемі транспортних комунікацій України посилюється і тим, що через територію держави пролягають основні транспортні транс'європейські коридори: Схід — Захід, Балтика — Чорне море. Зокрема, транс'європейська залізнична магістраль Е-30, що бере початок в Берліні, перетинає Україну за маршрутом Мостиська — Львів — Київ і йде далі до Москви. Вона ж на території Польщі перетинається з швидкісними магістралями Е-59 та Е-65 і створює можливість швидкісного залізничного сполучення практично між усіма державами Європи.

Проблемами галузі є:

• застарілість основних засобів

• невідповідність ширини колії європейським стандартам

• значна частина колій є не електрифікованою (більше 70%)

• середня швидкість пересування становить 20 км/год.

Неможливість встановлення рентабельних тарифів на перевезення пасажирів через соціальні причини.

Висновки до розділу 2

Отже, основною проблемою у діяльності Дирекції, як і по всій залізниці є застарілість основних засобів.

Якщо розглядати пасажирські перевезення, то проблемою є відсутність належного рівня сервісу на залізничних вокзалах та в самих поїздах, поганий санітарний стан вагонів, відсутність розваг протягом тривалої дороги (відеозал, дитячі вагони). Все це робить подорож залізницею малоприємною для пасажирів.

Для залізниці перевезення пасажирів є збитковою діяльністю, яка має фінансуватись за рахунок вантажоперевезень, але рентабельності вантажоперевезень донедавна заважав високий рівень бартеру у розрахунках, тому залізниця весь час відчувала брак “живих” коштів.

Розділ 3 альтернативні варіанти дій вп «рівненської дирекції залізничних перевезень» щодо вирішення проблеми застарілості основних засобів

Для вирішення однієї з основних проблем залізничного транспорту – зменшення критичного рівня зносу основних засобів – необхідно впровадити інвестиційну політику, спрямовану на забезпечення інвестиційними ресурсами процесів:

• простого відтворення основних виробничих фондів з доведенням до нормативного рівня їх зносу (практична мета);

• впровадження інноваційної моделі розвитку (стратегічна мета).

Ці положення визначають головну мету, яка повинна бути досягнута при формуванні й практичній реалізації програми реформування.

Шляхи і способи розв’язання проблеми

У ході виконання передбачається:

• створення інвестиційно-інноваційної моделі розвитку підприємств галузі з впровадженням прогресивної технології у транспортний процес;

• технічне переоснащення виробничої бази галузі на основі розроблення та прийняття нормативно-правових актів щодо регулювання процесів простого відтворення основних фондів галузі та впровадження інноваційної моделі її розвитку;

• модернізація рухомого складу та інфраструктури залізничного транспорту, його переоснащення, досягнення на цій основі високої економічної ефективності виробництва, сучасних рівнів споживчих стандартів, інтеграції залізниць у європейську транспортну систему;

• впровадження прогресивних технологій у транспортно-експедиційний процес та процес перевезень вантажів на основі логістичних принципів і, в першу чергу, на міжнародних перевезеннях: експортних, імпортних і транзитних в межах транспортних коридорів;

• створення орієнтованої на споживача гнучкої економічної системи організації управління, сприятливої до технічного прогресу та здатної до збереження і зміцнення позицій залізничного транспорту України на внутрішньому та міжнародному ринках транспортних послуг;

• підвищення конкурентоспроможності залізничного транспорту;

• удосконалення системи державного регулювання і управління;

• удосконалення фінансово-економічної системи, тарифної політики та економічних відносин залізничного транспорту із споживачами його послуг, суміжними видами транспорту, державою, регіонами, а також внутрішньогалузевих стосунків на ринкових принципах;

• проведення комплексу нормативно-правових, організаційних, економічних, технологічних, технічних та інформаційних заходів, що забезпечують інтеграційні процеси залізниць із закордонними видами транспорту, в тому числі розвиток експорту транспортних послуг;

• реструктуризації системи управління залізничним транспортом шляхом розмежування регуляторно-контрольних та виробничих функцій;

• введення окремого обліку доходів, витрат і фінансових результатів за видами економічної діяльності залізничного транспорту.