Висновки

Химерний роман слід розглядати передусім як спробу відображення в сучасній літературі тієї стильової лінії, що відіграла велику роль на початковому етапі формування нової української літератури та літературної мови, а саме лінії сміхової, бурлескно- травестійної. Не випадково перший химерний роман з'явився в кінці 50-х років, з початком хрущовської «відлиги», коли слово й думка почали, хоч і несміливо, вивільнитися з-під пресу тотальних заборон сталінського режиму. В оновленій атмосфері кінця 50 – 60-х років у літературах народів нашої країни виникла потреба знайти нові стильові напрями, жанри, тому погляди українських письменників звернулися до жанру, який традиційно вважався специфічно національним, українським.

Навколо химерної прози відразу виникли численні дискусії, які стосувалося її дефініції, яка не так і не була вироблена. З самих варіацій назв (умовно-алегорична, лірико-бурлескна тощо) можна зробити висновок, що твори насичені фольклором, фантастикою, міфологізмом. У зв'язку з цим розгорталися питання навколо використання міфологічних мотивів у романах.

Письменники почали активно використовувати морально-філософського потенціалу біблійних і народних джерел як один із способів ідейно-художнього збагачення творів. Фольклорно-міфологічні асоціативні зв'язки стають у системі художнього часу роману засобом поєднання рівня свідомості нашого сучасника з віковою свідомістю народу. Всебічне вивчення процесу освоєння філософського потенціалу фольклору можливе лише з урахуванням історичної еволюції світоглядних ідей, народно-поетичних зразків у творчості письменника. Яскравим прикладом такого використання є роман В. Земляка «Лебедина зграя».

Хоча мода на химерний роман виявилася короткочасною, але актуальності вона не втратила і до сьогоднішнього дня. Причина цього полягає у висвітленні стильової течії по-новому. Це споба відродити інтерес до химерної прози, до її поетики, до міфологізування, як способу відображення суспільно-історичних подій в романі, який створює поетику повторюваності. Таким чином народжуються специфічні засоби композиції роману-міфа. Історія постає наче повторення, повторне розігрування певних ролей. Автор у свою чергу виступає у ролі оповідача або окремого героя.

Чим значніший твір, тим, очевидно, мають бути різноманітніші інтерпретації його. Погоджуючись з тим, що можна говорити про фольклорну основу творів, історизм, соціально-конкретну інтерпретацію, їхню романтичну спрямованість, близькість з епосом, філософською та психологічною прозою.

Дана робота є спробою дослідження химерної прози як літературностильової течії, окреслення її основних рис, а також характеристика ролі міфологічних елементів у поетиці романів, зокрема у романі «Лебедина зграя» Василя Земляка.

Список використаних джерел

1. Бахтин М. М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура Средневековья и Ренессанса. – М., 1965. – 527 с.

2. Бушлаєв Г. Д. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях. – К., 1993. – 493 с.

3. Вєдіна В. П., Жулинський М. Г. Сучасний слов'янський роман: соціально-філософські й естетичні аспекти // ІX Міжнародний з'їзд славістів. Слов'янські літератури. – К., 1983. – С. 48 – 56.

4. Волинський К. Л. Ще раз про роман «Лебедина зграя» / К. Л. Волинський // Радянське літературознавство. – 1972. – № 7 . – С. 13 – 22.

5. Власенко В. С., Логвиненко К. В. На бистрині часу: Становлення радянського способу життя і нової людини в романах Василя Земляка. – К., 1983. – 397 с.

6. Голан А. Н. Миф и символ. – М.: Русслит, 1993. – 357 с.

7. Голосовкер Я. Э. Логика мифа. – М., 1976. – 496 с.

8. Городнюк Н. Знаки необароішвої культури Валерії Шевчука: компаративні аспекти. – К.: Твім інтер, 2006. – С. 29 – 40.

9. Гуцало Є. П. Химерне в реальному / Є. П. Гуцало // Дніпро. – 1975. – № 2. – С. 145 – 151.

10. Дончик В. Г. Зупинені миті: статті, спогади, полеміка. – К., 1981. – 255 с.

11. Дончик В. Г. Єдність правди і пристрасті. Літературно-критичні статті. – К., 1981. – 217 с.

12. Дончик В. Г. Неосвоєне багатство / В. Г. Дончик // Дніпро. – 1987. – № 3. – С. 117 – 130.

13. Дончик В. Г. Український радянський роман. – К., 1987. – 463 с.

14. Дончик В. Г. (упоряд.) З добою нарівні: соціалістична дійсність і сучасний літературний процес. – К., 1985. – 309 с.

15. Жулинський М. Г. Виступ на Пленумі правління СПУ «Українська сатира і гумор сьогодні» / М. Г. Жулинський // Літературна Україна. – 1979. – № 14. – С. 350 – 361.

16. Жулинський М. Г. Людина як міра часу: концепція людини і проблема характеру в сучасній радянській літературі. – К., 1974. – 561 с.

17. Жулинський М. Г. Пафос життєствердження. – К., 1974. – 186 с.

18. Загребельний П. Сила таланту / П. Загребельний // Дніпро. – 1983. – № 4 . – С. 22 – 30.

19. Земляк В. С. Лебедина зграя. Роман. – К.: Дніпро, 1971. – 310 с.

20. Іваничук Р. Через перевал. Химерний роман. Львів, 2004. 190 с.

21. Ільницький М. Безперервність руху. – К.: Радянський письменник, 1983. – 231 с.

22. Ільницький М. Від епічності…до епічності / М. Ільницький // Дніпро. – 1981. – № 12. – С. 137 – 147.

23. Ільченко О. Твори в 2-х т.т. – К., 1979. – Т. 1. – 683 с.

24. Історія української літератури ХХ ст. / Під ред. В. Дончика, кн. 2. – К.: Либідь, 1995. – 507 с.

25. Ковальчук О. Г. Український повоєнний роман (Проблеми жанрового розвитку) – К:. Вища школа, 1992. – 174 с.

26. Кравченко А. Є. Загадка «химерного роману» / А. Є. Кравченко // Дніпро. – 1981. – № 5. – С. 134 – 138.

27. Кравченко А. Є. Художня умовність в українській радянській прозі. – К.: Наукова думка, 1988. – 128 с.

28. Лексикон загального тв. порівняльного літературознавства. – Чернівці: Золоті литаври, 2001. – 633 с.

29. Літературознавчий словник-довідник. – К., 1997. – 752 с.

30. Майдаченко П. І. Комічне в сучасній українській прозі. – К.: Дніпро, 1991. – 190 с.

31. Мелетинський Є. В. Міф у романі ХХ ст. / Є. В. Мелетинський // Всесвіт. – 1977. – № 3. – С. 155 – 165.

32. Наєнко М. К. Історія українського літературознавства. – К.: Видавничий центр «Академія», 2001. – 359 с.

33. Наливайко Д. І. Міфологія і сучасна література / Д. І. Наливайко // Всесвіт. – 1980. – № 2 – № 3. – С. 501 – 516.

34. Нанко М. К. Історя укранського лтературознавства. – К.: Видавничий центр «Академя», 2001. – 359 с.

35. Неуважний В. Д. Фантастична народна фреска / В. Д. Неуважний // Всесвіт, 1977. – № 3. – С. 172 – 173.

36. Новиченко К. Стильові складники багатства сучасної прози / К. Новиченко // Дніпро, 1981. – № 7. – С. 135 – 145.

37. Погрібний А. Г. Осягнення сутності. – К., 1995.

38. Скрипник А. Повертаючись до Вавілона…/ А. Скрипник // Літературна Україна. – 1988. – № 41. – С. 4 – 9.

39. Слабошпицький М. Так починався майстер / М. Слабошпицький //Літературна Україна. – 1979. – № 24. – С. 6 – 13

40. Спорадець В. І. Душа, що прагне високості(деякі риси стилю Василя Земляка) / В. І. Спорадець // Радянське літературознавство. – 1982. – № 10. – С.45 – 51.

41. Сучасний український роман у контексті світової літератури. «Круглий стіл» «Вітчизни» // Вітчизна. – 1981. – № 10. – С. 146 – 164.

42. Фащенко В. В. Герой і слово(проблеми, характери і поетика радянської прози 8 –х р.р.). – К.: Дніпро, 1986. – 320 с.

43. Чабанівський М. Завітаймо друже, у Вавілон / М. Чабанівський // Літературна Україна. – 1971. – № 30. – С. 31 – 34.

44. Шпиталь А. Проблема вибору в сучасній літературі // Радянське літературознавство. – 1980. – № 11. – С. 25 – 36.

45. Штонь Г. Стиль письма чи стиль мислення / Г. Штонь // Дніпро. – 1981. – № 1. – С. 138 – 143.

46. Українська усна народна творчість: навчальний посібник / Під ред. Лановик М. Б., Лановик З. Б. – К.: Знання – Прес, 2006. ─ С. 71 – 94.

47. Український роман сьогодні (Матеріали 5 пленуму правління Спілки письменників України 12 – 13 квітня 1976 року). – К., 1979. – 478 с.

Електронний ресурсний режим доступу:

48. http//opac.library.kb.ua/txt/metod/htm.

49. http://tineydgers.at.ua