- •13. Поняття та правова природа шлюбу.
- •14. Порядок державної реєстрації шлюбу.
- •15. Розірвання шлюбу в судовому порядку.
- •16. Розірвання шлюбу через органи драцСу.
- •17. Наслідки розірвання шлюбу.
- •19. Правові підстави та наслідки визнання шлюбу недійсносним.
- •22. Поняття особистих немайнових прав та обов’язків подружжя.
- •26. Загальна характеристика майнових відносин подружжя.
- •27. Майно, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка.
- •35. Припинення права одного з подружжя на аліменти.
- •38. Поняття та правова природа шлюбного договору.
- •45. Визначення походження дитини.
- •46. Добровільне встановлення батьківства.
- •47. Встановлення батьківства в судовому порядку.
- •48. Загальні підстави виникнення прав і обов'язків матері, батька і дитини.
- •54. Характеристика батьківських прав і обов’язків.
- •58. Порядок вирішення спорів між батьками про місце проживання дітей.
- •61. Поновлення батьківських прав.
- •62. Відібрання дітей.
- •63. Поняття аліментних зобов’язань батьків і дітей.
- •64. Аліменти на непрацездатних повнолітніх дітей.
- •65. Форми виплати аліментів.
- •66. Форми влаштування дітей, що залишились без опіки батьків.
- •67. Поняття та загальна характеристика усиновлення.
- •68. Особи, які можуть бути усиновлені.
- •69. Особи, які можуть бути усиновлювачами.
- •70. Умови усиновлення.
- •71. Переважне право осіб на усиновлення.
- •72. Правові наслідки усиновлення.
- •73. Поняття прийомної сім’ї.
- •74. Договір про патронат.
- •75. Дитячий будинок сімейного типу.
- •76. Опіка та піклування над дітьми.
- •77. Правове регулювання усиновлення з іноземним елементом.
- •78. Застосування законів іноземних держав в сімейному праві
78. Застосування законів іноземних держав в сімейному праві
В Україні не лише визнаються акти цивільного стану, здійснені за кордоном за законами інших держав, а в окремих випадках допускається застосування іноземних законів. Сімейне законодавство іноземних держав застосовується в Україні, якщо воно не суперечить основним засадам регулювання сімейних відносин, що встановлені у ст. 7 СК України. Закон допускає врегулювання сімейних відносин за домовленістю (договором) між їх учасниками, наприклад для врегулювання майнових відносин осіб, які подали заяву про реєстрацію шлюбу. Подружжя вправі також укласти шлюбний договір. Батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому встановити розмір та строки виплати. Такі договори укладаються у письмовій формі і потребують нотаріального посвідчення. Право на врегулювання сімейних відносин на підставі договору мають також іноземці та особи без громадянства. Регулювання сімейних відносин повинно здійснюватися з урахуванням права на таємницю особистого життя їх учасників, їхнього права на особисту свободу та недопустимість свавільного втручання у сімейне життя. Учасник сімейних відносин не може мати привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, статі, політичних, релігійних та інших переконань, етнічного та соціального походження, матеріального стану, місця проживання, за мовними та іншими ознаками. Жінка та чоловік мають рівні права і обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними правовими актами, визнаними в Україні. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності відповідно до моральних засад суспільства. Кожен з учасників цих відносин має право на судовий захист. Частиною національного сімейного законодавства України є міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. При застосуванні законодавства України до іноземців або при застосуванні іноземного закону, що врегульовує сімейні відносини, необхідно спочатку встановити, чи не укладена державою, громадянином якої є зацікавлена особа, відповідна міжнародна угода. За наявності такої угоди питання про застосування законодавства України або іноземного законодавства повинне вирішуватись відповідно до правил міжнародної угоди.
