
- •Національний авіаційний університет робототехнічні комплекси
- •СИстема оцінювання
- •2. Використання комп’ютерної техніки і програмного забезпечення
- •Особливості перетворення Денавіта – Хартенберга при розв’язанні задач кінематики
- •Особливості техніки розв’язання оберненої задачі кінематики
- •Порядок виконання завдань та оформлення результатів
- •Параметри Денавіта-Хартенберга для розглянутого випадку
- •Контрольні питання та завдання
- •3.2. Динаміка двохланкового маніпулятора з розподіленою масою
- •Особливості вирішення задач, пов’язаних із динамікою маніпулятора
- •Особливості методу Лагранжа-Ейлера для розв’язання оберненої задачі динаміки
- •Особливості використання розподілення мас та тензора інерції
- •Швидкість ланки
- •Кінетична енергія маніпулятора
- •Потенціальна енергія маніпулятора
- •Функція Лагранжа
- •Рівняння Лагранжа
- •Порядок виконання завдань та оформлення результатів
- •Контрольні питання та завдання
- •3.3. Планування траєкторій для послідовного маніпулятора
- •Особливості вирішення задач, пов’язаних із планування траєкторії послідовного маніпулятора
- •Кубічні закони зміни кутів зчленувань
- •Загальні аспекти планування траєкторій
- •Обмеження, що використовуються при плануванні траєкторій
- •Траєкторія типу 4-3-4
- •Порядок виконання завдання та оформлення результатів
- •Контрольні питання та завдання
- •Особливості циклового дискретного управління
- •Особливості позиційного управління
- •Особливості неперервного контурного управління
- •Характеристики під-регулятора
- •Залежності параметрів під-регулятора та показників якості перехідного процесу
- •Загальні аспекти проектування під-регуляторів
- •Порядок виконання завдання та оформлення результатів
- •Контрольні запитання та завдання
- •4.2. Обробка зображень у системах технічного зору: бінарні та півтонові зображення
- •Особливості обробки зображень в системах технічного зору
- •Основні характеристики бінарних зображень
- •Особливості алгоритмів виділення країв
- •Особливості алгоритму Собеля для виділення країв
- •Особливості алгоритму Лапласа для виділення країв
- •Недоліки алгоритму Собеля
- •Порядок виконання завдання
- •Вираженою симетрією
- •Контрольні питання та завдання
- •4.3. Логічне програмування в Пролог: задачі прийняття рішень при декількох обмеженнях
- •Особливості розв’язування задач за допомогою мови програмування логіки Пролог
- •Ускладнення програми за допомогою правил
- •Рекурсія в Пролог
- •Структури та списки в Пролог
- •Порядок виконання завдання
- •Контрольні питання та завдання
- •4.4. Нейронні мережі: основи
- •Особливості використання нейронних мереж при розв’язуванні задач
- •Динамічні та статичні мережі
- •Методи навчання нейронних мереж
- •Порядок виконання завдання
- •Контрольні питання та завдання
- •4.5. Проектування систем нечіткого виводу на основі алгоритму Мамдані
- •Особливості розв’язання задач проектування систем нечіткого виводу на основі алгоритму Мамдані
- •Порядок виконання завдань та оформлення результатів
- •Контрольні питання та завдання
- •Список літератури
Особливості методу Лагранжа-Ейлера для розв’язання оберненої задачі динаміки
Цей метод ґрунтується на рівнянні Лагранжа наступного вигляду:
(3.4)
де L
– функція Лагранжа (L
= T
– V);
T
– кінетична енергія системи; V
– потенціальна енергія; qi
– узагальнені координати
;
- узагальнені сили та моменти.
Рух кожної ланки
маніпулятора описується в системі
координат з шістьма вимірами
,
де
- вектор початку координат кожної ланки,
та ,
,
- кути Ейлера. Вони пов’язують n-у
cсистему
координат досліджуваної ланки з базовою
.
Отже, узагальнені координати будуть
такими:
or
,
де t – час.
Необхідно відмітити, що однозначне розв’язання оберненої задачі динаміки можливе тільки для маніпулятора з 6 степенями свободи, тобто N = 6.
Особливості використання розподілення мас та тензора інерції
Якщо розглядається обертання, то необхідно знати розподілення маси по всіх осях обертання. Тоді використовується тензор інерції:
,
де для робота з дискретним розподіленням маси справедливо наступне:
(3.5)
(3.6)
а для робота з неперервним розподіленням маси справедливо таке:
де
- густина
ланки.
Швидкість ланки
Нехай вектор
визначає положення точки P
відносно базової системи координат
(x0,
y0,
z0).
Вектор
буде визначати положення тієї ж точки,
але вже в i-й
системі
координат
(рис. 3.6). Таким чином, швидкість точки P
в базовій системі координат може бути
визначена як
.
Рис. 3.6. Геометрія двохмірного маніпулятора
Тепер час згадати, що вектор може бути записаний через перетворення Денавіта-Хартенберга наступним чином:
Таким чином, можна отримати:
,
де qi – незалежні змінні i. Останній вираз може бути переписаний як
.
(3.7)
Тепер можна показати, що
,
(3.8)
де Qi
– постійні матриці. Наприклад, для
будемо мати
Отже, для обертальних
зчленувань матриця Qi
буде
та для призматичних зчленувань матриця
Qi
буде зовсім простою
.
Тепер визначимо
величину Dij
як
.
Нарешті, можна легко записати похідні
більш високих порядків
(3.9)
Кінетична енергія маніпулятора
Кінетична енергія dT системи з масою dm дорівнює
де dTi – кінетична енергія i-ої ланки маніпулятора. Вона може бути знайдена з наступного виразу:
(3.10)
де позначення ‘tr’ відповідає оператору сліду матриці, тобто, сумі діагональних елементів матриці.
Тепер розглянемо добуток у дужках:
.
Тоді вираз (3.10) можна переписати як:
Про інтегрувавши обидві частини цього виразу, отримаємо:
Інтегральна складова у дужках є матрицею інерції і-ої ланки відносно початку координат і-ої системи координат:
Виразимо величину Ji через складові тензора інерції I наступним чином:
(3.11)
де
- координати центра мас і-ої
ланки в і-ій
системі координат. Таким чином, сумарна
кінетична енергія маніпулятора дорівнює
.
Потенціальна енергія маніпулятора
Сумарна потенціальна енергія V маніпулятора, яка залежить від ваги робота, також може бути визначена як сума потенціальних енергій всіх ланок:
,
де
- вектор положення центра мас і-ої
ланки в і-ій
системі координат, g
– прискорення сили тяжіння.