Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Теорія 36.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
319.49 Кб
Скачать
  1. Охарактеризуйте методи управління кредитним ризиком на рівні кредитного портфеля.

Під кредитним ризиком розуміють можливість того, що в певний момент часу вартість кредитної частини банківського портфеля активів зменшиться у зв'язку з неповерненням, неповним або несвоєчасним поверненням кредитів, наданих банком.

методи управління: диверсифікація, лімітування, створення резервів, сек”юритизація.

диверсифікація – полягає у розподілі кредитного портфеля серед широкого кола позичальників, які відрізняються один від одного як за характеристиками, так і за умовами діяльності.

види диверсифікації: галузева, географічна, портфельна.

галузева диверсифікація означає розподіл кредитів між клієнтами, які здійснюють діяльність у різних галузях економіки.

географічна диверсифікація полягає у розподілі кредитних ресурсів між позичальниками, які перебувають у різних регіонах, географічних територіях, країнах із різними економічними умовами.

портфельна диверсифікація означає зосередження кредитів між різнмим категоріями позичальників – великими і середніми компаніями, під-вами малого бізнесу, фіз особами, урядовими та громадськими організаціями, домашніми господ.

метод диверсифікації слід застосовувати зважено та обережно, спираючись на статистичний аналіз і прогнозування, враховуючи можливість самого банку і, передусім, рівень підготовки кадрів. цей метод потребує професійного управління та глибокого знання ринку.

лімітування полягає у встановленні максимально допустимих розмірів наданих позичок, що дозволяє обмежети ризик.завдяки встановл лімітів кредитув банкам удається уникнути критичний втрат внаслідок необдуманої концентрації будь-якого виду ризику, а також диверсифікувати кредитний портфель та забезпечити стабільні доходи. ліміти визначаються як максим допустимий розмір позички чи напряму чи напряму кредитування і виражаються у абсолютних і відносних показн.

резервування полягає у акумуляції частини коштів, які надалі використ для компенсації неповернення кредитів. з одного боку, резерв під кредитні ризики служить захистом вкладників, кредиторів, акціонерів банку, а з іншого – резерви підвищують надійність і стабільність банківської системи в цілому. цей підхід базується на принципі обачності, за яким кредитні портфелі банків оцінюються на звітну дату за чистою вартістю, тобто з урахуванням можливих втрат за кредитними операціями. для покриття цих втрат передбачається створення спеціального резерву переказуванням частини коштів банку на окремі бухгалтерські рахунки, з яких у разі неповернення кредиту списується відповідна с4ма. якщо такий резерв не сформовано, то втрати за кредитними операціями відшкодовуватимуться за рахунок власного капіталу банку. значні кредитніризики можуть призвести до повної втрати капіталу і банкрутства банку.

сек”юритизація – продаж активів банку через перетворення їх у цп, які в подальшому розміщуються на ринку. Сторони, які беруть участь у сек’юритизації: банк як ініціатор продажу пакету кредитів; компанія яка займається емісією цп; гарант(страхова компанія); інвестори які купують цп на ринку.

процедура сек”юритизації починається з того, що банк укладає договір з компанією, яка на суму сек”юритизованих кредитів робить емісію цп. потім гарант страхує емітовані цп. цп розміщуються на ринку, а отриманні від їх продажу кошти надходять до гаранта та компанії-емітента, які передають їх банку. отримані кошти банка направляє емітенту цп, який переводить їх інвесторам, тобто виплачує дохід за цп.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]