Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Теорія 36.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
319.49 Кб
Скачать
  1. Розкрийте порядок повернення кредиту та відповідальність позичальника за невиконання кредитних зобов’язань.

Погашення (повернення) позики здійснюється або однією сумою одночасно по закінченні строку користування позикою, або періодично (поступово) протягом всього терміну дії кредитної угоди. Конкретний спосіб погашення позики передбачається в тексті кредитного договору і термінового зобов'язання.

Первинним джерелом погашення кредиту є доходи позичальника. У разі фінансової неспроможності позичальника джерелом повернення позики може виступати виручка від реалізації заставленого майна, перерахування коштів гарантом або страховою компанією. Позика може бути відшкодована також шляхом продажу активів позичальника, продажу акцій, отримання позики в іншого кредитора тощо.

Згідно з умовами кредитного договору позичальник повинен добровільно виконувати свої платіжні зобов'язання перед банком. Погашення позики здійснюється в день настання терміну платежу чи в інший визначений період за наявності коштів на поточному рахунку позичальника. При погашенні позики готівкою клієнт у відповідні терміни вносить гроші в касу банку.

Крім добровільного виділяють також примусовий спосіб погашення позик.

Погашення кредиту і нарахованих за ним відсотків (комісій) здійснюється позичальником, як уже зазначалося, з поточного рахунка. Якщо поточний рахунок позичальника відкритий в іншому банку, погашення боргу за кредитом та сплата відсотків здійснюється платіжними дорученнями позичальника, а за умови невизнання боргу позичальником — платіжною вимогою банку у встановленому чинним законодавством порядку.

У разі несвоєчасного погашення боргу за кредитом та сплати відсотків (комісій) і відсутності домовленості про відстрочення погашення кредиту банк має право на застосування штрафних санкцій у розмірах, передбачених договором. Порушення термінів погашення позик негативно впливає на підтримання фінансової стабільності банку, знижує його кредитну активність.

Банк повинен вживати всіх необхідних заходів щодо забезпечення повного і своєчасного погашення позики. Якщо вжиті заходи не дають необхідного ефекту, то банкові залишається вимагати від позичальника погашення боргу за рішенням судових органів. Комерційні банки зобов'язані у кожному випадку неповернення кредиту та нарахованих відсотків за користування кредитом вирішувати питання про стягнення заборгованості у встановленому чинним законодавством порядку, а у разі неможливості стягнення — порушувати у суді справу про банкрутство.

Випадки непогашення кредиту мають регулярно і постійно аналізуватися банками.

  1. Охарактеризуйте проблемні кредити та причини їх виникнення. Розкрийте методи роботи з проблемними кредитами і заходи впливу на них.

Проблемні кредити - кредити, за якими своєчасно не проведено один чи кілька платежів, значно знизилась ринкова вартість забезпечення, виникли обставини, котрі викликають сумнів щодо повернення позички.

Проблемні кредити можна визначати як такі, з приводу яких виникла ситуація невиконання однієї з умов, а саме: 1) втрата можливості відшкодування суми боргу за рахунок заставного майна; 2) недотримання цільового характеру використання кредитних коштів, що спричиняє до втрати контролю з боку банку за використанням кредиту і як наслідок – виникнення непевності щодо повернення позикових коштів; 3) загроза неповернення кредиту та нарахованих відсотків на нього.

Критерії визначення проблемного кредиту: наявність простроченої заборгованості за кредитом (його частиною) або за нарахованими відсотками; чи загроза банкрутства або ліквідації підприємства-боржника.

Основні причини виникнення проблемних кредитів: 1) пільгове кредитування інсайдерів (пов'язаних осіб банку); 2) агресивна кредитна політика банку та намагання одержати якомога більший дохід від кредитних операцій; 3) недотримання основних принципів кредитування; 4) недостатня інформація про позичальника; 5) недоліки при погашенні позик 6) недооцінка управління кредитними ресурсами. 7) недостатній контроль та супроводження кредитів; 8) не професіоналізм працівників кредитного та інших підрозділів банку, що беруть участь у видачі та супроводженні кредиту; 9) невиважений підхід до ризиків 10) видача кредитів у занадто великих обсягах;

Банк повинен наглядати за виконанням умов кредитної угоди, цільовим використанням, своєчасним і повним погашенням кредиту, підтримуючи тісний зв'язок з позичальником та гарантом повернення кредиту протягом всього періоду користування кредитом. Для цього щоквартально на основі звітних даних позичальника його кредитоспроможність аналізується. Одночасно перевіряється наявність забезпечення та цільового використання кредитованих цінностей. При цьому використовуються всі види бухгалтерської звітності та іншої інформації, що надходить як від позичальника, так і з інших джерел. Слід пам'ятати, що дані звітності позичальника можуть не відповідати дійсному його фінансовому стану, переважно банк не має засобів для перевірки достовірності отриманої звітності.

У разі невиконання позичальником своїх обов'язків, передбачених кредитною угодою щодо своєчасного повернення кредиту, його цільового використання, а також стосовно надання звітності і необхідної інформації, банк має право: підвищити процентні ставки та застосувати штрафні санкції; попередити про припинення подальшого кредитування, якщо у погоджені строки не будуть виконані пропозиції банку; припинити подальшу видачу кредиту, передбачену кредитною угодою; розірвати кредитну угоду і достроково стягнути кредит; звернутися з позовною заявою.

При виявленні проблемного кредиту потрібно розробити і провести в життя комплекс заходів:

  1. вимагати від позичальника надання необхідної поточної фін. ін форм., ін форм. оперативного обліку, інших матеріалів; провести їхній детальний аналіз і порівняння з матеріалами кредитної справи;

  2. організувати офіційну зустріч з клієнтом і спільно розробити план заходів щодо відновлення стабільності підприємства і усунення диспропорцій.

Таким чином, банки ведуть чіткий контроль за якістю позичок у портфелі, проводять незалежну експертизу, виявляють випадки відхилення від прийнятих стандартів і мети кредитної політики банку. Кредитні працівники повинні аналізувати склад портфеля з метою виявлення надмірної концентрації кредитів у певних галузях чи у окремих позичальників, а також проблемних позичок, які потребують втручання з боку банку.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]