Охарактеризуйте кредитний ризик банку.
Охарактеризуйте методики аналізу прибутку банку від кредитних операцій. Вкажіть шляхи збільшення доходів банку та зниження витрат від кредитної діяльності.
Розкрийте порядок встановлення ціни банківського кредиту та фактори, що її зумовлюють.
Визначте порядок оформлення кредитного договору, його зміст та призначення як основу кредитних відносин. Розкрийте сутність кредитного моніторингу.
Розкрийте особливості кредитування підприємств АПК та шляхи удосконалення процесу в сучасних умовах економічного розвитку держави.
Визначте та проаналізуйте методи управління кредитним ризиком на рівні окремого кредиту.
Охарактеризуйте українське законодавство про заставу. Визначте особливості застосування застави нерухомого майна, товарів у виробництві; закладу, застави майнових вимог.
Проаналізуйте характер і спосіб виплати відсотків за кредит. Розкрийте методику нарахування відсотків за принципом “вартість плюс”.
Охарактеризуйте проблемні кредити та причини їх виникнення. Розкрийте методи роботи з проблемними кредитами і заходи впливу на них.
Визначте та проаналізуйте інструменти забезпечення повернення банківських кредитів.
Охарактеризуйте принципи проведення кредитної політики банками України та зміст меморандуму про кредитну політику. Визначте етапи процесу кредитування.
Розкрийте методи розрахунку плати за кредит: визначення розміру відсоткової ставки, комісії, дисконту.
Визначте особливості державного кредитування сільських забудовників та молодих сімей на придбання житла. Розкрийте перспективи розвитку такого кредитування в Україні.
Визначте механізм мікрокредитування малого та середнього бізнесу. Проаналізуйте перспективи його розвитку в Україні.
Розкрийте порядок повернення кредиту та відповідальність позичальника за невиконання кредитних зобов’язань.
Визначте сутність споживчого кредиту, його форми та нові види грошових споживчих позик. Охарактеризуйте специфіку банківської роботи зі споживчим кредитом.
Охарактеризуйте сучасні умови виникнення кредитних відносин в господарстві України. Проаналізуйте стан та перспективи розвитку банківського кредитування в державі.
Охарактеризуйте та проаналізуйте види банківських ризиків; розкрийте методи їх зниження.
Розкрийте економічну основу банківського кредиту, функції кредиту та принципи кредитування на сучасному етапі розвитку економіки України. Визначте суб’єктів кредитних відносин.
Охарактеризуйте та проаналізуйте види і форми банківських кредитів, їх класифікацію в Україні і за кордоном.
Розкрийте особливості довгострокового кредитування та вимоги щодо їх отримання в банках. Проаналізуйте перспективи довгострокового кредитування в Україні.
Розкрийте порядок оцінки і методи управління процентним ризиком.
Визначте механізм встановлення основних параметрів кредиту: визначення розміру, відсоткової ставки, комісії, забезпечення.
Розкрийте методи оцінювання кредитоспроможності позичальника та аналізу його фінансового стану.
Поясніть яким чином формуються та використовуються кредитні ресурси банку.
Охарактеризуйте методи управління проблемними кредитами та порядок реструктурування безнадійних боргів.
Розкрийте механізм кредитування в поточну діяльність юридичної особи. Вкажіть пакет документів, необхідний для отримання кредиту.
Охарактеризуйте методику формування банківського резерву для відшкодування можливих витрат за кредитними операціями та порядок його використання.
Визначте які види забезпечення характерні для банківського кредиту.
Проаналізуйте систему контролю якості кредитного портфелю банку. Визначте методи управління кредитним ризиком на рівні кредитного портфеля.
1. Охарактеризуйте кредитний ризик банку. Кредитний ризик – це ризик непогашення основного боргу позичал. і несплати процентів по банківських позиках. КР визначається ймовірністю того, що позичальник не зможе або не захоче виконати свої зобов’язання згідно з кредитною угодою. Чинники, які збільшують ризик кред. операцій банку: надмірна концентрація – зосередження кредитів в одному із секторів економіки, виді кредиту; надмірна диверсифікація, яка призводить до погіршення якості управління за відсутності достатньої кількості висококваліфікованих фахівців зі знаннями особливостей багатьох галузей економіки та видів кредиту; валютний ризик кредитного портфеля; структура кред. портфеля, якщо він сформований лише з урахуванням потреб клієнтів, а не самого банку; рівень кваліфікації персоналу банку. При визначенні рівня КР враховуються: репутація клієнта; можливість клієнта щодо погашення боргу; капітал клієнта; умови, в яких знаходиться позичальник; застава. Критерії КР: рівень виникнення, фінансові наслідки, сфера виникнення, ймовірність реалізації, статус позичальника, можливість прогнозування, вид кредитної операції та можливість взяття ризику. Під час розробки заходів управління КР виокремлюють: індивідуальний, портфельний КР. Індивідуальний КР відображає міру того, що позичальник може не виконати своїх зобов’язань перед банком відповідно до умов кред. договору і при цьому банку не вдасться своєчасно і в повному обсязі скористатися забезпеченням за кредитом для покриття збитків від кредитних операцій. Індивідуальний кредитний ризик поєднує кредитний ризик стосовно позичальника і кредитний ризик щодо забезпечення за кредитом. КР стосовно позичальника відображає міру того, що позичальник не зможе виконати своїх зобов’язань перед банком щодо погашення заборгованості та відсотків за кредитом в обумовлений у кредит. договорі строк. КР щодо забезпечення за кредитом відображає міру того, що банку не вдасться своєчасно та в повному обсязі скористатися забезпеченням за кредитом для покриття збитків від кредитних операцій. Портфельний КР хар-є сукуп. ризик за всіма кредитними операціями та зобов’язаннями банку з кредитування і виявляється у зменшенні вартості активів банку. Джерело: сукупна заборг. банку за операціями, яким притаманний кредит. ризик: кредит портфель, портфель ЦП, дебітор заборг.
2. Охарактеризуйте методики аналізу прибутку банку від кредитних операцій. Вкажіть шляхи збільшення доходів банку та зниження витрат від кредитної діяльності. Фінансовим результатом діяльності банку є прибуток, який в основному залежить від співвідношення його доходів і витрат, тому що, прибуток комерційного банку - перевищення доходів над витратами. Розрізняють: прибуток до оподаткування (або валовий прибуток) - різниця між сумами доходів та витрат банківської установи до виплати нею обов'язкових та інших платежів до бюджету; прибуток після оподаткування (або чистий прибуток) - сума прибутку до оподаткування мінус сума обов'язкових та інших платежів до бюджету. У світовій практиці вважається, якщо сума чистого доходу до оподаткування складає не менш 2,0% від суми капіталу, то банк працює ефективно. В свою чергу чистий прибуток банку поділяється на: - капіталізований, тобто спрямований на збільшення власних банківських фондів; - прибуток, що розподіляється між акціонерами у вигляді дивідендів. У відповідності до класифікації доходів і витрат прибуток банку складається із: прибутку від операційної діяльності, прибутку від комісійних операцій, іншого банківського прибутку від операційної діяльності, інших прибутків від неопераційної діяльності. Розмір прибутку комерційного банку залежить від зміни таких чинників: 1.Рівень процентних ставок. 2.Рівень процентів за платні ресурси. 3.Обсяг послуг банку. 4.Рівень Інфляції. 5.Рівень дохідності активів. Головною метою аналізу прибутку банку є виявлення невикористаних резервів його збільшення. У процесі аналізу прибутку банку необхідно: дати характеристику змін у сумі прибутку; визначити причини змін, що відбулися в сумі прибутку; розрахувати кількісний вплив чинників на розмір прибутку; дати характеристику заходів банку зі збільшення прибутку. Аналіз прибутку банку починається із загальної оцінки змін прибутку банку. Аналіз прибутку необхідно продовжити розгляданням причин і глибини явищ що відбуваються. При оцінці щорічного приросту прибутку необхідно враховувати те, що він не повинен бути нижчим від темпів інфляції, інакше реальні доходи банку будуть скорочуватися і відбудеться знецінення банківського капіталу. У зв'язку з чим при аналізі прибутку банку його величину необхідно коректувати з урахуванням темпів інфляції. Після аналізу структури прибутку банку на подальшому етапі необхідно буде проаналізувати кожну складову прибутку. І понад усе - це прибуток від наданих кредитів, тобто процентних прибутків. Основні напрямки дослідження прибутку дозволяють розкрити причини змін доходів і витрат, що є актуальними для виявлення резервів росту банк. прибутку. Даний аналіз здійснюється в абсолютних величинах. Але існує метод оцінки прибутку банку за допомогою відносних показників. Цей метод наз. Коефіцієнтним і пов’язаний із поняттям рентабельності (рівня прибутковості).
3. Розкрийте порядок встановлення ціни банківського кредиту та фактори, що її зумовлюють. Ціна кредиту - відсоткова ставка, яка передбачається у кредитному договорі з урах-ням: терміну користування позичкою; заходу, що кредитується; забезпечення своєчасності розрахунків позичальника за раніше одержаними позичками та ступеня ризику. Найчастіше вона буває регульованою (плаваючою) за умови щорічного перегляду в бік зростання або зниження. Вона відображає економ. відносини перерозподілу та привласнення банком частини прибутку, що створ. у позичал.внаслідок ефектив. викор. наданого кредиту. Фактори: облікова ставка НБУ – якщо НБУ скорочує грошову масу в країні, облікова ставка збільшується – подорожчання кредитів; інфляція – враховують рівень, який не покритий облік. ставкою; строк кредитування – чим він довше, тим дорожчим буде кредит; ціна кредит рес-в – чим дорожчі рес-си, які залучає банк, тим вищою буде %ставка; сума кредиту - %ставка нижча при видачі великого кредиту; рівень КР – чим вищий ризик, тим більша вірогідність банку зазнати втрат від операції., хар-р відносин між банком і клієнтом – тривалі відносини - мала ставка, попит і пропоз на кред. ринку – зрост попит підвищ. %ставка, чим більше пропоз. тим менше % ставка; ліквідність і вар-ть застави – вищі лікв і в-ть відносно нижча % ставка; ставки банків-конкур, зміст проекту, що кредитується – чим рентабел.проект тим нижча %ставка. Методи ціноутворення: «вартість +» врах. вар-ть залуч рес-в і всі витрати банку, пов’язані з наданням кредиту, необхід. умова – наявність у банку ефектив. с-ми обліку витрат за кожним кредитом, а також упр-ї інформації. «базова ставка +» сума базової ставки(облік. ставка НБУ, ставка за кредитом на міжбанк. кредит ринку, ставки міжнар. ринків) і кредит. спреду(премія за ризик невиконання зобов’язання позичальником, премія за строк кред-ня). Метод «надбавки» визначення ставки як суми % витрат залуч. рес-в на грош. ринку та надбавки (премія за кредит. ризик та прибуток банку); «аналіз дохідності клієнта» врахування всіх взаємовідносин із конкретним клієнтом. Визнач. ціни має на меті зниження % ставки за кредитом нижче від загальноприйнятого рівня для заохочення найвигідніших клієнтів. Завдання при встановл. % ставок: 1)відшкодувати за рах. %став. всі витрати, отримати належний прибуток. 2)зацікавити клієнтів % ставкою, за якої б вони мали бажання отримати кредит в банку. Комісійна винагорода – додатк. елемент ціни кредиту, покриває витрати банку пов’язані з оформленням кредиту, контролем за станом обслуговування позичал. заборгов., перевіркою стану застави або наглядом за здійсненням проекту, що кредитується.
4. Визначте порядок оформлення кредитного договору, його зміст та призначення як основу кредитних відносин. Розкрийте сутність кредитного моніторингу. Кредитні взаємовідносини регламентуються на підставі кредитних договорів, що укладаються між кредитором і позичальником тільки в письмовій формі, які визначають взаємні зобов’язання та відповідальність сторін і не можуть змінюватися в односторонньому порядку без згоди обох сторін. Кредитна угода являє собою розгорнутий документ, що підписується обома сторонами кредитної угоди і містить докладний виклад усіх умов позички. Його основні розділи такі: 1. Предмет договору – містить відомості про мету кредиту, суму, строки, вид забезпечення за кредитом (застава, поручительство, гарантія). 2. Умови кредит.договору: дата видачі, погашення кредиту, %ставка, комісія, порядок погашення % за кредитом. 3. Права та обов’язки сторін. 4. Відповідальність сторін – за невиконання або неналежне виконання умов кред.договору. 5. Звільнення від відповідальності-визначаються особливі умови, які не залежать від кредитора або позичальника і можуть призвести до часткового або повного невиконання сторонами своїх зобов’язань. 6. Строк дії договору – зазначено строк та умови припинення дії кред. договору. 7. Інші умови – зазначені порядок внесення змін і доповнень до договору, порядок вирішення суперечностей. 8. Реквізити та підписи сторін – реквізити сторін, які закріплюються підписами уповноважених осіб і печатками. Моніторинг кредит операцій полягає у постійному контролі за станом виданого кредиту, дає змогу перевірити відповідність дій працівників кредит відділу основним вимогам кредит. пол.-ки банку. Мета - не допустити підвищення КР понад встановлений рівень. Основні напрямки: контроль за цільовим використанням кредиту; контроль за своєчасним погашенням % за кредитом; за своєчасним погашенням заборгов. за кредитом; за станом, ринковою вартістю та ліквід. застави; відстеження змін у фін. стані позичал; аналіз якості та структури кредит.портфелю банка; виявлення проблем. кредитів, розробка заходів щодо мінімізації втрат банку; контроль за рівнем кредит ризику. Кредит моніторинг дає змогу банкам своєчасно виявити проблемну заборгов. за кредитами та вжити необхідних заходів, спрямованих на мінімізацію втрат банку.
5. Розкр особл кредит п-тв АПК та шляхи удоск процесу в сучасних умовах ек розв держ. Сільське господарство – одна з головних галузей матер виробництва, що має важливе знач для постачання продовольства населенню та сировини для промисловості. Орг-ція процесу кредитув АПК не відрізняється від інших СГД. Однією з особливостей кред-ня АПК є своєрідність застави, що надається як забезпечення за кредитом – майбутній врожай, сільськогоспод. тварини, техніка. У разі кредитув. Під заставу майбутнього врожаю подають док-ти: 1)заяву на отримання кредиту;2)копії статут і установ. док-в;3)протокол зборів засновників про передачу майна в заставу з відміткою про ознайомлення акціонерів з проектом договору застави;4)копії док-в що підтвердж. Повноваж керівника, який підпис. договір застави;5)довідка з подат. інспекц. про відсутн.заборгов. на дату уклад. договору застави;6)довідка з Пенсійного фонду Укр.;7)страх.поліс на користь банку; 8)акт перевірки наявності забезпечення. Наступ. етап – експертиза наданих док-в, перевір. повноваж. керівника, якому доручається підписання кред. догов. і договору застави. Потім здійснюється виїзд і огляд предмета застави. При позитивному висновку укладається договір застави. Однією з умов кредит. є страхування предмета застави. Строк страхування дорівнює строку дії договору застави. Сільськогосподарським товаровиробникам доцільно було б укладати кредитні угоди з банками раніше від реального терміну отримання кредитних коштів, забезпечуючи певну диверсифікацію своєї діяльності. Практичне застосування в нашій країні строкових фінансово-кредитних інструментів – ф'ючерсних та форвардних операцій влаштувало б сільськогосподарських виробників і банки. Запровадж механізму форвардного кред-ня дало б змогу: -знизити вартість кредиту (підпр-во сплачує певну частку відсотків у вигляді вартості форвард-контракту раніше, ніж одержує реальний кредит, що дає змогу банку зменшити позичковий відсоток на суму кредитного ризику ); вдосконалити систему сільськогосподарського планування; посилити технологічну дисципліну в процесі виробництва продукції. Джерелом для здешевлення відповідних кредитів може виступати спеціальний кредитний фонд. Формуватися він може за рахунок міжгалузевого перерозподілу коштів; надходжень від грошової приватизації об’єктів АПК; повернення заборгованості по раніше одержаних позичках з державного бюджету; асигнувань, передбачених у державному бюджеті; коштів ввізного та вивізного мит на с/г продукцію; коштів, одержаних у порядку різноманітної допомоги; ін. джерел. Спеціальний кредитний фонд повинен мати цільовий характер і використовуватися, насамперед, з метою відшкодування різниці між комерційними та розрахунковими ставками плати за кредити, надані банками сільськогосподарським товаровиробникам, а також надання гарантій для залучення кредитів банків та інвесторів, короткостр кредитув сезонних затрат с/г під-в, кредитув сучасних технологій, здійснення реконструкції підприємств АПК, розвитку лізингової діяльності тощо
6. Визначте та проаналізуйте методи управління кредитним ризиком на рівні окремого кредиту. Методи: аналіз привабливості проекту, який кредитується полягає у визначенні його реалістичності з ділового та економ. поглядів, у встановленні ступеня відповідності суми та строків кредиту меті цього проекту а також оцінці достатності запропонованого забезпечення за кредитом. Це пов'язано з тим, що один клієнт може отримати кредити, які відрізняються за обсягами, строками, формами забезпечення, методами надання та погашення, а отже, супроводжуються різними за величиною кредитними ризиками. Оцінка кредитоспроможності позичальника - визначається рівень ризику кредитної операції. Банки розробляють власні внутрішні положення та методики аналізу кредитоспроможності позичальників, в основу яких покладено методичні рекомендації НБУ щодо оцінки кредитоспроможності та фінансової стабільності позичальника. Структурування кредиту полягає у визначенні таких параметрів кредиту: сума, строк, вид і вартість забезпечення, розмір відсоткової ставки, порядок видачі кредиту та графік погашення заборгованості позичальником. Параметри кредиту мають ураховувати результати оцінки фінансового стану позичальника й оцінку ризиковості проекту, на реалізацію якого планується отримати кредит. У процесі оформлення кредитного договору визначаються умови, які б задовольняли потреби позичальника і банку. На цьому етапі кредитний договір, договір застави, договір гарантії або поручительства, підтвердження прав власності тощо, повинні ретельно перевірятися юридичними службами та представниками контролюючих підрозділів з метою недопущення помилок і зниження документарного ризику. Реалізація кредитного моніторингу дає банку можливість вчасно виявити проблеми щодо погашення заборгованості та відсотків за кредитом з боку позичальника, перевірити відповідність дій працівників кредитного відділу основним вимогам кредитної політики. Мета кред. моніторингу - не допустити підвищення кредитного ризику понад установлений рівень. Банк може оцінити сукуп. ризик кред. портфеля, визначити майб. потребу в нарощуванні банк капіталу. Особливістю методів є необхідність їх послідовного застосування, оскільки одночасно вони становлять етапи кредит процесу.
7.Охарактеризуйте українське законодавство про заставу. Визначте особливості застосування застави нерухомого майна, товарів у виробництві; закладу, застави майнових вимог.
В Україні регулювання застави регламентується Законом України “Про заставу” відповідно до ч.1 ст. 1 застава – це спосіб забезпечення зобов’язань. Застава майна суб’єктів правовіношення є однією з поширених форм забезпечення повернення банківського кредиту. Застава — це спосіб забезпечення будь-якого зобов'язання. Предметом застави є високоліквідні товарно-матеріальні цінності, готова продукція, цінні папери тощо. Відповідно до ст..12 Закону України “Про заставу” у договорі застави повинно бути зазначено найменування, місце знаходження сторін, суть забезпеченої заставою вимоги, її розмір та строк виконання зобов’язання, опис, оцінка та місце знаходження майна, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинно бути досягнуто згоди. Якщо предметом договором є майно, то договір охоплює договір і належність цього майна, якщо інше не передбачено законом або договором. Застава майна може здійснюватися шляхом передачі товаророзпоряджувального документа кредитору.
Право застави виникає з моменту укладення договору застави, якщо ж договір підлягає нотаріальному засвідченню, то з моменту його посвідчення. Якщо предмет застави відповідно до закону чи договору повинен знаходитися у застоводержателя, право застави виникає з моменту передачі йому предмета застави. У випадку коли така передача відбулась до укладення договору, - з моменту його укладення.
Відповідно ст..28 Закону України “Про заставу” право застави припиняється: з припинення забезпеченого заставою зобов’язання; у разі загибелі заставленого майна; у разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; у разі примусового продажу заставленого майна; при закінчені терміну дії права, що складає предмет застави
Застави нерух-го майна, товарів у вир-ві - це застава, предметом якої можуть бути сир-на, напівфа-ти, компл-чи вироби, гот прод. При заставі товарів у вир заставодавець зберігає за собою право володіти, користуватися та розпор-ся предметом застави. У разі відчудження заставлених товарів заставодавець зобов’язаний замінити їх іншими товарами такої чи більшої вартості. При цій заставі вказане, майно перестає бути предметом застави з моменту його вручення набувачу, а набуті заставодавцем товари передбачені в договорі застави, стають пред-ом застави з моменту виникнення на них права власності. Заклад - застава рух-го майна, при якій майно, що складає предмет заставі передається заставодавцем у володіння заставодержателю. За угодою сторін предмет закладу може бути залишено у заставодавця під замком та печаткої заставодержателя (тверда застава) Застава майнових вимог - заставодавець може укласти договір застави як належних йому на момент укладення дог-ру прав вимоги за зобов-ми, в яких він кредитором, так і тих, які можуть виникнути в майбутньому, В цьому випадку дог-pi повинна бути вказана особа, яка є боржником по відношенню до заставодавця, про що заставодавець зобов-ий повідомити боржника У дог-pi застави майнових вимог, якщо інше не передбачено дог-ом заставодавець повинен: виконувати дії, необхідні для забезп. дійсності заставл. права; не виконувати дії, що тягнуть за собою припинення заставленого права чи зменшення його вартості, вживати заходів, необхідних для захисту заставленого права від посягань з боку третіх осіб; надавати заставодерж. відомості про зміни, що сталися в заставленному праві.