Лабораторне заняття 16 Географічні уявлення в давніх цивілізаціях, античному світі та середньовіччі

Мета: сформувати уявлення про систему географічних знань у давніх народів; значення античного періоду в історії пізнання Землі.

Необхідні матеріали: географічні атласи, настінна фізико-географічна карта світу, кольорові олівці, фломастери, лінійка, довідкова література.

Слово “географія” у перекладі з грецької мови означає “землеопис”. Але ще задовго до того, як виникла писемність, а географія перетворилась у науку, людина почала робити свої перші географічні відкриття.

1. Для того, щоб здобувати засоби для існування і відчувати себе у безпеці на власній території, первісна людина повинна була пам’ятати усі її прикмети, де можна зібрати ягоди та корінці, а також остерігатись хижих тварин. У його голові з часом складалась “розумова карта” території племені, де він жив. Її відтворювали у скельних малюнках, де вказувались річки, дороги, місця мисливства та рибалки.

2. Розселення людей, що відбувалось протягом тисячоліть, призвело до освоєння нових територій. Значні за протяжністю походи сприяли розширенню географічного кругозору людини. Обмін різноманітними товарами вимушує людину включати до своєї “розумової карти” території своїх партнерів.

3. Із розвитком знань про територію і досвіду їх, графічного вираження у первісних людей виробляються свої специфічні засоби орієнтування. Для цього вибираються річки та хребти (у лісових жителів), по сторонам світу, морських течіях, постійних напрямках вітру (у степових та приморських територіях).

4. Накопичення географічних знань, отриманих під час безпосереднього освоєння територій, у доісторичні, безписьмові часи, відбувалось у вигляді усної передачі даних (легенди, розповіді).

Завдяки цьому ми можемо представити географічних кругозір найдавніших цивілізацій Землі: Ассирії, Єгипту, Індії, Фінікії та Китаю.

Географія у стародавньому Єгипті

1. Про географію у Єгипті вчені довідались по ієрогліфічним надписам на різноманітних спорудах, табличках зі слонової кістки і папірусах, які свідчили про військові походи та торгівлю, землеробство у долині Нілу й збір податків. Значне місце у цих надписах займають відомості про місцевості та народи, що їх населяли.

2. Знайомство єгиптян із довкіллям розтягнулось на сторіччя. Причина: довгі перерви між походами до віддалених країн. За цей час географічні знання втрачались, і багато територій відкривались заново.

3. Вийшовши до берегів Червоного моря, єгиптяни приступили до освоєння морського шляху вздовж берегів Африки до країни Пунт (сучасні Сомалі та Йемен), звідки вони везли ароматичні смоли.

Географія у давньому Китаї

1. Як і в інших державах того часу географічні відомості здобувались переважно у військових походах та торгівельних заходах.

2. У IV – початку III ст. до н.е. у Китаї почали з’являтись твори, повністю присвячені географії (у першій половині III ст. до н.е. анонімний географ царства Цинь склав перший опис значного регіону).

3. Судячи з даних китайських хронік, вже у XI-VIII ст. до н.е. при виборі місць для побудови фортець з’являлись карти сприятливих ділянок.

4. Точність контурів китайських карт дозволяє завбачити, що їх створювали на основі безпосередніх зйомок на місцевості. Головним інструментом служив компас (III ст. до н.е.).