
- •Лекція 14. Звіт аудитора за мса
- •Форма висловлення думки
- •Відповідальність управлінського персоналу за фінансову звітність
- •Інша відповідальність аудитора щодо звітності
- •Визначення
- •Типи модифікованих думок
- •Причини неможливості отримання достатніх і належних аудиторських доказів
- •Аудиторські процедури
- •Приклади окремих елементів, рахунків або статей фінансового звіту
- •Оцінка наявності перевіреної аудитом фінансової звітності
Лекція 14. Звіт аудитора за мса
МСА 700 “Формулювання думки та надання звіту щодо фінансової звітності” |
МСА 705 “Модифікації думки незалежного аудитора” |
МСА 706 “Пояснювальні параграфи та параграфи інших питань у звіті незалежного аудитора” |
МСА 710 “Порівняльна інформація – відповідні показники і порівняльна фінансова звітність” |
МСА 720 “Відповідальність аудитора щодо іншої інформації в документах, що містять перевірену аудитором фінансову звітність” |
МСА 800 “Особливості міркування – аудити фінансової звітності, складеної відповідно до концептуальних основ спеціального призначення” |
МСА 805 “Особливості міркування – аудити окремих фінансових звітів та певних елементів, рахунків або статей фінансового звіту” |
МСА 810 “Завдання з надання звіту щодо узагальненої фінансової звітності” |
МСА 700 “Формулювання думки та надання звіту щодо фінансової звітності” |
Міжнародний стандарт аудиту (МСА) розглядає відповідальність аудитора за формулювання думки щодо фінансової звітності. Він також розглядає форму і зміст аудиторського звіту, що надається за результатами аудиту фінансової звітності.
МСА 705 і MCA 706 розглядають, як змінюються форма та зміст аудиторського звіту, коли аудитор висловлює модифіковану думку або включає до аудиторського звіту пояснювальний параграф або параграф з інших питань;
Цей МСА розроблено у контексті повного комплекту фінансової звітності загального призначення. МСА 800 розглядає особливі міркування при підготовці фінансової звітності відповідно до концептуальної основи спеціального призначення.
МСА 805 розглядає особливі міркування, які є доречними для аудиту окремої фінансової звітності або конкретних елементів, рахунків або статей фінансового звіту.
Цілями аудитора є:
а) сформулювати думку про фінансові звіти виходячи з оцінки висновків на основі отриманих аудиторських доказів;
б) чітко висловити таку думку в письмовому звіті, який також описує підставу для висловлення такої думки;
в) не модифікована думка – думка, висловлена аудитором, якщо він дійшов висновку про те, що фінансова звітність складена в усіх суттєвих аспектах відповідно до застосовної концептуальної основи фінансової звітності.
Вимоги
Формулювання думки щодо фінансової звітності
Аудитор повинен сформулювати думку щодо того, чи фінансова звітність складена у всіх суттєвих аспектах відповідно до застосовної концептуальної основи фінансової звітності.
Для того щоб сформулювати таку думку, аудитор повинен визначити, чи отримав він обґрунтовану впевненість щодо відсутності у фінансовій звітності в цілому суттєвих викривлень унаслідок шахрайства або помилки. Такий висновок повинен враховувати:
а) висновок аудитора відповідно до МСА 330 щодо отримання достатніх і належних аудиторських доказів;
б) висновок аудитора відповідно до МСА 450 щодо суттєвості невиправлених викривлень (окремо або в сукупності)10; та
в) оцінки, що вимагаються параграфами 12-15.
Аудитор повинен оцінити з огляду на вимоги застосовної концептуальної основи фінансової звітності:
а) чи забезпечує фінансова звітність адекватні розкриття суттєвих облікових політик, які були обрані та застосовані;
б) чи обрані та застосовані облікові політики відповідають застосовній концептуальній основі фінансової звітності та є належними;
в) чи є обґрунтованими облікові оцінки, здійснені управлінським персоналом;
ґ) чи є інформація, подана у фінансовій звітності, доречною, достовірною, порівнюваною і зрозумілою;
г) чи забезпечує фінансова звітність адекватне розкриття даних у такий спосіб, щоб визначені користувачі могли зрозуміти вплив суттєвих операцій і подій на інформацію, подану у фінансовій звітності; та (див. параграф Д4)
д) чи є належною термінологія, що використовується у фінансовій звітності, включаючи назву кожного фінансового звіту.
Аудиторська оцінка щодо достовірного подання фінансової звітності включає розгляд таких аспектів:
а) загального подання, структури і змісту фінансової звітності; та
б) чи подає фінансова звітність, включаючи пов’язані примітки, основні операції та події так, щоб забезпечити достовірне подання.
Аудитор повинен оцінити, чи зроблено у фінансовій звітності адекватне посилання на застосовну концептуальну основу фінансової звітності або її описання.