Лекція 13. Способи проведення аудиту за мса

МСА 540 “Аудит облікових оцінок, у тому числі облікових оцінок за справедливою вартістю, та пов’язані з ними розкриття інформації”

МСА 550 “Пов’язані сторони”

МСА 560 “Подальші події”

МСА 570 “Безперервність”

МСА 580 “Письмові запевнення”

МСА 600 “Особливості міркування – аудити фінансової звітності групи (включаючи роботу аудиторів компонентів)”

МСА 610 “Використання роботи внутрішніх аудиторів”

МСА 620 “Використання роботи експерта аудитора”

МСА 540 “Аудит облікових оцінок, у тому числі облікових оцінок за справедливою вартістю, та пов’язані з ними розкриття інформації”

Вступ

Сфера застосування цього МСА

1. Цей Міжнародний стандарт аудиту (МСА) розглядає відповідальність аудитора за облікові оцінки, в тому числі облікові оцінки за справедливою вартістю, та пов’язані з ними розкриття інформації під час аудиту фінансової звітності. Зокрема, він уточнює, як слід застосовувати МСА 315, МСА 330 та інші відповідні МСА стосовно облікових оцінок. Він також містить вимоги і рекомендації відносно викривлень в індивідуальних облікових оцінках та ознаки можливої упередженості управлінського персоналу.

Мета

Метою аудитора є отримання достатніх та прийнятних аудиторських доказів в контексті застосовної концептуальної основи фінансової звітності щодо того:

а) чи є обґрунтованими облікові оцінки, у тому числі облікові оцінки за справедливою вартістю, визнані або розкриті у фінансовій звітності;

б) чи є достатнім розкриття доречної інформації у фінансовій звітності.

Додаткові приклади ситуацій, коли можуть бути потрібними інші облікові оцінки, ніж облікова оцінка за справедливою вартістю, охоплюють:

– забезпечення сумнівних боргів;

– старіння запасів;

– гарантійні зобов’язання;

– метод амортизації або строк корисної експлуатації активів;

– забезпечення балансової вартості інвестиції, якщо існує невизначеність її очікуваного відшкодування;

– результат довгострокових контрактів;

– витрати, які виникають унаслідок результатів судових розглядів і постанов.

Додаткові приклади ситуацій, коли можуть бути потрібними облікові оцінки за справедливою вартістю, охоплюють:

– складні фінансові інструменти, які не продаються та не купуються на активному та відкритому ринку;

– виплати на основі акцій;

– нерухомість або обладнання, утримувані для продажу;

– певні активи чи зобов’язання, придбані при об’єднанні бізнесу, в тому числі гудвіл та нематеріальні активи;

– операції, які передбачають обмін активами чи зобов’язаннями між незалежними сторонами без грошової компенсації, наприклад не грошовий обмін промисловим обладнанням у різних напрямах бізнесу.

Визначення

а) невизначеність попереднього оцінювання – чутливість облікової оцінки та розкриття пов’язаної з нею інформації до властивої неточності їх вимірювання;

б) облікова оцінка – приблизне значення грошової суми за відсутності точних засобів оцінки. Цей термін вживають до суми, яка визначена за справедливою вартістю, у випадках, коли існує невизначеність попереднього оцінювання, а також щодо інших сум, які потребують оцінювання;

д) упередженість управлінського персоналу – відсутність нейтральності з боку управлінського персоналу при підготовці інформації.

Вимоги

1. Процедури оцінки ризиків і відповідні дії

2. Ідентифікація та оцінка ризиків суттєвого викривлення

3. Процедури у відповідь на оцінені ризики суттєвого викривлення

4. Критерії визнання та оцінки

5. Оцінка обґрунтованості облікових оцінок і визначення викривлень

6. Розкриття інформації, пов’язаної з обліковими оцінками

7. Ознаки можливої упередженості управлінського персоналу

8. Письмові запевнення

9. Документація

10. Ідентифікація значних операцій поза межами нормальної діяльності

Вимоги

1. Процедури оцінки ризиків і відповідні дії

Під час виконання процедур оцінки ризиків та відповідних дій для отримання розуміння суб’єкта господарювання і його середовища, включаючи внутрішній контроль суб’єкта господарювання, згідно з вимогами МСА 315, щоб забезпечити основу для ідентифікації та оцінки ризиків суттєвого викривлення в облікових оцінках, аудитор повинен отримати розуміння:

а) вимог застосовної концептуальної основи фінансової звітності щодо облікових оцінок, включаючи пов’язане розкриття інформації;

б) того, як управлінський персонал ідентифікує операції, події та умови, які можуть привести до необхідності визнання облікових оцінок або розкриття інформації щодо них у фінансовій звітності. Отримуючи це розуміння, аудитор повинен зробити запити управлінському персоналу щодо змін в обставинах, які можуть призвести до необхідності нових або перегляду існуючих облікових оцінок;

в) того, як управлінський персонал здійснює облікові оцінки, а також розуміння даних, на яких вони ґрунтуються, включаючи:

г) метод, у тому числі, якщо прийнятно, модель, використану під час здійснення облікової оцінки;

д) відповідні заходи контролю;

е) чи використовував управлінський персонал експерта;

є) припущення, які покладено в основу облікових оцінок;

ж) чи відбулася або мала відбутися зміна порівняно з попереднім періодом у методах здійснення облікових оцінок і, якщо це так, то з яких причин;

з) чи оцінив і, якщо це так, то як оцінив управлінський персонал вплив невизначеності попереднього оцінювання.