2.5 Порушення прав власника патенту

Посягання на права власника патенту вважається порушенням прав власника патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.

На вимогу власника патенту таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов’язаний відшкодувати власнику патенту заподіяні збитки.

Вимагати поновлення порушених прав власника патенту може також особа, яка придбала ліцензію, якщо інше не передбачено ліцензійним договором.

Стаття 137 Кримінального кодексу України передбачає кримінальну відповідальність за порушення прав на об’єкти інтелектуальної власності.

Кримінально-правовий захист об’єктів інтелектуальної власності передбачений в випадках злочинних посягань на суб’єктивні права автора.

Такий злочин може бути вчинено в наступній формі:

1) присвоювання авторства на чужий винахід;

2) розголос без згоди автора змісту винаходу до його офіційного опублікування.

Порушенням прав на об’єкти права інтелектуальної власності вважається злочином, якщо його скоєно умисно. Суб’єктом злочину може бути як посадова особа, так і приватна особа, в тому числі сам автор, якщо він приховав співавторство іншої особи.

Розділ ііі. Нормативний документ

3.1 Система стандартизації в Україні та за кордоном

Термін “ Стандартизація ” пройшов довгий шлях еволюційного розвитку. Раніше це поняття називалося нормалізацією ( від анг. Standard – норма, зразок). Та протягом століть нормальним рахували все сіре, буденне, не інтересне. Тому “ стандартизація ” довгий час мала подвійне поняття. Зараз Стандартизація - це діяльність з метою досягнення оптимальної степені упорядкованості у певній галузі шляхом встановлення положень для загального і многократного використання для вирішення існуючих або можливих задач.

Слід розрізняти об’єкти і області стандартизації.

Об’єктом є предмет, який підлягає стандартизації ( продукція, процес, послуга і т.д ). А галузь це сукупність об’єктів називають областю стандартизації . Нею може бути люба область людської діяльності: управління, машинобудівництво, сільське господарство, бібліотечна справа, бібліографія, інформатика і т.д. )

Робота по стандартизації проводиться в міжнародному масштабі, в межах груп певних країн, окремих країн або галузях народного господарства, підприємства. Таким чином стандартизація поділяється :

- міжнародна стандартизація.

- міждержавна

- національна.

В нашій країні головним центром в цій області є Державний комітет України по стандартизації, метрології і сертифікації ( Держстандарт України ), а в області будівництва – Державний комітет України у справах будівництва і архітектури України.

Суспільство давно зрозуміло переваги керованого обмеження, яке забезпечує сукупність методів та зручності виробництва і використання продукції. Ще давні хети сорок століть назад використовували єдині зразки в будівництві міст. В 2700 р. до. н. е. в Китаї була відома “ система п’ти вимірів ” . Одиницею цієї системи була відстань між двома кінцями бамбукової палиці, яка при використанні її в якості стріли мала дуже конкретний звуковий тон. В Стародавньому Єгипті за часів фараона Тутмоса І в будівництві використовували стандартних розмірів цеглу ( 410 х 200 х 130 мм ). За розмірами цегли слідкували спеціальне чиновники. Стародавні римляни також використовували вироби стандартних розмірів : вони, наприклад, встановили єдиний діаметр труб для водопроводу – п’ять пальців . В ХV ст. в Венеції будували кораблі з однаковими оснащеннями. Це позволяло пливсти з однаковою швидкістю. “ Золотий пояс ” Великого князя Київського Святослава Ярославовича у свій час служив мірилом довжини. Перші відомості про стандартизацію у східнослов’янських народів датується 1555 р. В Росії за часів Івана Грозного спеціальним були введені постійні розміри ядер для пушок, а також калібри для перевірки цих розмірів. Метрологічною реформою Петра І а Росії були введені англійські розміри, які широко використовувалися на флоті і в кораблебудуванні – фути, дюйми.

В 1845 р. в Німеччині зменшили ширину залізної дороги, а в 1870 р. створений єдиний розмір цегли для всієї країни . В 1875 р. в Парижі представники 17 країн прийняли Міжнародне бюро міри та ваги.

З 1925 р. в СРСР діяв Комітет з стандартизації при Раді Праці І Охорони, призначений затверджувати стандарти, обов’язкові для всіх галузей народного господарства.

Державним Комітетом України з стандартизації, метрології та сертифікації в 1992 р. створено науково – дослідний інститут стандартизації, сертифікації і інформатики. З 1992 р. працює Міжнародна рада з стандартизації, метрології і сертифікації.

Зараз питаннями стандартизації займаються більше 450 міжнародні і регіональних організацій. Серед них дві спеціалізовані – Міжнародна організація з стандартизації ( ІОС заснована 1906 р. ) і Міжнародна електротехнічна комісія ( МЕК заснована 1906 р ).

Ці дві організації огортають майже всі сфери людської діяльності і науково – технічний прогрес та передову технологію, регіональне використання сировини та матеріалів, взаємозамінність і технічну сумісність продукції, безпечність експлуатації виробів і охорону навколишнього середовища.

ІСО - міжнародна організація, яка займається питаннями стандартизації. Членами ІСО є більше як 90 країн світу. Нею затверджено більше 9 тис. міжнародних стандартів, котрі не мають юридичної сили: кожна країна має право використовувати їх повністю, окремими розділами або взагалі їх не використовувати. Але ці стандарти, визначає потреби і показники, які відповідають світовому технічному рівню, впливають на національні стандарти, а через них обумовлюють і попит на ту чи іншу продукцію на міжнародному рівні. МЕК - одна із провідних організацій у питаннях стандартизації в області електроніки, радіоелектроніки і зв’язку; членами МЕК є 40 країн. З 1993 р. Україна є повноправним членом цих міжнародних організацій.